загрузка...


Мюнхенська безпекова конференція MSC: Світ надто близько підійшов до прірви

21.02.2018 - 04:19 ІноЗМІ 380
Загрузка...
2bce6799ab8581ce53df8fa736b125e9_l.jpg (112.26 Kb)Більш як 30 керівників держав та біля 100 міністрів дебатували на 54-й Мюнхенській безпековій конференції (MSC2018) про поточну ситуацію у світовій безпеці. І вона виглядає не надто доброю, це добре відомо Вольфґанґові Інішінґерові, постійному директорові MSC.

Глобальні політичні загрози постійно перебувають у фокусі уваги щорічної MSC. Через чисельні кризи, шеф MSC наголосив, що такі ціннощі Заходу як демократія та свобода зараз перебувають у занепаді та під загрозою.

«Міжнародний порядок, який ми створили після війни, перебуває під загрозою», — зауважив Ішінґер, вказуючи на нестабільність на Заході. Попри прогрес, все сигналізує про тривогу. «Я думаю, що світ підійшов дуже близько, занадто близько до прірви. У нас надто багато конфліктів», — так завершив Ішінґер свою вступну промову і закликав гостей MSC вжити «конкретних заходів».

ОБОРОНА Й ДИПЛОМАТІЯ — ДУАЛЬНИЙ ПІДХІД НАТО

Стосовно наявної співпраці між НАТО й ЕС, генеральний секретар НАТО, Єнс Столтенберґ, наголосив, що її метою є зміцнення европейської оборони. Мова йде не про конкуренцію між НАТО й ЕС чи «створення альтернативних командних структур чи альтернативи НАТО», а про захист Европи. Для цього потрібні транс-атлантичне об'днання, а також союзники, які не входять до ЕС — такі як Норвегія, Туреччина, Канада, США, а невдовзі і Велика Британія.

ЕС та НАТО мають різні інтерфейси. Насамперед, стосунки між НАТО й ЕС — це співпраця щодо зміцнення безпеки в ЕС, яка вже виникла у 2014 році у відповідь на анексію Криму, і стала ще конкретнішою у 2015 році, коли обидва партнери схвалили спільну стратегію і внесли гібридні загрози до свого спільного порядку денного.

ЕС та НАТО , які продовжують зміцнювати співпрацю з метою покращення кібербезпеки, вже у 2016 розпочали тісну співпрацю у боротьбі проти гібридних загроз. Вже в липні 2016 року на Варшавському саміті, НАТО узгодила, що гібридна атака може зачіпити дію статті 5 Північно-атлантичного договору, і таким чином ініціювати відповідні дії Альянсу, який вважає боротьбу проти гібридної загрози складовою частиною своєї колективної оборони.

Кризове управління НАТО поза межами своїх кордонів не було активним протягом 25 років, аж до «злочинної анексії Криму» та московитської «дестабілізації східної України», а також через проблеми терористичних загроз, які насуваються. Столтенберг наголосив: «Ми зміцнюємо нашу колективну оборону, але водночас шукаємо кращих стосунків з Московією, бо не хочемо нової холодної війни, нам мне потрібна нова гонка озброєнь».

Це — дуальний підхід, який НАТО використовує у своїх стосунках з Московією. З одного боку, НАТО опирається на свій відносний захист, а з іншого, НАТО прагне бути відкритою для діалогу, бо мова йде про зниження напруги та покращення стосунків з Московією як сусідом. Попри те, НАТО продовжує сприймати Московію як загрозу безпеці.

Причиною найбільшого зміцнення колективної оборони НАТО після завершення «холодної війни», окрім анексії Криму, стало й збільшення присутності Московії та її військ в Грузії та Молдові. Також Столтенберґ виступає за нову посилену присутність США в Европі.

В рамках своєї оборонної політики, НАТО розташувала чотири багатонаціональні бойові групи у східній Европі, зокрема Німеччина перекинула своїх вояків до Литви, разом зі Францією, Нідерландами, Норвегією та Хорватією. Подібні групи створено в Естонії, Латвії та Польщі.

У цих країнах зростають страх перед можливою воєнною агресією та залякування з боку Московії, приклад Грузії та України там постійно стоїть перед очима.

Тим не менше, згідно зі звітом про безпеку, розповсюдженим на MSC під лозунгом «На грані — і назад?», в НАТО майже вдвічі менше військ у країнах Балтіїї порівняно з 78,000 вояками Московії біля їхніх кордонів. Ба враховуючи військові винищувачі, НАТО все ж є набагато сильнішою, ніж Московія.

НОВА ЯДЕРНА ЗАГРОЗА

Ядерна загроза повернулась до порядку денного, тривожно зазначив Столтенберг. Він попередив про ядерну ескалацію, джерелом якої є не лише Північна Корея.

Він сказав, що крім Північної Кореї, яка тепер може своїми ракетами накрити будь яку країну НАТО, «проблемою є те, що США визначили, що Московія порушує Договір про РМСД (договір про ліквідацію ракет малої та середньої дальності), розробляючи та тестуючи нову середньошвидкісну ракету середньої дальності наземного базування». Угода стосовно ядерних сил середнього радіусу дії (Intermediate Range Nuclear Forces) зі знищення всіх ракет малої та середньої дальності до 5500 км, яка забороняє таку зброю, є головним стовпом европейської системи безпеки, і тепер вона під загрозою.

«Ми бачимо, що Московія модернізує свій ядерний потенціал, розробляє нові ядерні системи та зміцнює роль ядерної зброї у своїй стратегії». Це спричинює серйозне занепокоєння, сказав Столтенберґ.

