загрузка...


Павло Петренко: У країні треба запровадити політичну відповідальність

10.06.2017 - 20:35 Новини, Інтерв'ю 967
Загрузка...
1080_600_17025159-5676-foto-evgenij-lubimov.jpg (76.69 Kb)Коли команда Павла Петренка прийшла до Міністерства юстиції, по всій Україні, як стверджує сам міністр, діяло 26 центрів безоплатної правової допомоги (БПД). Після ухвалення рішення про розширення системи БПД, у 2014 році створили ще 100 центрів, а через рік Мін'юст вирішив ліквідувати районні управління юстиції та спрямувати зекономлені кошти на розвиток системи БПД.

Сьогодні система БПД по всій Україні налічує більше 550 точок центрів та бюро правової допомоги, співробітники яких обираються через публічний конкурс. Таким шляхом було вирішено обрати і нового керівника Координаційного центру правової допомоги. Проти результатів конкурсу виступили активісти з вимогою провести повторний. Міністр юстиції Павло Петренко в ексклюзивному інтерв'ю Укрінформу розповів про ситуацію, що виникла довкола проведення конкурсу на посаду керівника Координаційного центру з надання правової допомоги, що заважає обранню п'ятого члена Національного агентства з питань запобігання корупції, про онлайн-сервіс Мін'юсту для громадян та інше.


- Павле Дмитровичу, в чому, на вашу думку, корені скандальної ситуації довкола конкурсу щодо обрання керівника Координаційного центру з надання правової допомоги?

- Я розраховую на те, що ця скандальна ситуація буде вичерпана вже цими днями, тому що взагалі історія безоплатної правової допомоги дуже яскраво показує еволюцію цієї інституції.

Зараз настав час фактично нового етапу формування системи БПД. Попередній керівник пішов на посаду заступника міністра. Я вважаю, що основне завдання системи БПД – надання якісних послуг та консультацій громадянам. Пріоритетний проект Міністерства юстиції на наступний рік, як мінімум, запуск національного проекту «Я МАЮ ПРАВО!». Це навчання і надання інформації українським громадянам щодо їхніх прав по блоках.

Я розумію, що база комунікації з людьми – це система безоплатної правової допомоги, яка повинна бути сильною, незалежною, професійною.

Незважаючи на те, що згідно з законом у державного секретаря є право призначити будь-якого професійного керівника на посаду очільника Координаційного центру, я прийняв рішення, що ми проведемо консультативний конкурс. Це було моє персональне рішення.

Ми сформували конкурсну комісію, яку склали представники Міністерства юстиції й незалежних громадських організацій: представників Transparency International, правозахисних організацій, голови Європейського комітету проти катувань. Був проведений публічний конкурс, на участь у якому подали свої кандидатури 8 осіб: шість із них були допущені за конституційними вимогами, 4, які погодилися піти на співбесіди, пройшли їх. Двох осіб комісія рекомендувала у фінал для того, щоб державний секретар обрав одного з них на посаду керівника Координаційного центру надання безоплатної правової допомоги.

На жаль, певні особи, які не потрапили до фіналу, почали займатися маніпуляцією. Мені дуже прикро, бо я вважаю, що люди, які працюють у цій системі та вирішили взяти участь у конкурсі, котрі були свідками того, як він відбувався, повинні бути налаштовані на діалог і нормальну роботу. Так не сталося, і відбулися певні маніпуляції, у тому числі – зі співробітниками регіонів, котрим телефонували і рекомендували не спілкуватися з міністром юстиції по відео-конференції, що відбувалася з усіма співробітниками системи БПД на початку цього тижня, не погоджували відрядження для приїзду на зустріч зі мною до Києва.

Я зустрічався з представниками Координаційного центру, розповів про ті плани, які є у команди Мін'юсту щодо подальшої системи реформування БПД, розвіяв міфи, які озвучувалися. Один із таких, що нібито новий керівник усіх звільнить, почнуться переслідування. Таких цілей, звичайно, немає і бути не може.

Так само я озвучив про наші плани проведення реформи безоплатної правової допомоги з залученням колективу. Запропонував, щоб кожна область делегувала сюди не тільки керівників регіональних центрів, але і тих співробітників, які працюють у районах, щоб ми напрацювали спільну концепцію інституційного посилення системи безоплатної правової допомоги. Окрім того зазначив, що в планах Мін'юсту – збільшення заробітної платні безпосередньо юристам, які працюють у системі БПД, і адвокатам.

