загрузка...


Антикорупційна палата: чому генпрокурор – за, а НАБУ – проти

16.07.2017 - 07:18 Думки 418
630_360_1500119883-5809.jpg (30.25 Kb)Боротьба з корупцією в Україні може піти по шляху найменшого опору, віддаючи хабарників у руки «модернізованих» судів

Цікавий ефект справила заява президента Єврокомісії Жан-Клода Юнкера про те, що Європейський Союз погодився на створення спеціальної Антикорупційної палати замість окремого Антикорупційного суду в Україні. На наступний же день депутат Європейського парламенту Ребекка Гармс (яка ще з часів Помаранчевої революції опікується українськими справами і добре розуміється у тому, що у нас відбувається – Авт.) висловила здивованість через заяву європейського колеги. "Немає необхідності в Антикорупційному суді в Україні? Здивована прочитати, що президент Єврокомісії згодився", - повідомила вона в Twitter.

За нею ж слідом з подібним здивуванням і категоричною незгодою виступили міжнародна антикорупційна мережа Transparency International Україна та наше НАБУ. А от Генпрокурор Юрій Луценко заяву підтримав, адже від самого початку судової реформи це була, в тому числі, і його ідея – організувати антикорупційне правосуддя через систему палат суддів. Мовляв – швидше і простіше налагодити процес, аніж створювати окремий суд. Спробуємо розібратися, чим відрізняється суд від палати - щоб зрозуміти, чому так обурюється євродепутат та антикорупційщики, і радіє український прокурор.

Трохи обнадійливих сигналів у боротьбі з корупцією

Президент Європейської комісії Жан-Клод Юнкер заявив, що погоджується «на створення антикорупційної палати в рамках Верховного суду», і комісія вже поінформувала президента Петра Порошенка про «проміжний варіант вирішення проблеми». В Європарламенті здивовані. А от Юрій Луценко, коментуючи заяву, явно задоволений. "Ми отримали обнадійливий сигнал. Ми можемо припинити дебати і почати діяти за узгодженим з нашими західними партнерами шляхом. Я пропонував, як можна швидко і ефективно створити і запустити в роботу антикорупційні суди. Пропонував це зробити так, як це діє в більшості країн Європи. При кримінальному суді на всіх його рівнях - районному, апеляційному та вищому - створюються спеціальні палати у корупційних справах вищих посадових осіб", - сказав Луценко. Верховний суд цю ідею, за його словами, підтримує.

В то же час Transparency International Україна (TI) категорично заперечує проти створення антикорупційних палат при існуючих судах. Організація переконана, що українська влада ввела в оману європейських партнерів, переконавши їх у тому, що подібні інституції є швидким та ефективним вирішенням проблеми судочинства в Україні. «Палати при існуючих судах будуть залежними і керованими зовні. Вони не просто провалять завдання щодо справедливого покарання за корупційні злочини, а й стануть надійним інструментам в руках хабарників. Адже палати формуватимуться, власне, з тих суддів, які на даний момент затягують та розвалюють справи, які подає Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП)», – зазначає виконавчий директор ТІ Україна Ярослав Юрчишин.

НАБУ в свою чергу переконане: створення антикорупційних палат не лише не вирішить проблему відсутності вироків щодо топ-корупціонерів, але й поглибить її. За наявними даними, наразі у судах першої інстанції бракує більш як 2500 суддів. Якщо суди першої інстанції на сьогодні не в змозі забезпечити формування колегії з трьох слідчих суддів для розгляду справ, переданих НАБУ, то незрозуміло, яким чином вони зможуть сформувати окремі антикорупційні палати.

Станом на початок липня 2017 року, із 75-ти кримінальних проваджень, які НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура​ передали до суду, у 23-х судовий розгляд досі навіть не розпочато. А судові вироки були ухвалені лише у 18-ти справах, і то більшість з них - угоди про визнання винуватості, укладені в обмін на свідчення та компенсацію завданої державі шкоди.

З судом чи з палатою, головне, щоб корупціонери не уникли відповідальності

Зазначимо, що створення Вищого антикорупційного суду України (ВАСУ) передбачено оновленим законом “Про судоустрій і статус суддів». І цього дуже чекає від нас МВФ. Дванадцять місяців - термін, який відводить закон на розробку положень про ВАСУ, спливає у вересні цього року. І стосовно цього є два варіанти законопроектів, які ще тільки обговорюються. Один, власне про утворення окремої системи антикорупційного судочинства (законопроект №6011), а другий – якраз про створення антикорупційних палат в існуючих судах (законопроект №6529). До обох існує купа запитань з боку правників.

За задумкою авторів законопроекту №6011, ВАСУ повинен здійснювати правосуддя як суд першої інстанції у справах, що розслідує НАБУ. До складу суду передбачається включити апеляційну палату, а в касаційному порядку справи будуть переглядатися у Великій палаті Верховного Суду. Запропонована система є «особливою», - аналізує головний редактор «Юридичної газети» Єгор Желтухін. За його словами, на відміну від інших судів, ВАКС включатиме «власну» апеляцію (див. схему).

https//static.ukrinform.com/photos/2017_07/1500119731-1569.png<br />


Тобто, самі судимо, самі ж переглядаємо свої рішення. В цьому випадку порушується так званий принцип інстанційності (незалежність інстанцій розгляду справ). Є ризик того, що судді з корпоративної солідарності не захочуть відміняти рішення по суті своїх же колег.

В іншому ж варіанті, автори законопроекту №6529 пропонують виключити положення про Вищий антикорупційний суд із Закону України «Про судоустрій і статус суддів», і запровадити більш спрощений алгоритм розгляду судами антикорупційних справ.

1. Встановити обов'язкову антикорупційну спеціалізацію суддів у загальних місцевих та апеляційних судах, а у Верховному Суді залишити лише окрему палату Касаційного кримінального суду для здійснення антикорупційного правосуддя.

2. Закріпити вимогу за кількістю суддів з антикорупційною спеціалізацією: в місцевих судах - не менше 3, в апеляційних - не менше 5.

3. Встановити порядок відбору спеціалізованих суддів: в місцевих судах - шляхом конкурсного відбору на відповідні посади з підвищеним рівнем вимог до кандидатів (наявність 3 років суддівського стажу або 5 років адвокатського досвіду, наукової діяльності і т.д.), в апеляційних судах - шляхом вибору з найбільш досвідчених суддів зборами суддів.

Цю ідею правники розкритикували через те, що за умови утворення антикорупційної спеціалізації на місцевому рівні є досить високий ризик появи традиційно корумпованих місцевих судових «кланів». Від яких борці з корупцією намагаються щосили відбитися.

Який з цих двох варіантів вирішення питань антикорупційного судочинства виявиться ефективнішим, зараз не можуть визначити навіть спеціалісти. В наших умовах - це рівняння з багатьма невідомими. Очевидно, що у випадку створення в Україні спеціального антикорупційного суду (на якому наполягає уся прогресивна спільнота як в Україні, так і за її межами), його незалежність буде максимальною. Цього, власне, і добиваються від нас. А от об’єктивність та неупередженість суддів – це вже питання до їх відбору та мотивації. Судові антикорупційні палати - більш просте, але менш надійне з точки зору незалежності судочинства, вирішення проблеми. І годиться хіба що для «пожежного» порядку.

Марина Нечипоренко
Читайте також:
Інші новини:





Loading...