Сама НАТО скоротила свій ядерний потенціал на 90%. Деяку надію Столтенберг має на діалог з Московією та Радою Московія-НАТО, який вперше відновлено після 2016 року. У відповідь на анексію Криму, НАТО припинило її роботу ще у квітні 2014 року.

«РУССКІЙ МІРЪ» ТА ВІЛЬНИЙ СВІТ

На фоні гібридної війни Московії, яка буквально затьмарила світ, президент України, Петро Порошенко, закликав спільно протистояти загрозі, і довести, що шантаж та агресія не взмозі знищити Европу.

Анексія Криму, московські тролі, пропагандисти, фейкові новини, дезінформація та кібератаки на критичну інфраструктуру, і особливо кібератака проти України, продемонстрували відомий «прихований порядок денний Кремля» зі знищення европейської стабільності завдяки його гібридній тактиці.

Велика Британія та США підтвердили в минулий четвер, що широкомаштабна кібератака 2017 року віруса «Petya / NotPetya», скерована проти України, з самого початку, до попадання у світові мережі, контролювалась московитськими вояками.

Про це заявило МЗС Великої Британії — про кібератаку, яка зачіпила тисячі комп’ютерів та інфроаструктуру у всьому світі, і про те, що спочатку кібератака була сфокусованою на ункраїнській інфраструктурі «фінансового, енергетичного й державного секторів». Москва все це заперечує.

Міністр оборони Великої Британії, Ґавін Вілльямсон, сказав про «нову еру ведення війни» з «руйнівним та смертельним поєднанням звичайної воєнної потуги зі злочинними кібератаками».

У боротьбі проти зростальної гібридної загрози з боку Московії, президент Порошенко порадив продемонструвати, що Европа — це континет миру,процвітання та стабільності, який визнає права всіх.

Порошенко, для якого є надважливим захист суверенітету України, спитав: «це буде «русскій міръ» з альтернативними ціннощами яи в нас буде вільний світ зі загальнолюдськими ціннощами?»

Він пояснив критикам, що є «величезна різниця між «русскім» та вільним світом», який насамперед видно за рівнем життя. «Русскій міръ», на все, що він нападе, доведе це до прірви. Згідно з московитськоюдоктриною, вся Европа має виглядати як окупація Кеніґсберґа (Калінінграда) чи Донецька, сказав Порошенко. Московія не прийшла до Криму захищати права людей. Московія сама порушує такі права у всій своїй країні. Порошенко також вказав на розпад СРСР як причину гібридної війни Московії, яка вважає цю подію найбільшою «геополітичною катастрофою ХХ століття».

Порошенко бачить завершення конфлікту у виконанні Московією Мінських мирних угод та розгортанні місії ООН на Донбасі. Однак він побоюється, що насправді Московія не є зацікавленою в мирі, бо вона хоче застовбити миротворців лише на лінії зіткнення.

Порошенко наголосив на потребі збереження санкцій проти Московії, аж поки вона не реалізує Мінські угоди.

А саме ці санкції Евросоюзу хотів скоротити голова МЗС Німеччини, Зіґмар Ґабріель, за що й отримав публічну критику від керівників Евросоюзу.

ВТРУЧАННЯ В ГОЛОСУВАННЯ — «ЛИШЕ СПЕКУЛЯЦІЯ»?

У п’ятницю спецпрокурор США, Роберт Мюллер, звинуватив 13 громадян Московії у втручанні до президентських виборів та широкомаштабній кампанії у соціальних мережах США у 2016 році. Голова МЗС Московії, Сєрґєй Лавров, назвав че чистою «спекуляцією».

Окрім спеціально кримінального розслідування Мюллера, ще два комітети Конґресу США, незалежно один від одного, розслідують, чи намагалась Московія дискредитувати Гілларі Клінтон, зламавши та опублікувавши компрометувальні електронні повідомдення від Демократичного національного комітету (DNC). Також Мюллер розслідує, чи були домовленості між Дональдом Трампом та його персоналом і Москвою під час виборчої кампанії 2016 року. Москва це заперечує. Мюллер також визначає, чи винен Трамп у правовому перешкоджанні цьому розслідуванню. Трамп все це заперечує.

Герберт Раймонд МакМастер, радник з нацбезпеки США, сказав у Мюнхені, що докази втручання Московії тепер вже є неспростовними.

ДВОСТОРОННІ СТОСУНКИ З МОСКВОЮ — НИЖНЯ ТОЧКА

Через напружені стосунки Москви з Вашинґтоном, а також з НАТО та з ЕС, сама повторна поява голови МЗС Московії, Сєрґєя Лаврова, на конференції MSCу цьому році, є ще хоч якоюсь ознакою чинних дипломатичних стосунків.

Вже в п’ятницю Лавров в інерв’ю TV Euronews заявив, що «міжнародна присутність США не лише скорочується, але й розширює свій військовий аспект».

Він також розкритикував ЕС: «в Евросозі мають усвідомлювати, що небезпечно ставити країни перед вибором між ЕС і Московією». Про це він наголосив на MSC, натякаючи на Україну як сусіда і ЕС і Московії водночас. «Спроба чинити тиск на Московію й інші крани не зробила наш континент безпечнішим. Потенціал конфліктів росте. У нас всюди нові кризи», — сказав Лавров.

Він також намагався виправдати дії Московії у контексті теперішньої ситуації в ЕС в контексті «посилення міжнародного тероризму» та «нелегальної міграції», де було неможливим «сильне партнерство». А потім заявив, що «ми хочемо продовжити співпрацю з ЕС», наголосивши на бажанні дотримуватись Мінських угод.

А ще Лавров критикував новий фашизм у Европі та заборону на «небажані ЗМІ». Про ситуацію зі свободою преси в самій Московії, він звісно змовчав.

Підписка на новини News UA на ваш Е-mail

Інші новини:






Loading...