Я вважаю, наша спільна команда працівників БПД і Міністерства юстиції має можливості для діалогу і вирішення будь-якого питання, тому ми прийняли рішення провести діалог та консультації з усіма регіональними керівниками БПД, а також партнерами та донорами системи і вийти на спільне рішення задля продовження ефективної роботи системи БПД.

Я звернувся до керівників регіональних бюро правової допомоги, щоб вони забезпечили роботу системи в штатному режимі. Ми зустрілися з ними в четвер та провели відверту розмову з приводу конкурсу, подальшої долі й роботи системи БПД. Це відкрито транслювалось у Фейсбук, нам нічого приховувати. Якщо той підхід, який є у нас, збігається з цілями людей, які працюють у системі, й вони готові її розвивати та робити сильнішою, тоді будь-які непорозуміння ми знімемо.

- А якщо збігу не відбудеться і порозуміння не знайдеться?

- Не є проблема провести повторний конкурс. Ми готові. Основне завдання, щоб ця система працювала ефективно, була інституційно стійка і не піддавалася впливам будь-кого. У мене немає жодного бажання, і я цього ніколи не робив, впливати на колектив системи безоплатної правової допомоги, на кадрові призначення.

Основне завдання, яке я ставлю, як людина, яка несе політичну відповідальність за систему БПД, яка переконує і переконувала парламент виділяти кошти на цю систему, щоб вона була ефективна для українських громадян. Якщо ми однодумці, тоді ми працюємо разом. Якщо хтось хоче робити маніпуляції та шантажувати тільки через бажання отримати кадрове призначення, тоді це точно не та ціль, яку ми переслідували, створюючи систему БПД. Я дуже сподіваюся, що до початку наступного тижня ми вирішимо цю ситуацію.

- Ви кілька разів повторили, що за махінаціями стоять «певні особи». Кого маєте на увазі, та який в них інтерес?

- Думаю, що ми побачимо тих, хто готовий на конструктивний діалог, вже до кінця тижня. Я звернувся до керівництва Координаційного центру в місті Києві з публічною пропозицією провести цей діалог зі мною особисто і з командою Міністерства юстиції. Той факт, що хтось вирішив узяти участь у конкурсі на керівника Координаційного центру і не виграв його, не може стояти вище спільної справи і робити заручниками цієї ситуації велику кількість людей, які сумлінно працюють по всій Україні в центрах БПД.

- Андрій Вишневський, який раніше очолював Координаційний центр, зараз призначений вашим заступником...

- Так, він хотів кар'єрного росту, я дав йому таку можливість. Він став заступником, а поки що дуже прикро, що він майже тиждень не виходить на зв'язок, не з'являється на роботі, не відповідає на дзвінки. Для мене дивна позиція людини, яка озвучувала, що вона готова працювати командно на результат.

- З яких питань він ваш заступник?

- Він заступник з питань, пов'язаних із реформою адвокатури, судової та правоохоронної системи. Дуже розраховую, що він себе проявить як фахівець, як член команди саме в цьому напрямку. Поки що, повторюся, на дзвінки і пропозиції поспілкуватися навіть по цій ситуації яка склалася, від нього не було жодного зв'язку.

- Раптом він і не вийде на зв'язок, яких заходів будете вживати?

- Будемо приймати відповідні рішення. Я дуже розраховую, що він доросла людина і вийде на зв'язок, тому що це серйозне міністерство, серйозна позиція, є напрямок, за який людина несе особисту відповідальність. І ховатися від вирішення питання, не давати ніяких коментарів – це точно не позиція Міністерства юстиції.

- Надання безоплатної правової допомоги в Україні явище досить нове. Скільки людей нею вже скористалися?

- Кожного дня кількість таких людей збільшується. Близько 400 тисяч громадян уже скористалися цією допомогою. Питання, з якими вони звертаються, досить широкого спектру – щодо земельного спору, нарахування субсидій, пенсій, оформлення статусу учасника АТО тощо. Наприкінці року ми розширили коло осіб, які мають право на таку допомогу. Включили до переліку переселенців. Раніше на безоплатну правову допомогу мав право громадянин, дохід якого складав менше одного прожиткового мінімуму, а зараз ми збільшили цей майновий поріг до двох прожиткових мінімумів. Зробили це для того, щоб охопити більшу кількість людей, які потребують цієї правової допомоги.

