загрузка...


Придністров'я: діалог чи "гра в одні ворота"?

21.04.2017 - 04:43 Думки 603 Джерело: Зінаїда Гурська

630_360_1444.jpg (202.63 Kb)"Малі кроки" Придністровського регіону до Молдови нагадують "великі реверанси" в бік Росії

Серед безлічі питань, що обговорюються в форматі "5+2" і "1+1" щодо Придністровського врегулювання, свобода пересування громадян займає особливе місце. Після кількох переговорних зустрічей новообраного президента Молдови Ігоря Додона з лідером Придністровського регіону Вадимом Красносельським, на яких питання обговорювалося, і нібито навіть "консенсус" був знайдений, ні на йоту проблема з пересуванням громадян з правого берега на лівий і навпаки не просунулася, її рішення продовжує залишатися на рівні обіцянок.

ГРОМАДЯНИ "ІНОЗЕМНОЇ ДЕРЖАВИ"?

Адміністративний кордон Молдови з її Придністровським регіоном, тобто з невизнаною Придністровською Молдавською республікою, проходить по Дністру. Лівий і правий берег річки розділяють встановлені владою невизнаного регіону контрольно-пропускні пункти, де кожен громадянин з пропискою правобережної Молдови, який проїжджає або проходить, зобов'язаний зупинитися, зареєструватися, пройти скрупульозні митно-прикордонні формальності. Все "по-дорослому", як під час перетину кордону будь-якої європейської держави. Тільки ось така принизлива скрупульозність і повчальні репліки, якими супроводжується цей огляд і оформлення "міграційної карти", ні в одній, визнаній світовою спільнотою, справжній державі ви, однозначно, не зустрінете.

Для тих, хто не знайомий з процедурою перетину цього кордону, не зайве дізнатися, що водії автомобілів, які пересуваються з Молдови в Придністровський регіон (власне, з Молдови в Молдову) в обов'язковому порядку повинні паркувати свої машини, виходити з них і йти до спеціального вагончика з гучним написом "міграційний пункт". Там їм належить пройти обов'язкову процедуру реєстрації, заповнити так звані реєстраційні картки із зазначенням точної адреси і часу перебування в Придністров'ї, а також і маршруту свого переміщення по регіону. І не дай Бог від цього маршруту відхилитися, затриматися без поважної причини або не повернуться на КПП у вказаний в картці час. Якщо ж ви вирішили залишитися в регіоні більше доби, то зобов'язані вказати на КПП місце (конкретну адресу), де і у кого маєте намір переночувати (!). Інакше можуть не пустити назад додому, на правий берег. У кращому випадку, направлять назад у відділення міліції, щоб там зареєструвати і дізнатися причину затримки, яка обов'язково буде перевірена.

До слова сказати, тим, хто намагається обурюватися, ввічливо, але дуже уїдливо пояснюють: "Ви де прописані? У Кишиневі (наприклад)? Ну, ви ж громадяни іноземної держави! Ми зобов'язані вас реєструвати...". Так що ті, хто мріє побувати" за кордоном", ласкаво просимо. Звичайно, люди, що виходять з "міграційного" вагончика, отримавши свою "пігулку", слідують далі з відповідним настроєм.

При цьому КПП встановлені в односторонньому порядку. Офіційний Кишинів обмежився установкою так званих постів економічної поліції, де всі перераховані вище формальності зведені до питання - чи не везуть водії чого-небудь забороненого, і машини перевіряють вибірково, в основному автофургони і мікроавтобуси.

ДВІ ЗУСТРІЧІ ДОДОНА І ДРУГИЙ ПРАПОР ПРИДНІСТРОВ'Я

Питання у вищевказаних форматах ( "5+2" і "1+1"), в тому числі й "спрощене пересування громадян" між представниками Кишинева і Тирасполя, обговорюються не один десяток років. Переговори, як прийнято говорити для преси (за офіційним формулюванням) спрямовані на поліпшення умов життя громадян на обох берегах Дністра. Однак, це нагадує більше "гру в одні ворота". Тому як громадяни з лівого берега вільно їздять до Кишинева за покупками, продуктами і просто в гості, тоді як машини з кишинівськими (і регіональними) номерами з правого берега акуратно "виловлюються" із загальної черги на "кордоні".

