загрузка...


«Антибандерівський» закон Польщі. Співавторство Кремля?

13.03.2018 - 04:08ДумкиАлександр Безфамильный 383
Загрузка...
630_360_1512467400-5064.jpg (40.24 Kb)Скандальну поправку в польському законі про ІНП могли проштовхувати з-за меж країни

У Польщі й досі відчувається відлуння від запровадження змін до закону про Інститут національної пам'яті. Польська влада зараз усі зусилля кинула на те, аби нормалізувати відносини з Ізраїлем, та у першу чергу зі США, намагаючись пояснити Єрусалиму та Вашингтону свої наміри.

Відтак, трохи у тіні залишається "українська" поправка у законі про ІНП. І хоча президент Польщі попросив Конституційний суд оцінити її відповідність Основному закону, відсутність детального роз'яснення окремих, відверто незрозумілих визначень дає поле до спекуляцій і припущень, що вони могли бути підкинути кимось іззовні... Про це пишуть і самі польські ЗМІ.

ВІДЛУННЯ "ІСТОРИЧНОГО" ЗАКОНУ

З моменту підписання президентом Польщі закону про ІНП минув уже місяць, але польська влада мало не щодня мусить реагувати на якісь публікації чи заяви у ЗМІ з цього приводу.

На минулому тижні польська делегація повернулася з Ізраїлю, де в рамках польсько-ізраїльської робочої групи велися дискусії щодо суперечливих положень закону про ІНП. У Варшаві ще не встигли відрапортували про успіх у знятті напруги в польсько-ізраїльських відносинах, як інформаційний простір країни сколихнула чергова новина. Інтернет-портал Onet.pl повідомив про те, що Вашингтон нібито "заморозив" контакти з Варшавою на найвищому рівні, доки у Польщі не змінять цей закон. Журналісти видання послалися на внутрішню довідку МЗС Польщі від 20 лютого, яку польські дипломати підготували за результатами розмов у Білому домі та Держдепартаменті США.

Вашингтон та Варшава заперечили наявність "санкцій", хоча МЗС Польщі підтвердило існування довідки, щоправда трохи іншого змісту. Про всяк випадок, польське зовнішньополітичне відомство вирішило подати заяву до прокуратури про підозру скоєння злочину в світлі витоку в ЗМІ "грифованої" довідки і розпочало внутрішнє розслідування. Візити останнім часом у США заступника глави МЗС Польщі Марека Магеровського та голови канцелярії президента Польщі Кшиштофа Щерського мали, зокрема, допомогти зняти напругу, породжену законом про ІНП.

Натомість, на українському напрямку в питанні цього закону практично нічого не відбувається. Київ хоче, аби Варшава відмовилася від поправки про "українських націоналістів". Натомість, у Польщі звертають увагу, що президент Анджей Дуда направив закон для оцінки Конституційним судом. Тобто, ніхто нікого ні в чому не переконує, а просто кажуть: почекайте, поки все з'ясується. Можливо, поправку підкоригують, змінять, або ж взагалі скасують. На останнє навряд чи варто сподіватися. Більш імовірною є озвучена у ЗМІ версія, що дію закону можуть "заморозити" – і про це нібито вже було домовлено у вищих щаблях влади.

Утім, деякі польські ЗМІ намагаються відверто ставити питання: звідки взагалі взялася поправка про "українських націоналістів", хто і як її прописував, рекомендував, лобіював? Більшість відповідей на ці питання лежать на поверхні: радикальний рух Kukiz'15 упродовж двох років активно лобіював на рівні парламенту так званий "антибандерівський" законопроект. Однак, деякі прописані в ньому тези польські законодавці не можуть пояснити й досі. Наприклад, про часові рамки – 1925-1950 роки. Саме за заперечення злочинів українських націоналістів проти поляків у цей період планується карати у новій версії закону про ІНП.

УКРАЇНСЬКА ПОПРАВКА І МОЖЛИВИЙ РОСІЙСЬКИЙ СЛІД

Після оприлюднення закону про ІНП деякі польські публіцисти та експерти не приховували свого відверто негативного ставлення до "української" поправки, зазначаючи, що вона і прописана некоректно, і, взагалі, схожа на чиюсь провокацію. Відомий польський журналіст Марія Пшеломєц після підписання закону президентом Дудою в ефірі wPolsce.pl висловила думку, що ця поправка може бути російською провокацією, а політиків правлячої PiS просто хтось обвів довкола пальця.

Лідер фракції PiS у Сеймі Ришард Терлецький згодом визнав, що "український" фрагмент у законі про ІНП цілковито і повністю є ідеєю руху Kukiz'15, який постійно на всіх рівнях у Сеймі тиснув на потребу його прийняття. Цей законопроект пролежав у "морозилці" Сейму майже півтора року, але наприкінці січня партія влади все ж здалася і погодилася додати його до законопроекту про ІНП.