Думаю, найближчим часом презентую в Кабінеті Міністрів окремий механізм реагування і моніторингу порушення прав громадян з боку державних органів. Цей механізм буде дієвим. Щомісячно, щоквартально ми будемо інформувати про тих чиновників, які порушують права громадян і про ту відповідальність, яку вони будуть за це нести.

- Хто платить за безоплатну для людей допомогу?

- Частина коштів – та економія, яку ми, як Міністерство юстиції, здобули через оптимізацію нашої структури, інша частина – виділяється з державного бюджету. У цьому році на цей напрямок з державного бюджету виділено майже 360 мільйонів гривень. У 2016, наприклад, було виділено 280 мільйонів. А якщо порівнювати з 2013 роком, коли система безоплатної правової допомоги тільки запускалася в дію, фінансування з державного бюджету складало суму в 60 мільйонів гривень.

Також ми співпрацюємо з міжнародними донорами – урядами Канади і Сполучених Штатів Америки, Радою Європи, фондом «Відродження», які теж виділяють кошти на облаштування центрів безоплатної правової допомоги, проведення тренінгів для співробітників центрів БПД. Україна виділяє більше коштів на реалізацію цього проекту за рахунок того, що ми, як Міністерство юстиції, свій бюджет частково направили на цей проект. Ми фінансуємо більшу частину витрат на систему БПД. Вважаємо, це той проект, який зараз є пріоритетним для України, тому що запит на знання і захист своїх прав величезний.

- Мін'юст досить активно впроваджує онлайн-сервіси. Чи виправдовує себе ця ініціатива?

- У 2014 році Міністерство юстиції у рік мало близько 20 мільйонів контактів із громадянами в частині реєстрації народження, реєстрації шлюбу, бізнесу, нерухомості. Це найзатребуваніші послуги, які Мін'юст надавав українцям. Якість цих послуг, м'яко кажучи, була дуже поганою, виникали черги.

У 2015 році ми вирішили взагалі ліквідувати реєстраційну службу, прибрати монополію реєстраторів, які працювали в Міністерстві юстиції та створювали реальне поле для корупції. Завдяки ліквідації монополії, повноваження реєстрації передали місцевим органам влади. Проте, розуміючи, що передача на місця цих функцій може так само створити монополію в деяких регіонах, спустити побутову корупцію на рівень міст, ми пішли вперед і передали ці повноваження не тільки органам місцевої влади, але й приватним нотаріусам.

Також ми ухвалили антирейдерський закон і ввели дуже жорстку відповідальність за будь-які махінації з реєстрами з боку реєстраторів. Зараз скарги на рейдерські дії поодинокі: у 2013 році було 3 тисячі скарг, нині їх десятки.

Це блок, який стосувався системи реєстрації, а другий блок – моя принципова позиція – дати можливість людям обирати: отримувати реєстраційну послугу онлайн чи звертатися до реєстратора. Кому як зручно.

У 2015 році ми ввели перші онлайн-послуги як пілотний проект, дали доступ до реєстрів. Далі зробили послуги по реєстрації компанії онлайн, реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, зараз є послуги з ліквідації ФОПів, отримання всіх довідок в електронному режимі.

У системі актів цивільного стану ми дали можливість отримати державну допомогу в режимі онлайн при народженні дитини, ввели блок послуг з реєстрації шлюбу, «Шлюб за добу».

Зараз понад 22 послуги Міністерства юстиції доступні через онлайн-сервіси. Тільки за минулий рік українці понад мільйон разів скористалися платними онлайн-послугами і 62 мільйони разів – безкоштовними.

За рахунок переведення цих послуг в режим онлайн Україна за два роки на кілька десятків пунктів піднялися в рейтингу надання електронних послуг. Ми не зупиняємося на досягнутому, проте в цьому питанні дуже важлива комунікація з іншими органами, які надають супутні послуги. Наприклад, прописка. Цей радянський інститут прописки поки що знаходиться в паперовому вигляді, й Державна міграційна служба тільки зараз почала видавати ID-картки. Разом із ними ми напрацьовуємо спільний проект, коли реєстр власників ID-карток синхронізуємо з реєстром нерухомості.