А телефонні переговори з лівим берегом вартують більше, ніж з самим далеким зарубіжжям - (!) 5 лей 50 бань (25 євроцентів) хвилина. Дорожче, ніж з США (4 леї 50 бань). Не дуже наговоришся.

Після зустрічей і переговорів Ігоря Додона з Вадимом Красносельським та оголошеними на брифінгах і, відповідно, розтиражованими всіма ЗМІ, заявами президента Додона про "спрощення процедури перетину" кордону з ПМР, у людей по обидві сторони Дністра з'явилася надія на те, що "крига скресла".

Однак справжні результати цих зустрічей "у верхах" дещо спантеличують. Після першої спонтанної зустрічі Ігоря Додона з лідером невизнаної республіки Придністров'я Вадимом Красносельський, що відбулася одразу після інавгурації (початок січня цього року) в місті Бендери (територія невизнаної ПМР) в Придністров'ї заявили, що мають намір домагатися повної незалежності (від Кишинева) і подальшого приєднання до Росії . І через місяць з "хвостиком" звернулися до Росії з проханням про визнання придністровських паспортів.

Після другої зустрічі, що відбулася в кінці березня вже в заміській резиденції президента Молдови (село Холеркани, Дубосарського району) на правому березі Дністра, Придністров'я і зовсім узаконило російський прапор в якості другого державного.

А "спрощений режим" перетину кордону з невизнаною ПМР для громадян Молдови, як і раніше діє лише кілька днів на рік - по великих святах (наприклад, на Великдень або Батьківський день), а решту часу він включає "міграційні картки" та показові огляди.

МОЛДАВАНИ Й УКРАЇНЦІ ПРИДНІСТРОВ'Я ЯК ЧАСТИНА "РУССКОГО МІРА"?

Безумовно, позитивно те, що активізувався останнім часом діалог між офіційним Кишиневом і владою невизнаної республіки Придністров'я, на рівні політичних представників в переговорному процесі й експертних робочих груп. Про це говорять і експерти, і представники ОБСЄ, і самі учасники переговорного процесу.

Однак, не може не викликати занепокоєння і напруженості той факт, що паралельно з офіційними переговорами на території регіону все голосніше звучать заклики про приєднання до Росії (як частини так званого "русского міра"). При цьому ніхто не запитує у людей, а чи хочуть вони стати "частиною" цього "міра" і приєднатися до Росії. З урахуванням того, що на території невизнаної республіки Придністров'я функціонують (офіційно) три мови (російська, українська і молдавська) слід було б врахувати, а чи хочуть більше 60% населення регіону (українці й молдавани) зарахувати себе до "русского міра"?

При цьому в Придністров'ї прийнято посилатися на результати ніким не визнаного референдуму 2006 року, коли більшість учасників плебісциту висловилися за входження до складу Росії. Але життя не зупинилася в 2006 році, а стрімка зміна реалій вимагає нового підходу не тільки до опитування, але і до мислення громадян. Адже не секрет, що після отримання Молдовою безвізового в'їзду в країни ЄС, згідно з даними молдавського реєстраційного підприємства "Регістр", яке займається оформленням біометричних паспортів, у кілька разів зросла кількість громадян, які проживають у Придністров'ї, але бажають отримати біометричний паспорт, а відповідно – і молдавське громадянство. Яку сьогодні вони дадуть відповідь на запитання про входження до складу Росії...

ТАКТИКА "МАЛИХ КРОКІВ"

У відносинах між офіційним Кишиневом і невизнаним Придністров'ям невирішених питань набагато більше, ніж вирішених. Сторони при цьому єдині в думці, що "політика малих кроків" може стати ефективним інструментом на шляху остаточного врегулювання Придністровського конфлікту. Такої ж думки дотримуються і всі без винятку учасники переговорів у форматі "5+2". Однак, "малі кроки" Придністровської сторони більше нагадують "великі реверанси" в бік Росії, а не прагнення до поліпшення умов життя простих громадян з обох берегів Дністра...



ДОПОМОГТИ САЙТУ!
Читайте також:
Інші новини:





Loading...