загрузка...


Focus: Один день з Петром Порошенком

6.05.2018 - 05:27 Новини, Інтерв'ю 365
Загрузка...
630_360_1525527591-2608.jpeg (37.26 Kb)Німецький журнал Focus супроводжував Петра Порошенка під час його робочої поїздки по Україні. Інтерв`ю Президента журналу та звіт про побачене й почуте журналістами під час поїздки опубліковані у номері видання від 5 травня. Укрінформ пропонує до уваги читачів цю публікацію у перекладі з німецької.

…Під час подорожі особливо відчуваєш, наскільки країна-сусід Росії вболіває за власну ідентичність. Говорили і про зброю, і про гроші.

На Софійській площі у Києві цього ранку зібралися сотні українських прикордонників і кадетів. Із звукових підсилювачів лунає пісня про захист «Матінки України». Танцівники-народники з українськими прапорами проводять останню репетицію. На величезному плакаті надпис: «Україна вистоїть». На задньому плані стоять керівники апарату безпеки, спілкуються з іншими гостями. Всі очікують на Петра Порошенка, Президента, аби спільно з ним відзначити нове національне свято. Коли він прибуває, він вирушає до трибуни, автоматично підлаштовуючи ритм кроку під марш, що лунає.

Свято, яке тут проходить – День прикордонника, відтепер його відзначають тут не як у Росії, 28 травня, а 30 квітня. Рівно 100 років тому тут постала перша українська національна держава. Дата сповнена символізму, власне, як і місце проведення свята. Собор на Софійській площі, якому 1000 років, побудований за візантійським зразком Софії Константинопольської, являв собою основу Київської митрополії. За словами Порошенка, що він промовляє у мікрофон, Україна повинна досягти ментальної незалежності від Росії.

Упродовж останніх чотирьох років бізнесмен, власник фабрики з виробництва шоколаду, статки якого оцінюють у 835 млн євро, є главою держави, яка перебуває у стані війни. У 2014 році Росія анексувала Крим і окупувала окремі території на сході України. 10000 людей загинуло, перспективи вирішення конфлікту є примарними, майже щодня – обстріли.

До патріотичного заходу на Софійській площі доєдналися кілька десятків киян. Деяким Порошенко тисне руку. Після цього лімузин доправляє його до гелікоптера.

- Ви охоче постаєте в образі верховного головнокомандувача. Це простіше, аніж бути президентом?

- Ні, звісно ні. Я – цивільна особа.

- Ви ж самі називаєте себе президентом війни.

- Я – президент миру. Я мрію про мир. Ми чудово можемо розвивати свою країну, якби не війна. Ми втратили 25 відсотків власного промислового потенціалу на Донбасі. 6% нашого ВВП витрачаємо на військово-оборонну сферу. З боку Росії на нас поширено повне ембарго. Частка РФ в українському експорті скоротилась із 33 до 9 відсотків, тепер вона складається лише з транзиту газу і продукції енергетичного комплексу.

- Ви підкреслюєте, наскільки важливою є українська ідентичність. Складається враження, що досягти мети ви прагнете за рахунок заперечення всього російського.

- Ми не проти когось. Візьміть церкву. Кожна країна повинна мати свою власну. Виявляється, лише Україна, Білорусь і Молдова не мають такого права. Перед початком війни з Росією внутрішні сутички всередині православної церкви може й були б прийнятними. Але внаслідок російської агресії – більше ні. Російська православна церква діє за дорученням Росії. Я сподіваюся, що моє звернення до Варфоломія, константинопольського патріарха, принесе позитивний результат і надасть нам право на власну автокефальну церкву. Українську церкву було утворено 1000 років тому в Константинополі. Ми просто повертаємося до витоків.

- Що це дасть українцям?

- Це просто важливо для нашої незалежності. Ми у такий спосіб власноруч визначатимемо церковну ієрархію, і молитимемося не Путіну, і не Кирилу (голові РПЦ). Ви можете собі уявити, аби українська матір, яка втратила у війні сина, йшла до російської православної церкви? Ми ненавидимо стереотип, нібито ми – частина радянської чи російської імперії.

- Але ж спільне радянське минуле ви не можете відкинути.

- Наше минуле в Європі. Ми намагаємось саме зараз повернутися до європейської родини. Це стосується не лише західної, а й центральної України. У 2013 році лише 35 відсотків респондентів тут підтримували Європу, 16 – ідею членства в НАТО. Зараз 70 відсотків за ЄС, 56 – за НАТО. І знаєте, хто нас об’єднав? Путін.

- Отже, хоч щось добре від нього.

- Ні, насправді нічого доброго. Ми більше не довіряємо Росії.

- Ви 10 травня зустрічатиметеся з Е.Макроном і А.Меркель у Аахені – аби після довгої паузи знову поговорити про конфлікт в Україні. Чого ви очікуєте від зустрічі?