- Українці, котрі отримали ID-картки замість паперових паспортів, скаржаться, що не можуть скористатися карткою без довідки з ЖЕКу про прописку, бо не в усіх організаціях є механізми для зчитування інформації з карток. Як узгоджується електронний чіп з паперовою довідкою?

- Ця проблема була в банках. Наскільки мені відомо, її вирішили, і є відповідне рішення Національного банку, яке було доведене до комерційних банків для того, щоб вони могли перевіряти ідентифікацію місця проживання через технічні засоби. Я спілкувався з керівництвом державних банків, у них цю ситуацію точно вирішили. А комерційні банки повинні бути мотивовані так само виконати рішення Нацбанку, бо якщо будуть створювати перепони, то втрачатимуть клієнтів.

Коли представники державних органів отримують як ідентифікуючий документ ID-картку, вони не мають права вимагати ще якусь додаткову інформацію, тому що цей документ затверджений Урядом як зразок паспорту громадянина України.

Зараз є можливості законодавчо використовувати ID-картку як ідентифікатор власника цього паспорту. Наприклад, її можна використати в онлайн-сервісах Міністерства юстиції. Важливо, щоб інші міністерства так само «підтягували» свої сервіси до цього напрямку.

- З кимось ведете перемовини з цього приводу?

- Так, нині – з Державною фіскальною службою, яка має найбільше контактів з підприємцями. Керівник ДФС на засіданні уряду анонсував, що до кінця року буде повністю переведено в електронний формат всі комунікації ДФС з підприємцями. Ми, як Мін'юст, запропонували ДФС надати наші напрацювання по онлайн-сервісу, щоб в кабінеті платника податків можна було отримати всі сервіси, пов'язані з реєстрацією нерухомості та бізнесу. Відчуваю, ми швидко рухаємося в частині онлайн-сервісів і якщо ДФС і Міграційна служба приєднаються до цього проекту щодо переведення в онлайн їхніх послуг, ми фактично охопимо більшу частину сервісів, яку українці отримують від держави.

А от в органах місцевого самоврядування ситуація різна. В деяких містах онлайн-сервіси органів місцевого самоврядування пішли далеко вперед, у тій же Вінниці понад 300 послуг місцевих органів влади вже давно переведені в режим онлайн. У деяких містах ще не настільки просунутий цей процес.

Думаю, в наступні кілька років Україна має стати одним із лідерів електронного врядування серед країн Європи. У нас із цим немає проблем: є фахівці, хороші ІТ-компанії, розгалужена мережа Інтернет по всій Україні. За два роки, коли було дуже багато хакерських атак здебільшого з боку східних сусідів, Міністерство юстиції запровадило одну з найкращих систем захисту баз даних.

Зараз маємо меморандум з глобальною компанією щодо встановлення системи Blockchain – це найкраща система захисту інформації в світі. Ми її запускаємо на базі реєстру нерухомого майна, оскільки там знаходиться найбільш цінна інформація. Наступний крок – система електронних торгів арештованого майна. Маємо плани, що всі реєстри Мін'юсту будуть фактично побудовані по системі захисту Blockchain. Тому, таким потенціалом і з такими можливостями, з інтернет-комунікаціями Україна просто приречена бути «наделектронною».

- Говорите, 22 послуги Міністерства юстиції доступні в режимі онлайн. А наскільки вони досяжні для жителів непідконтрольних територій?

- Для жителів непідконтрольних територій ми зробили окремий проект, оскільки була велика проблема в тому ж анексованому Криму і на непідконтрольних Україні територіях Донбасу отримати легальні українські документи. Півтора року тому в парламенті ухвалили окремий закон, який дав механізми отримання легальних документів жителям Криму і Донбасу, коли за дуже простою процедурою через будь-який суд на території України за подачі певного мінімального набору документів, який засвідчує факт смерті чи народження людини, отримуються українські легальні документи. Україна повинна розглядати справу протягом одного-двох днів, щоб процес не затягувався.

