загрузка...


Колективна безпека і Трамп: чи впорається Європа без підтримки США

1.06.2017 - 18:48 ІноЗМІ 527
Загрузка...
38174256_303.jpg (60.86 Kb)Аналітики вважають, що без підтримки США та їхньої "ядерної парасольки" Росія може розхитати баланс сил в Європі. Однак Анґела Меркель і Еммануель Макрон мають всі шанси зробити Європу самодостатньою.

Канцлерка Німеччини Анґела Меркель (Angela Merkel) вважає, що прийшов час для Європи взяти свою долю в свої руки, з огляду на ставлення президента США Дональда Трампа до питання європейської оборони. Трамп на саміті НАТО публічно так і не запевнив союзників у відданості статті 5 договору НАТО, коли напад на одного з членів військового блоку розцінюється як напад на весь Альянс. Натомість Трамп заявив, що видатки на оборону 23 з 28 країн НАТО все ще не дотягують до рівня у два відсотки від їхнього ВВП, чого вже довгий час вимагає НАТО. А це, за його словами, несправедливо відносно платників податків у США. Тож який рівень безпеки може Європа собі забезпечити сама?

Колишній офіційний представник Європейського оборонного агентства Нік Вітні вважає, що ще не було більш нагальної необхідості - і водночас кращої можливості для Європи серйозно зайнятися своєю безпекою. З риторикою Трампа, з одного боку, і загрозами з боку Росії з іншого, обрання нового президента Франції Еммануеля Макрона надає Анґелі Меркель непогані умови для посилення Європою спільних упевнених позицій.

Вітні, який зараз працює в Європейській раді з міжнародних відносин (ECFR) заявив, що Європа має розглянути цю ситуацію як корисний сигнал для пробудження. В інтерв'ю DW він наголосив, що "потрібен прискіпливий аналіз того, де нам не вистачає обладнання, де ми витрачаємо великі сумми і де нам треба припините марнотратне дублювання функцій."

Європейське лідерство в Лівії: уроки не вивчені?

У 2011 році європейскі уряди намагалися взяти на себе ініціативу під час військової інтервенції НАТО в Лівії. Та європейські військові не змогли налагодити свою власну систему розвідки та спостереження і швидко вичерпали боєприпаси. Як наслідок, змушені були покладатися в підтримці на США. Щодо цієї ситуації Вітні прокоментував: "Ми мали б нарешті вивести з запасів тисяч застарілих бомб і натомість інвестивувати великі гроші у високоточні боєприпаси." Експерт впевнений, що цього ще не відбулося.

Свен Біскоп - директор бельгійського Королівського інституту міжнародних відносин "Егмонт", погодився, що найкращий шлях Європи до самозабезпечення - це, нарешті, почати співробітництво щодо інвестицій і видатків на оборону. Щодо того, що Біскоп називає політикою "Трамп понад усе", він сказав DW, що інтереси США не завжди можуть збігатися з європейськими, і у таких випадках у Європи не буде іншого вибору, окрім як взяти відповідальність за власну долю у свої руки. Тож Біскоп рекомендує Європі замислитися, чи не взяти собі за девіз слова "Європа понад усе".

Європа має розставити пріоритети

Біскоп вважає, що традиційне уявлення про російську військову загрозу для Європи є перебільшенням. Росія насправді є слабшою, ніж здається, каже він. 28 держав-членів ЄС з півтора мільйонами військових - значно потужніша сила. Однак Свен Біскоп зазначає, що коли йдеться про перекинення сил за межі власних територій, то Європа не може обійтися без США. "Так склалося через те, що європейці не інвестували у стратегічне озброєння - транспорт для дальніх перевезень, супутники, безпілотні літаки, заправку повітря-повітря", - додав Біскоп.

Він підкреслив, що розвиток цих можливостей має бути пріоритетом Європи. А Меркель і Maкрон мають згуртувати основну групу країн, які б розділили вартість цих "дуже дорогих речей". Це важке завдання, тому що оборонна промисловість промисловість кожної окремої країни не хоче відмовлятися від своєї ринкової ніші. Та Біскоп вважає, що нові оборонні замовлення можуть настільки збільшити економічні можливості, що навіть дискусія щодо двох відсотків ВВП на оборону відійде на другий план.

Ще один експерт з питань НАТО з Німецького фонду Маршалла Бруно Лете погоджується з твердженням, що Європа сама собі підрізає крила, незважаючи на наявність одних із найпотужніших і технологічно просунутих збройних сил у світі. "Без унікальної можливості створення Сполученими Штатами коаліції всередині НАТО Європі сьогодні треба буде боротися за об'єднання і ефективну організацію свого власного захисту," - вважає Лете. За словами експерта при цьому мають залишитися американські інструменти реалізації, такі як оперативне управління військами, платформи розвідки і стеження.

"Саме в цих галузях Європа має недоліки і саме тут США мають найбільшу цінність", - сказав Лета. "Якщо Європа буде піклуватися про свій власний захист, тоді недоліки саме в цих галузях треба буде усувати в першу чергу".

Стримати ядерне стримування

Через зміну ставленя президента США до НАТО Нік Вітні ставить на перше місце у переліку занепокоєнь потенційну втрату того, що експерт називає "крайнім запасним ходом" - це американський ядерний потенціал. Він вважає, що Росія нині спроможна, але навряд чи вторгнеться у країни Балтії. За словами Вітні, "яструбів в Кремлі можуть спокусити лише сумніви в американських ядерних гарантіях". Вони можуть сказати: "А давайте ми це проштовнхем, бо врешті-решт їм доведеться відступити".

Через Brexit обов'язки з ядерного стримування у Європі можуть перейти до Франції. Розширення французького ядерного стримування на всю Європу потребуватиме не лише технологічних змін, але й змін у ставленні до такої ролі самого Парижа. Причому не лише французів. "Німці теж ніколи не любили бути під чиєюсь ядерною парасолькою, - каже експерт. - Але якщо й бути, то радше під американською ядерною парасолькою, аніж під французькою, адже це дає їм більше простору для дій та титул "захисників Європи"".

Вітні наголосив, що європейцям доведеться з'ясувати це питання і знайти консенсус як у питанні ядерної парасольки, так і розподілу обов'язків і витрати.


Інші новини:






Loading...