загрузка...


Та чхати їм на людей!

Загрузка...
lyashko-timoshenko1-800x445.jpg (73.02 Kb)На які думки мене наводить спільний намір фракцій «Батьківщина», «Самопоміч», Ляшківців та позафракційних зібрати позачергову сесію ВР, аби проголосувати за зменшення тарифів для населення? Тільки на одну думку – всім цим нардепам-популістам чхати навіть уже не на державу Україна. Їм чхати просто на людей.

Вони хочуть аби люди далі перебували в ілюзіях. Розумієте, існують ілюзії, а існує реальність. Більшість українців воліють жити ілюзіями (їм так значно легше) – і в цьому їхня проблема. Ілюзія, наприклад, полягає в тому, ніби українці гноблені своїм керівництвом на всіх рівнях, а реальність – що найкращі виробничі результати українці видають під керівництвом польського або іспанського інженера, який викидає їх з роботи, не замислившись, в той час як інженеру українському українці виносять мозок раз на годину, хоча інженер український нюнькатися з ними зобов’язаний. Ілюзія в тому, що пересічний українець бідний, бо його обкрадають, а реальність – що не в Європі, а як раз в Україні можна зустріти секретарку, яка економить на харчах, аби виплатити кредит за «iPhone-10», який по-хорошому їй нафіг не потрібний.

З тарифами на комуналку все те саме. Ілюзії формуються з переконання, ніби можна взяти та знизити ціни на комунальні тарифи, просто зменшивши рентну платню та примусивши компанії, що видобувають газ, постачати його на український ринок, тобто споживачеві.

А реальність така, що ціна для споживача виявиться меншою ніж для промислових підприємств, і газ, призначений для споживачів опиниться на ринку для підприємств. І хтось на цьому крупно нагріє руки (привіт Онищенку!). А ще реальність така, що за таких умов з України масово піде інвестор, готовий вкладатися у видобуток, – достатньо порівняти скільки родовищ розроблено було в Україні за нинішніх ринкових тарифів і ДО них. А отже державі доведеться ДОПЛАЧУВАТИ виробникові за газ з бюджету. А оскільки грошей в бюджеті на це не буде, країна глибше залазитиме в борги. І економитиме на всьому – в першу чергу на армії.

«Та не однаково мені, Як Україну злії люди Присплять, лукаві, і в огні Її, окраденую, збудять…» – писав Тарас Григорович. Раз, у 14-му, нас окраденими вже збудили. Кортить вдруге?

Та не ілюзіями одними вони приваблюють. Скажіть, коли сусід вам скаржиться, що йому регулярно їсти нічого, що ви зробите – подаруєте йому рибу чи вудочку, якою можна ловити рибу? Якщо ви справді про нього переймаєтеся, я переконаний, вудочку. Бо даси йому рибу зараз – він прийде знову, а вдруге риби може не виявитися вже у вас.

Розумієте, реальність така, що нам доведеться платити європейські ціни за комуналку. Це банальна логіка ринку, якщо в країнах, де вільний ринок газу існує, ціни такі, – у нас вони або мусять формуватися тим самим ринком, або на захід наш газ (дешевий) продаватимуть обрані. Ба більше. Саме прем’єр Тимошенко свого часу писала зобов’язання перед МВФ підняти ціни на комуналку для українців до європейського рівня, бо розуміла, інакше – ніяк.

Вже 1000 разів писав, якщо тарифи не підніме влада українська – їх підніме влада окупаційна.

Так от, існує два шляхи допомогти українцям у цих умовах. Перший – боротися за зменшення тарифів. Другий – допомогти українцям заробляти стільки, аби українці змогли платити по цих тарифах.

Для цього треба аби українці виробляли продукцію з вищою доданою вартістю. А для цього, у першу чергу, треба зламати патерналістські настрої українців. Хай буде вам відомо, не один і не два українські багатії пробували випускати високотехнологічну продукцію в обсягах фабрики – всі ці наміри убивала не податкова, а нестача кадрів, які б не пили і не крали.

Крім того, в Україну треба заводити інвестиції. В Україні чимало підприємців, які вже виробляють гідну продукцію, але вони, по-перше, категорично не вміють себе подавати (традицій і навичок відповідних нема), по-друге, вони бояться вкладати великі кошти в розвиток. Партнерство українських дрібних підприємців з західними компаніями (які і на піарі, і на рекламі, і на інвестиціях у інновації собі зуби з’їли) могло б дати українському бізнесові чималий поштовх.

А це, хай їм грець, нові виробництва. А це, хай йому трясця, нові робочі місця з високими з/п. А це, матері їхній перековінька, податки у бюджет, з яких уряд міг би виплачувати вищі з/п лікарям, вчителям. І вищі пенсії.

А тепер скажіть, ви пам’ятаєте, аби парламентські фракції «Батьківщини», «Самопомочі» чи Радикалів Ляшка (серед яких чимало підприємців) хоч палець о палець би вдарили, аби завести в Україну якісь інвестиції? Я пригадую, як вони робили все можливе, аби інвестора від України відклякнути – редутами, проривами кордонів, міхо-майданчиками, законопроектами про протекціонізм, тощо. Інвестиціями в нас лише уряд та Президент опікуються.

Далі. Свого часу мене самого на шлях ставати успішним підштовхнув певний тренінг зростання особистості, на який мене відправили з тодішньої моєї роботи, – я практично іншою людиною тоді на роботу повернувся. Ви пам’ятаєте, аби наші парламентські фракції «Батьківщини», «Самопомочі», Ляшківці тощо, запровадили б якісь освітні програми, здатні зламати патерналістські настрої наших людей, і чималій кількості їх дати поштовх до побудови свого щастя своїми руками? Та чорта з два!

Їм це не треба. Вудочку давати вони не збираються. Не збираються вони працювати, аби українці були здатні оплачувати європейські тарифи, і не тільки їх, а боротися за зниження тарифів. Вони воліють давати виключно рибу. Точніше так, вони хочуть підкупити виборця дармовою рибою, аби, ставши владою, відібрати в українців і рибу, і недороблену вудочку, та ще й півгорода на додачу.

Бо на людей їм чхати насправді. Діла підтверджують.

Підписка на новини News UA на ваш Е-mail

Інші новини:






Loading...