Судова практика сформувалася і вже понад кілька десятків тисяч українців скористалися цією можливістю. У наших представництвах Міністерства юстиції у прикордонних і прифронтових територіях великий запит і потреба в цих послугах. Люди можуть зареєструвати шлюб за одну добу в тому ж Херсоні, Сєверодонецьку, Маріуполі, можуть отримати документи про народження, про смерть без необхідності йти в фейкові реєстраційні служби окупаційних псевдоорганів. Ми дали можливість людям на побутовому рівні отримувати українські документи.

- Мін'юст ставить питання про переформатування Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), навіть внесли в парламент відповідний законопроект. Натомість керівник НАЗК Наталія Корчак стверджує, що перевіряти декларації НАЗК заважає відсутність доступу до реєстрів, за якими можна провести цю перевірку автоматично. То чи вирішить питання переформатування НАЗК проблему з перевірками е-декларацій?

- Я вже багато разів коментував цю ситуацію. Думаю, що українцям набридло слухати різного роду версії, чому НАЗК неспроможне перевіряти декларації. Станом на зараз досить давно закінчився строк для перевірки декларацій першої групи державних службовців, у тому числі й міністрів. Поки що ми не бачимо і не чуємо жодного результату, що само по собі є порушенням вимог закону про запобігання корупції. НАЗК повинно оголосити результат: є порушення чи немає. Коли цього результату не оголошено – це свого роду маніпуляція. Перевірка закінчилася, а результат тримається у великому секреті.

У НАЗК є інституційна проблема щодо колегіальності органу, щодо відсутності чіткої відповідальності того чи іншого члена за напрямок роботи. Питання щодо доступу до реєстрів взагалі немає. Це надумане питання. Ми дали доступ до всіх тих реєстрів, які у нас доступні для інших державних правоохоронних органів. Для цього треба мати технічну можливість підключитися. Ми ж не можемо виконувати роботу за інших колег. Коли ми давали доступ тому ж Національному антикорупційному бюро (НАБУ), все відбувалося дуже чітко: ми підписали меморандум, на технічному рівні наші фахівці сконтактувалися з фахівцями НАБУ, опрацювали технічну складову щодо ІР-адрес тощо. Без будь-яких проблем НАБУ отримало доступ до всіх наших реєстрів.

Коли контактували з колегами з НАЗК, запитували технічних фахівців НАЗК, яким би віддати цю інформацію, у відповідь – пауза.

Інформація, яка має персональні дані, надається в обмежувальному доступі. І це абсолютно правильно, бо мова про мільйони людей, котрі мають свої персональні дані. Мова ж не тільки про державних службовців. Наприклад, реєстри актів цивільного стану або спадкові реєстри мають масив закритої інформації щодо усиновлень, зміни прізвищ, тієї, яка в принципі не є потрібною з точки зору антикорупційної перевірки. Ми запропонували формат, яким чином можна отримати інформацію, яка стосується роботи НАЗК – і знову мовчання.

Думаю, ця ситуація повинна бути вирішена в парламенті. Гірше, коли державний орган не працює, треба або показати результати роботи, або іншого варіанту, як переформатування, я не бачу. Думаю, що українські депутати знайдуть правильне рішення. Законопроект є в парламенті, нічого не зважає його проголосувати і запустити нормальний процес роботи НАЗК. Уже подана велика кількість декларацій, яку НАЗК зобов'язана перевірити. Державні службовці не можуть бути заручниками того, що хтось не виконує свою роботу. Не може бути вічна перевірка декларацій. Єдиний легальний вихід на сьогодні, щоб розблокувати роботу НАЗК – це або прийняття закону, або щоб члени НАЗК почали працювати, а не займатися між собою сварками і перекиданням відповідальності одне на одного.

- Комісію з обрання 5 члена НАЗК очолює ваш перший заступник Наталія Севостьянова. У чому причини гальмування цього процесу?

- Це робота комісії, яка складається в тому числі й з представників громадянського сектору, і вона може абсолютно нормально працювати. Але зараз ця невизначеність НАЗК: чи обрання п'ятого члена дасть можливість ефективно запрацювати НАЗК, чи це знову буде відтягування проблеми на якийсь період часу, і ми вийдемо на той самий результат? Чи все ж таки треба приймати інституційні зміни на рівні законодавства для того, щоб був уведений системний аудит для визначення чіткої відповідальності й чіткого розподілу повноважень. Я все ж таки прихильник системних рішень.

- А чим зараз займається комісія? Вона проводить якісь засідання, обговорення?