Під час нещодавньої дискусії в Сеймі один із захисників законопроекту щодо "українських націоналістів", депутат Kukiz'15 Томаш Жимковський з трибуни Сейму обгрунтовував доцільність прийняття "української" поправки загрозою "бандеризму" в Польщі. Як аргумент він використав банальну брехню: розповів, що у Перемишлі влітку 2016 року "бандерівець" побив польського патріота під час української релігійної ходи і зараз суд розглядає цю справу. Тоді цей аргумент був сприйнятий на "ура". Хоча, насправді, ситуація – кардинально протилежна. Суд дійсно розглядає справу побиття під час процесії у Перемишлі. Але побиття українця польськими націоналістами, а не навпаки. Об'єднання українців у Польщі на засіданні комісії з питань національних меншин Сейму нещодавно звернуло увагу на ці дії депутата під час дискусії в Сеймі щодо законопроекту про ІНП. Депутати з інших партій пообіцяли вивчити це питання, а сам Жимковський удався до лінії захисту: українці мене не залякають!

Іще цікавіше виглядала ситуація з розглядом законопроекту про засудження "українського націоналізму" в Сеймі в 2016 році. Експертами, які мотивували кричущу необхідність прийняття цього документу, були люди, які дуже негативно ставляться до сучасної України й українців. За дивним збігом обставин, вони, як правило, досить позитивно налаштовані до сучасної Росії, охоче дають коментарі російському агентству "Спутнік", що в Польщі також вважається своєрідною "чорною міткою". Ці люди й охоче розповсюджують у Польщі кліше російської пропаганди: Україна – країна-банкрот, у ній процвітає бандерівська ідеологія, на сході триває громадянська війна, Київ чигає на частину території Польщі, а українські мігранти становлять загрозу для Польщі.

Одним із експертів на етапі підготовки законопроекту був, зокрема, професор Чеслав Партач із Кошаліна, який в 2015 році взяв участь у Криму в "науковій" конференції, за що торік отримав заборону на в'їзд в Україну. Ще один фахівець – професор Влодзімєж Осадчи з Любліна, коментатор "Спутніка" й активний «борець з бандерівської ідеологією».

Польський історик та політолог Єжи Таргальський нещодавно в ефірі телеканалу Republika висловив припущення, що участь цих експертів у підготовці законопроекту може свідчити про "російське вкидання".

Відомий польський публіцист Мірослав Чех на шпальтах видання Gazeta Wyborcza теж констатує, що Росія є "прихованим співавтором" закону про ІНП. Він зазначає, що в законі й досі залишаються загадкою часові рамки "української" поправки. Чому 1925 рік? Як підкреслює Чех, про це й досі не знають в уряді та у парламенті Польщі навіть ті, хто готував законопроект і представляв його з трибун Сейму та Сенату.

"Щодо цієї теми мовчать автори й експерти з Kukiz'15, але у їхньому випадку мовчанка є золотом. На документі дуже чітко проглядається "печатка Люб'янки" – тобто ФСБ, правонаступниці КДБ...", – підкреслює Чех.

Він звертає увагу на слова екс-прем'єра уряду Польщі Яна Ольшевського, який в інтерв'ю таблоїду Super Express сказав, що поєднання в законі про ІНП польсько-ізраїльського та польсько-українського питань є чимось "між одержимістю і диверсією".

"Одержимості в цьому немає, оскільки вписати 1925 рік міг лише той, хто дуже добре знає архів радянської розвідки і дбає про інтереси російських спецслужб. І про диверсію тут не йдеться, адже закон є результатом спланованих, багаторічних і відкритих дій", – наголошує автор.

На його переконання, "загадка 1925 року" – це меандри історії Української військової організації (УВО) у трикутнику Польща–СРСР–український рух за незалежність, про що в Польщі майже нічого не відомо, адже більшість документів залишилася в архівах радянських/російських спецслужб. Натомість дуже добре про це знають у Росії, де в 2016 році зовсім не випадково на російські архіви накладено гриф "таємно", з твердженням, що це – елемент нацбезпеки країни. Відтак, таємниці давно минулих днів можуть нині бути знаряддям у розпалюванні ворожнечі між країнами Європи, зокрема Польщею та Україною.

"У Кремлі прийнято рішення контролювати польсько-українське минуле, сучасне і майбутнє. А депутати Kukiz'15 "зовсім випадково" через три місяці після рішення Путіна (закрити архіви – ред.) зареєстрували в липні 2016 року законопроект про ІНП", – констатував Чех.

Звісно, твердження, що в підготовці закону про ІНП в українському контексті доклала руку Москва, – не було остаточно доведене, однак саме на це вказує багато фактів. Відтак, Варшаві навряд чи варто надто активно захищати її "український" фрагмент та лити тим самим "воду на млин Кремля".

Підписка на новини News UA на ваш Е-mail

Інші новини:






Loading...