загрузка...


Економіка України: чи є життя без Донбасу

18.03.2017 - 05:21 Думки 600
Загрузка...
630_360_19761419-9259.jpg (.83 Kb)

Спочатку нас чекають болючі втрати, а далі країну врятує лише повна перебудова моделі економіки. Чи стачить духу?

Мережею ходить сумний анекдот. Оголошується вікторина. Питання: що швидше з’явиться в місті Маріуполі на місці завмерлих металургічних заводів? Варіанти відповіді: 1) торгово-розважальні-комплекси, 2) кол-центри, 3) IT-лабораторії, 4) кофейні, що випікають маффіни…

Іронія зрозуміла, і насправді доля гіркої правди в анекдоті є. Після припинення економічних стосунків з ОРДЛО треба чим скоріш думати, чим замінити значну долю втраченого економічного потенціалу. З більшою частиною тяжкої індустрії Україні доведеться попрощатися. Але чи це вирок? Ні, кажуть оптимісти. У нас з’явився хороший шанс змінити, нарешті, зашкарублу радянсько-олігархічну модель економіки на сучасну – інноваційну, прозору, вільну. І ми, кров з носу, маємо використати цей шанс. Житниця, літако- , та судно будівниця, «айтішниця» - не самі гірші ролі для України в міжнародному розподілі праці. А міцний середній і малий бізнес на додачу – ще й хороша соціальна подушка.

Коли у Ахметова останній раз щось забирали?..

Терористичні утворення «ДНР» і «ЛНР», за прямою вказівкою Кремля, повністю захопили контроль над українськими активами, розташованими на окупованій частині Донбасу. Бізнес-імперія Рината Ахметова розвалилась остаточно. ДТЕК (шахти, вугілля) вже заявив про втрату 11 компаній, що входять до його складу. Подейкують, що слідом за ДТЕК свої активи закриє і Метінвест (металургія). Терористи поставили ультиматум: або перереєструватися у так званих «республіках», або віддати підприємства. Рінат Ахметов їх віддав…

Саме у відповідь на ці дії Рада національної безпеки і оборони України запровадила повну блокаду торгівлі з окупованою територією. Адже поки була можливість отримувати бюджетні надходження від цих підприємств (і не тільки бюджетні) – доки за них і трималися по цей бік лінії розмежування. Як тільки стало зрозуміло, що «все пропало», комунікації перекрили. І тепер усі гадають, скільки (не чим, а саме скільки) доведеться кожному українцю заплатити за таке рішення.

При самому песимістичному сценарії, заявив міністр фінансів Олександр Данилюк, збитки від торгівельної блокади з неконтрольованими територіями можуть досягти 2% ВВП. У свою чергу Нацбанк прогнозує, що блокада сповільнить зростання ВВП України до 1,5% у 2017 році.

Є й інші негативні наслідки. Зокрема, за оцінками ДФС, Україна за підсумками року втратить 32 млрд грн податкових надходжень. Укрзалізниця – 8 млрд. грн.. Очікується, що експропріація українських активів призведе до зниження валютної виручки країни на $2 млрд, що неодмінно призведе до ослаблення гривні – можливо до 30 грн/долар. Окрім усього, більше 500 тис українців можуть залишитися без роботи.

А що з цього приводу кажуть експерти?

Ярослав Жаліло, керівник економічних програм Інституту суспільно-економічних досліджень, президент Центру антикризових досліджень: «Необхідно прискорювати реструктуризацію економіки»


- По-перше, зміни однозначно відбудуться. Насамперед, у двох напрямах. В енергетиці - треба переорієнтовуватись на інші джерела, отже, знадобляться інвестиції у переобладнання та кошти на імпорт енергоресурсів. Це, звичайно, відіб’ється на тарифах. В металургії - значна частина виробничих потужностей скоротиться, інша частина переорієнтується на імпортні чи інші внутрішні ресурси. Так, собівартість зросте, це витисне з міжнародних ринків ще частину вітчизняних виробників. Звідси - скорочення зайнятості, доходів населення і бюджету, звуження внутрішнього попиту. Втрата частини металургійного експорту плюс імпорт вугілля спричинить девальваційний тиск на гривню.

По-друге, очікується сумарний негативний вплив на ВВП та загальне вповільнення економічної динаміки у суміжних галузях. Отже, необхідно прискорювати реструктуризацію економіки без територій Сходу. В свою чергу, наступна реінтеграція цих територій стає проблематичнішою. Позитив, який я бачу – це стимул до тісніших контактів великих вітчизняних капіталів у зв’язку з потребою взаємного обміну ресурсами. Якщо, звісно, вони не ув’яжуться у нові міжусобні «війни».

Михайло Непран, віце-президент Торгово-промислової палати України: «Війна фактично вирвала з рук України багаж застарілого»

- Українська економіка обов’язково зміниться під дією блокади, і так чи інакше переорієнтується на інші галузі. З 2015 року в нас і так вже починалась тенденція, коли в експорті обсяги агропродукції стали перевищувати обсяги продукції промислової. Фактично із індустріально-аграрної країни, ми перетворилися на аграрно-індустріальну. І втрата значної частини промислового виробництва на Донбасі безперечно змінить структуру нашої економіки. Так, це буде тяжкий удар, який доведеться пережити. Адже зараз держава стоїть перед складним вибором, і ми мусимо його зробити, хочемо цього чи ні.

Парадоксально, але саме в цій ситуації історія дає нам шанс на те, щоб зробити крок, про який говорили всі наші правителі ще з 80-тих років минулого століття, але жодний уряд, жодний президент не зважилися взяти на себе відповідальності за болюче рішення. Наприклад, всі розуміли, що шахти потрібно закривати, що вони економічно нерентабельні. Всі давно знали, що металургія - наше промислове «серце», на сьогоднішній день залишилася в далекому технологічному минулому. І тільки війна фактично вирвала з рук України цей багаж застарілого, що тяжко було нести і важко кинути.