- Наскільки мені відомо, ця комісія є незалежною. Її члени мали відповідні засідання, і на сьогодні є перелік кандидатів, які подавалися на той конкурс, і наскільки я знаю, комісія актуалізувала, хто з кандидатів готовий. Проте люди, які навіть вирішили взяти участь у конкурсі, бачать ситуацію всередині НАЗК. І якщо ти фахівець і дійсно професійна людина, треба бути дуже ризикованим, щоб зараз взяти участь у конкурсі й потенційно його виграти, а потім потрапити в ситуацію, коли опинишся сам, з одним голосом і станеш заручником конфлікту інших колег, на яких не можеш ніяк впливати.

- Чи правильно зрозуміла, що обрання 5 члена НАЗК гальмується через невизначеність самого НАЗК?

- Тут є багато факторів. Ще раз кажу: комісія може як незалежний орган, який складається з представників громадянського суспільства і органів влади, обрати 5 члена. Але повинен бути сигнал від членів НАЗК, що вони налаштовані на якийсь конструктив. Цей сигнал має бути наданий суспільству і конкурсантам, які подавалися на конкурс.

Я не мав комунікацій ні з конкурсантами, ні з комісію. Проте розумію: якщо орган проявляє недієздатність, коли всередині такі конфлікти, чи є шанс, що ці конфлікти будуть вирішені обранням 5 члена? Можливо і є, тому що навіть громадська рада при НАЗК називала тільки два варіанти виходу із ситуації: зміна законодавства і перезавантаження та обрання 5 члена. Але тут теж є ризики – людський фактор. Коли між людьми склалися певні відносини, і є певний бекграунд – це може і не вирішити проблему. Саме тому ми і внесли у парламент законопроект щодо переформатування НАЗК, щоб вирішити цю ситуацію на законодавчому рівні. Дуже розраховую, що це станеться найближчим часом.

- Щодо позовів України проти Росії до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Нещодавно ви закликали громадян звертатися до урядового уповноваженого в справах ЄСПЛ, якщо ті були очевидцями збройної агресії у Криму та на Донбасі. Багато таких звернень фіксуєте? Як просувається збирання доказів у поданих справах?

- Люди дуже активно звертаються. Це військовослужбовці, внутрішньо переміщені громадяни, журналісти, які були безпосередніми свідками подій у Криму і на Донбасі. Зараз ми завершили збір доказів і направили свою правову позицію у справі про Крим. ЄСПЛ її прийняв. Це було дуже важливо.

В межах цієї правової позиції було допитано понад 50 свідків: журналістів, учасників Майдану, котрі поїхали в Крим у перші дні заворушень, військовослужбовців, співробітників правоохоронних органів тощо. Це широка палітра людей, і цікаво, що завдяки їхнім свідчення вдалося скласти ту картину, по якій не було навіть інформації у правоохоронних органів. Збір свідчень – це дуже клопітка робота. Щодня допитували по кілька свідків. Я вдячний і тим людям, котрі не побоялися надати цю інформацію, і нашим співробітникам Мін'юсту, які фактично займаються дуже складною та небезпечною роботою.

На цьому ми не зупиняємося і звернулися до всіх учасників і свідків подій на Донбасі, бо тут охоплюємо більший період часу. Ми поставили ціль максимально швидко зібрати такі ж докази по другій справі щодо Донбасу і подати їх у вигляді правової позиції, щоб суд зафіксував її прийняття, як це було зроблено зі справою щодо Криму.

Ми говоримо з військовослужбовцями, учасниками добровольчих батальйонів, волонтерами, внутрішньо переміщеними особами. Думаю, тут кількість свідків буде в рази більша.

- Ці докази будуть долучені до вже поданих справ у ЄСПЛ?

- Так. Ми формуємо свою правову позицію, інша сторона надає свою, де вона заперечує тому, щоб суд розглядав цю справу, як це робили по Криму. Після того суд переходить до процедури слухання. Ми звернулися до ЄСПЛ, щоб вони визначили процесуальний графік і порядок проведення заслуховування як доказів, які ми подали, так і свідків. Для суду це безпрецедентні справи, тому що не було практики розгляду таки масштабних міждержавних справ.