- Канцлер відіграла надважливу роль у боротьбі за нашу незалежність і підтримувала нас у важкі часи. Обидва лідери щойно відвідали США, і я сподіваюся на тісну співпрацю США з ЄС у питанні створення миротворчої місії ООН, а також кращу координацію у питанні санкцій. Вони – важливий важіль, який змусить Росію сісти за стіл переговорів і перейти до виконання Мінських домовленостей. Зрештою, нам справді потрібен прорив. Цю мету допомогла б виконати миротворча місія, яка б утворила необхідне безпекове середовище, аби сприяти проведенню вільних і чесних виборів на сході України. І, будь ласка, Росіє, ми нічого неправильного від вас не вимагаємо, але поверніться до цивілізованого діалогу і відведіть свої війська!

- Після переобрання Путін, можливо, вдасться до нових пропозицій із метою врегулювання конфлікту на Донбасі, аби позбавитись репутації агресора.

- Це – дивна точка зору. Якщо Путін постійно обіцяє речі, яких не виконує, навіщо чекати на нову пропозицію?

- Він дуже зацікавлений у проведенні чемпіонату світу з футболу без ексцесів, без бойкоту.

- Це – суто інструмент пропаганди, аби хоч трохи відбілити заплямовану репутацію Росії. Це не має нічого спільного зі спортом, це – питання геополітики. Кожен повинен власноруч вирішувати – чи їхати туди, чи ні.

* * *

Попри намагання України звільнитися від радянського ярма, у питанні авіаційної техніки держава й надалі довіряє перевіреним радянським «сталевим коням». Гелікоптери 36-річного віку моделі Мі-8 з президентом і його делегацією на борту сідають у Кодимі (Одеська область). Тут 200 солдатів охороняють 30-кілометровий відрізок кордону з Придністров’ям. З цього молдовського регіону, контрольованого Росією, до України потрапляють контрабандні цигарки, алкоголь і зброя. Однак найбільша загроза полягає у небезпеці проникнення росіян, аби, як у Криму і на сході України, порушити мирний устрій. Порошенко проводить інспекцію електроніки і позашляховиків «Фольксваген», співфінансованих ЄС у рамках програми із захисту кордонів. І відзначає орденами, які отримує з рук тендітних солдаток модельної зовнішності.

* * *

- Україна нещодавно отримала від США летальну зброю, у тому числі ракетні системи Javelin. Ви сподіваєтесь на більшу підтримку з боку США, з тих пір, як там в уряді сидять налаштовані проти Росії «яструби» на кшталт Дж. Болтона?

- Болтон і В.Мітчел не є антиросійськими, вони є проамериканськими політиками. І вони прагнуть миру. Як і новий міністр закордонних справ, вони виступають за відправлення миротворчої місії ООН. Крім того, ми говоримо про оборонну зброю. Ми абсолютно точно не нападатимемо на Росію, але користуватимемось будь-якою можливістю задля власного захисту.

- Ви закидаєте Росії будь-які гріхи. Дехто вважає, що у такий спосіб ви намагаєтесь відволікти увагу від власних прорахунків. Яким, наприклад, ви бачите економічне майбутнє України?

- Я пишаюся тим, що вдалося покращити інвестиційний клімат. Ми за чотири роки досягли більше, аніж за 25 років перед цим.

- …Так вважає МВФ.

- Так. І Світовий банк. Ми у рейтингу Doing Business із місця 137 у 2013 році піднялися на позицію 76. Темпи економічного розвитку в цьому році очевидно зростуть на 3,5 відсотка. Покажіть мені ще країну, якій таке вдалося в умовах війни!

- Але ж цей же МВФ скаржиться на корупцію і затримав надання нового траншу.

- Ми прагнемо прискорити процес утворення Антикорупційного суду. Я переконаний, що нам це вдасться у першій половині року, можливо, ще у травні. І тоді ми отримаємо наступний транш.

- Наскільки важко ускладнювати життя потужним олігархічним групам, якщо ти сам – олігарх?

- Ну, в цьому в мене немає перешкод. Я за останніх чотири роки продемонстрував, що жоден олігарх не може розраховувати на привілеї. Навпаки: мене атакують олігархи, чиї ЗМІ поширюють фейкові новини про мене.

- Чи не могли б ви на завершення доповнити такі речення? У свій вільний час я…

- Все дуже банально. Я сплю 24 години. Тоді намагаюся реабілітуватися перед своєю дружиною і дітьми, які мене майже не бачать. Моя сім’я для мене дуже важлива.

- Я люблю гроші, тому що…

- Я не люблю гроші.

- Якщо порівнювати мою підприємницьку і політичну кар’єру, то…

- Я б сказав, я стараюся у бізнесі, й роблю все можливе, як політик, адже від цього залежить майбутнє моєї великої нації. Якщо потрібно буде – готовий віддати за це і своє життя.

Підписка на новини News UA на ваш Е-mail

Інші новини:






Loading...