загрузка...


Фейки і пропаганда: як уберегтися від тенет Кремля

7.11.2017 - 15:12 Статті 357
Загрузка...
630_360_1510053593-6644.jpg (43.71 Kb)Експерти розповіли про правила поводження в соцмережах, де інформація спотворюється Росією наймасовіше

Fake news визнано виразом 2017 року. Термін яскравий і навіть асоціюється з чимось цікавим, принаймні, коли його використовують у соцмережах ньюзмейкери такого рівня як президент США. А от пропаганда – те, що є брудним і ницим. Кожен із нас упевнений, що ні до першого, ні до другого не причетний, участі у фейково-пропагандистських схемах не бере. Чи це так на всі 100%?

Про те, як кожен із нас може бути непомітно втягненим до схем розповсюдження російських фейків чи пропаганди у соцмережах, і як цьому протидіяти, розповіли експерти у дослідженні для Ради Європи.

РОСІЯ МІНЯЄ ТАКТИКУ: ВІД ДЕТАЛЬНОГО ДО ГЛОБАЛЬНОГО


Російська пропаганда нині в лідерах, за визначенням експертів, вона «об'ємна і багатоканальна; швидка, безперервна і повторювана; непримиренна до об'єктивної реальності; розпорошує подачу інформації».

Сьогодні її вплив, зокрема в Європі, вже не спрямований лише на окремі провідні країни, такі як Німеччина, Франція, чи на периферію ЄС (Угорщина, Словаччина), розмах глобальніший. Ціль Кремля – дестабілізація європейського проекту зсередини, знищення прогресу, досягнутого за десятиліття у побудові демократичної, цілісної, вільної та мирної Європи.

Серед методів – втручання у вибори, реалізація політичних багатоходівок, глобальні схеми знищення правдивої інформації, поширення неправдивої. І все це з інтерпретацією для аудиторії всередині РФ у тому, що ні Європа, ні США не можуть бути альтернативою путінській Росії.

Дезінформація в руках Кремля, дестабілізуюча пропаганда, сфальсифіковані дані – це та сама зброя, що й на полі бою, тільки «іншого типу». Це вже прописано в доктрині Герасимова (начальник ГШ ЗС РФ, розроблена ним доктрина передбачає співвідношення невійськових і військових операцій 4 до 1 – ред.). Тому в інформвійні, як і на полі бою, всі засоби дієві: від залучення офіційних осіб для трансляції потрібних меседжів до інтерпретації будь-яких меседжів у вигідний спосіб. В хід ідуть ТБ, радіо, періодика, агенти впливу, недержавні організації, але найбільше безмежжя можливостей дає Інтернет.

ПРОПАГАНДА СОЦМЕРЕЖ ВПЛИВОВИША ЗА ТБ

Як не вкладалася б Росія у розвиток пропаганда-ТБ за кордоном, скільки б не лаяли Sputnik та Russia Today, на Заході важко примусити споживача дивитися ці телеканали, користуватися їхніми сайтами як первинним джерелом інформації про події. Так само, як і в Україні: ми добре фільтруємо проросійський контент на радіо та ТБ, настільки ж чужий він і для західної аудиторії (виняток – частина мігрантів).

Інша справа – соцмережі. Сюди російська пропаганда перетікає плавно і масштабно, хоч від просування ТБ не відмовляється. З «власних» соцмереж, таких як «ВКонтакте» та «Одноклассники», Кремль вже проник набагато глибше. На сполох неодноразово били найавторитетніші Twitter та Facebook. Хоча... чи «най»? Лише вчора завдяки «райським паперам» світ дізнався, що і Twitter, і Facebook користувалися інвестиціями компаній, пов’язаних із Кремлем. Чи мав Путін вплив на Twitter та/або Facebook, чи має зараз, чи отримував Кремль внутрішню інформацію про ці компанії? Доказів цього немає. Зрозуміло лиш одне – гроші не пахнуть, навіть для таких честолюбних.

«ЕФЕКТ МЕТЕЛИКА»: КОЛИ РЕКЛАМА ЗОМБУЄ НА ДІЮ

Саме про вплив через Twitter та Facebook у звіті Ради Європи розказано досить детально. У вересні 2017 року в компанії Facebook заявили – у їхній соцмережі існує «темна реклама», яка прихована для загалу, але видима для цільової аудиторії. І хоча ці приховані рекламні повідомлення порушували питання соціального характеру: міграція, проблеми ЛГБД-спільноти, насправді вони були спрямовані на підняття хвилі соціального незадоволення у США, організацію акцій протесту, що з часом було реалізовано на практиці. Люди виходили на вулиці відстоювати свої права за «командою» акаунтів, зареєстрованих із Росії (це встановило розслідування).

Схожі дії виявили й у Twitter. У НАТО вирахували, що два з трьох Twitter-акаутнів російською мовою, які поширювали новини про присутність Альянсу в країнах Балтії та Польщі, були ботами. Якщо загалом, то Росія за кількістю роботролінгу в Twitter лишила далеку позаду сторінки іншими мовами – у російськомовному сегменті ботів у 2-3 рази більше, ніж в англомовному, який тримає першість за кількістю спілкування. Виявляти роботобота у Twitter вчені радили за досить простим алгоритмом – якщо сторінка репостить у середньому більше 50 твітів на день, то це бот. Рішення протидіяти прийняли жорстке – при виявленні повторюваної або підозрілої активності таких акаунтів, їхню роботу припиняли, поки не виявилося, що деякі користувачі власноруч, без допомоги роботів виконують таку кількість «інтернет-рухів» на день.