Ми потрапили в ситуацію, коли потрібно приймати кардинальні рішення і дуже швидко впроваджувати та розвивати наші конкурентоздатні галузі. Наприклад, IT (розробку програмного забезпечення), за рівнем якого ми входимо в першу п’ятірку в Європі. У нас достатньо конкурентна фармацевтика, суднобудування, до якого у нас останнім часом руки не доходили. Я вже не кажу про сільське господарство, в якому ми вже на перших місцях у світі, хоча наш с/г потенціал ще далеко не вичерпаний, про авіабудування та космічні технології, де ми теж традиційно одні із перших.

Але при цьому потрібно розуміти ступінь світової конкуренції. Якщо ми хочемо продавати наші літаки в усьому світі, а не в країни лише третього світу, то потрібно бути готовим до жорсткого комерційного протистояння, проводити більш гнучку політику. Щоб не вийшло так, як в Ірані кілько років тому. Поки Україна вела переговори з іранцями, росіяни швиденько організували Ірану кредит, і в результаті тепер в Ірані будуть збирати Sukhoi Superjet, а не український АН.

Станові хребти, які так чи інакше доведеться ламати

Природно, що в нинішній ситуації кардинальні зміни моделі економіки будуть можливими тільки в результаті серйозних реформ загальної системи, аж до інституціональних – зміни податкової системи (із повною зміною правил гри і закриттям основних офшорних схем), глибокої реформи Державної фіскальної служби (включаючи радикальну реформу митниці) і створення дієвої та некорумпованої Служби фінансових розслідувань ... А що ми натомість бачимо?

«Олігархізації та гальмуванню позитивних змін в економіці сприяє високий рівень політичної конфліктності в Україні, пріоритет цілей політичної боротьби над економічною доцільністю», - каже Ярослав Жаліло.

І це на сьогоднішній день основна загроза, оскільки рахувати економічну доцільність ми вміємо лише в режимі сьогодні-на завтра (відмінили пільги - надали, підняли зарплату підвищили акцизи), від траншу до траншу. А подібні косметичні методи втрату 2% ВВП не компенсують. І тим більше не налаштують систему, яка дозволить стабільно розвиватися, не дивлячись на втрату територій.

Проблема в тому, що Україна страждає «екстремально» високою концентрацією великих підприємств. Втратили одну промисловому групу і вже національна катастрофа. До того ж великі олігархічні компанії або бізнес-групи в Україні мають практично необмежені можливості зловживати офшорними схемами - в «податкові гавані» щорічно вивозиться в середньому 9,4% ВВП України, - підрахували в Інституті соціально-економічної трансформації. То хто ж нам лікар, питається?

В першу чергу потрібно звільняти економіку від податкових пут, тиску і зарегульованості, а не навпаки, намагатися їх посилювати.

Наприклад, рішення щодо заміни податку на прибуток податком на виведений капітал (цього вимагали 50 бізнес-асоціацій у зверненні до Мінфіну) вже прийнято, зафіксовано Національною Радою реформ та внесено до планів уряду. Але все одно депутати ніяк не зважуються проголосувати відповідний законопроект.

Малий та середній бізнес, на якому тримаються більшість розвинутих країн, наприклад, наша сусідка Польща, у нас дає лише 16% ВВП країни. В олігархічній моделі економіки він просто недоречний. А от тепер саме час подумати про нарощування цієї «подушки» безпеки.

Яким чином? Існує, наприклад проект податкової реформи "Вільна економіка", мета якої саме і побудувати таку модель. Її автори – група українських економістів-практиків, переконують: щоби вистояти у конкурентному протистоянні і повністю змінити нетривку економічну модель, потрібно максимально спростити податкову систему і фактично ліквідувати податковий облік як такий. Тобто, зробити систему максимально прозорою. Тоді не доведеться силою виганяти економіку з тіні – сама випливе.

От що конкретно пропонується:

- Скасувати поділ податкової системи на загальну і спрощену.

- Скасувати всі існуючі на сьогоднішній день податки і збори.

- Ввести всього лише два податки: на витрати - 4% і на виведення грошей з банківської системи України - 10% (не плутати з альтернативним політичним рухом «5.10», лідер якого пропонує іншу базу для оподаткування - Авт.).

Мовляв, за п’ять років застосування подібної моделі можна знизити податкове навантаження на економіку до 23-24% ВВП (в 2016 році воно було на рівні 39%), запевняють автори «Вільної економіки». За їх словами, впровадження нової податкової системи призведе до зростання офіційного ВВП на 10-18% в рік. Що, в свою чергу, дозволить ВВП України вже через 4 роки досягти рівня, як мінімум, $200 млрд. Звичайно, у перший переломний рік втрати неминучі. Але ж ми їх і так вже маємо від блокади ОРДЛО.

https//scontent-mrs1-1.xx.fbcdn.net/v/t31.0-8/s960x960/17212171_101551612689525_581032553562897_o.jpg?oh=ab4b81f7edaef8bb58df22eb07ba4f0doe=5970E726

Дехто скаже, все це казки. Заміна металургії сільським господарством – зміни шила на мило. Відміна НДС - це протиріччя із європейською асоціацією. Введення принципово інших податків – демагогія і бюджетні «діри»… Можливо. Але в нашій ситуації розмір «діри» - то вже другорядне. Нам зараз взагалі вибирати особливо нема з чого. Образно кажучи, глиняний берег старої економіки обвалився, і вкрай потрібно шукати інший.

На диво та транші МВФ сподіватись не доводиться…


Інші новини:






Loading...