Ми також маємо позитивні приклади щодо інших справ, слухання яких суд уже закінчив. Маю на увазі справу щодо Придністров'я. Я почитав винесені рішення і бачу для нас хороші перспективи. Суд виходить із позиції: якщо та чи інша держава має свої військові формування або підтримує відповідних бойовиків на тій чи іншій території, вона несе відповідальність за порушення прав людини, оскільки вона має контроль за цією територією. Ці рішення ми будемо використовувати як прецедентні у наших справах по Криму і Донбасу.

- Скільки часу розглядали справу щодо Придністров'я?

- Довго. Близько 5 років. Ми попросили суд, а ми не можемо це йому нав'язувати, щоб справи щодо подій в Криму і подій на Донбасі були об'єднані у два різні слухання. Справи щодо подій на Донбасі фактично передбачають певну хронологію розвитку подій, де зафіксовано дуже багато порушень прав людини, котрі досі тривають. Коли суд визначиться, ми побачимо процесуальний графік. Тоді будуть зрозумілі хоча б орієнтовні строки розгляду справи.

- ЄСПЛ розглядає справи і проти України. За окремими даними, у більшості з таких справ йдеться про порушення прав людей, котрі перебувають у СІЗО...

- Трішки не так. Насправді більша частина справ громадян України проти своєї держави, які розглядає ЄСПЛ, стосується соціальних виплат і несвоєчасного виконання рішень національних судів. Це той багаж справ, який ми отримали за період 2008-2012 років, коли парламент з урядом ухвалювали багато популістських законів, не підкріплених фінансовою спроможністю держави. Це справи чорнобильців, афганців. Люди йшли до судів, де виносилися рішення, а в бюджеті не було грошей для їхнього виконання. Так, люди зверталися до Європейського суду з прав людини.

Таких справ у ЄСПЛ близько 8 тисяч. За останні три роки ми виконали кілька тисяч рішень по таких справах. Мало того, що Україна програвала суд, так ще була дивна позиція Міністерства юстиції не виконувати рішення ЄСПЛ і затягувати цей процес. Ми прийняли рішення – виконувати рішення, оскільки це наш обов'язок перед ЄСПЛ і перед Радою Європи.

Зараз ми напрацьовуємо механізм, яким чином цю ганебну практику припинити. Аналізуємо всі рішення національних судів і можливо – буде знайдений механізм виконання цих рішень та зняття з розгляду ЄСПЛ майже 8 тисяч типових справ. Мало того, що в ЄСПЛ на розгляді справи, пов'язані з окупацією, подіями на Донбасі, так нам ще доводиться вирішувати питання з залишеним спадком щодо рішень національних судів.

- Про які суми виплат йдеться?

- Поки обраховуємо. Не хочу говорити цифру, тому що вона не буде коректною. Але це не є шалені цифри, хоча вони все одно потребують фінансування з бюджету. Коли буде знайдено механізм – яким чином можна комплексно закрити цю справу, ми обов'язково оголосимо ці суми. Зараз Україна за рахунок цих справ у лідерах з кількості розглядів у ЄСПЛ. Я б дуже хотів, щоб ми покинули такий рейтинг.

Якщо ЄСПЛ ухвалює рішення проти України за позовом, то окрім того, що Україна виплачує суму згідно з рішенням національного суду, вона ще повинна виплатити відповідну сатисфакцію, а це декілька тисяч євро. Це додаткові витрати на бюджет.

- Усе навантаження припадає на державний бюджет. А чи можна покласти відповідальність на винних?

- Ті депутати, уряд, які приймали рішення, нині осторонь, як наче нічого й не було. Треба ввести політичну відповідальність. Колись ми покажемо всю статистику і цифри, закони, за які вони голосували і котрі не були підкріплені жодними фінансами, де людей дурили. Як правило це відбувалося перед виборами, коли приймали «пакет щастя», коли обіцяли всім усе. А потім говорили, що грошей у бюджеті немає.

Хоча на рівні законодавства і бюджетного кодексу забороняється ухвалювати закон, який не має економічного обгрунтування. Дуже часто популістські настрої в парламенті заплющували очі навіть на такі заборони.

Ми почали виконувати деякі рішення суду, бо держава відповідальна за помилки деяких політиків і навіть депутатів. Зараз масового подання таких позовів немає, але маємо той вантаж, який залишився з минулого.


Інші новини:






Loading...