Нині експерти визнають, що поки не вироблено універсального алгоритму, який би на 100% діяв на рівні програм і технологій та міг відсіювати шкідливий спам, повідомлення фейкового змісту, блокувати роботизованих виробників такого продукту. Тому порада пересічному користувачеві – звертати увагу на дуже активних розповсюджувачів твітів та обережно ставитися до пошуку за хештегами. Саме перепостивши за хештегом, можна «оживити» бота, надати роботові людських рис, після чого йому «довірятиме» все більше користувачів.

ХТО ЗНАЄ – ТОЙ ОЗБРОЇВСЯ

У соцмережах алгоритм пропагандистського «обслуговування» Кремля часто діє так – аби приховати те, що слід забрати подалі від очей, його огортають безліччю суперечливих думок, вражень. Це робиться для того, щоб створити хибне враження – нібито наскільки непросте небажане для роспропу питання, наскільки воно заплутане, щоб із ним просто не хотілося розбиратися. І коли користувач вирішує не шукати істини, його ставлення до «продукту» вже сформоване на основі того, що ним вже було побачено і прочитано. А на тих невгамовних, хто все ж таки вирішив розібратися, вже чатують тролі – на одне спростування користувача – тисячі заперечень, і в результаті правда тоне у штучно створеному безладі.

Так само пропаганда із РФ діє і в зворотному напрямку: аби сконцентрувати увагу на чомусь, будують ланцюг «спікер-увага-однозначне сприйняття користувачем». Над тим, аби інформація була поглинута, окрім роботів, працюють «заводи» з тролінгу, «ферми» з виробництва кліків, коментарів, які складають глобальний «пазл» пропаганди. Ці схеми удосконалюються роками й їх реалізують щонайменше у 28 країнах світу. Варто про це пам’ятати щоразу, перед тим як натиснути «лайк» під незнайомим контентом.

ВИМИКАЄМО ЕМОЦІЇ І ШУКАЄМО ПЕРШОДЖЕРЕЛО

Просуванню фейків та пропаганди в соцмережах сприяє емоційна складова, бо ставлення до соцмереж як до розваги ще глибоко сидить у підсвідомості користувачів. Це важливо розуміти, оскільки інформація потрапляє напряму від «творця» на екран смартфона «споживача». Ще не відомо якою була б реакція, але коротке сповіщення вже формує сприйняття. Навіть приписка «гаряча новина», «сенсація», «шок», вже формують думку про ще не відому інформацію.

Через емоційно-розважальне сприйняття соцмереж користувачі також налаштовані переглядати статті в оригіналі, вишукуючи авторство і правдивість. Той, хто шукає оригінал, готовий витрачати час, у соцмережі за цим не йде, сюди приходять за швидким інформаційним насиченням. Тут авторитетність статті визначається не за її змістом, а за ставленням до того, хто її розмістив або поширив. Граючи на емоціях та авторитетності, Росія будує свої «конструкції брехні». Спочатку боти лайкають і поширюють інформацію між собою, аби створити подобу популярного контенту. Щойно його «чіпляє» хтось із реальних користувачів – поширення виходить на новий рівень.

Авторитетність – справа беззаперечна, опитування доводять: якщо ви дізнаєтеся, що вашим друзям подобається якась пісня, то, швидше за все, вона сподобається і вам, похибка – мінімальна. І навіть, якщо пісня вам не до вподоби, ви все одно її можете лайкнути, аби підтримати друга. Те саме і з новинами, зміст яких ви бачите не далі їхніх заголовків та переліку тих, хто ці новини лайкнув і поширив. Отож, навіть розважаючи себе переглядом стрічки власного акаунту, слід вимкнути емоції та отримувати інформацію з першоджерел.

ГЛОБАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО І ЖОДНИХ «АЛЕ»

Захисні коди в соцмережах, перехресні кодування оригінальних повідомлень, організації, які виявляють фейки і проводять розслідування, антифейкові заходи на найвищому державному рівні, – що не було б ужито для боротьби з фейками, часто це робиться вперше і одразу перетворюється на глобальний прецедент. Усі вже вжиті заходи, впевнені експерти, призвели до потреби розробки глобальної нормативно-правової бази, де буде точне визначення загроз, однакове їхнє тлумачення, усвідомлення їхніх масштабів. Експерти також застерігають: коли сьогодні говорять про свободу слова, доступ до правдивої інформації, то часто додають "але" про "фейкові новини", "мову ненависті", хоча насправді не може існувати жодних "але" у дотриманні однієї з найважливіших основ демократії та безпеки, – ми не можемо ставити під сумнів свободу слова через фейкові новини та спотворення інформації.

Масовість спотворення інформації, де лідерство надійно закріпилося за Росією, вражає масштабами, але не варто того боятися. Кожен із нас має усвідомлено та обережно ставитися до будь-чого побаченого та почутого, особливо в соціальних мережах. Попри роботу потужних систем виявлення фейків, найпростіший спосіб боротьби – кожному почати з себе. Дослідники певні, що фейкові новини – це більше не просто спотворена або неправдива інформація, мова йде про більш серйозний рівень – панування над неупередженістю подачі інформації та незалежністю її сприйняття. Їх і маємо відстоювати.


Інші новини:






Loading...