загрузка...


American Interest: Політика в Кремлі перетворилася на чорну комедію

Загрузка...
1516778632-8504.jpg (14.26 Kb)В середу минулого тижня у засніженій Москві 32-річний російський сенатор на ім’я Рауф Ашаруков у супроводі своїх охоронців поспішав на засідання верхньої палати парламенту РФ на дуже важливе голосування. Того дня Федеральні збори зняли з нього депутатську недоторканність. Але cам політик про це ще не знав.

Із невеликим запізненням він нарешті забіг у похмуру залу радянських часів. «Залізна леді» путінського режиму Валентина Матвієнко оголосила, що сесія буде проводитися за зачиненими дверима. Після цього вона надала слово низці особливих гостей палати. Генеральний прокурор Юрій Чайка став за трибуну і зачинав постанову про позбавлення сенатора Ашарукова недоторканності через звинувачення його у організації двох вбивств, крадіжці газу у «Газпрому» і організації перевороту у його рідному регіоні Карачаєво-Черкесії на Кавказі, пише American Interest.

Голова Слідчого комітету РФ Олександр Бастрикін разом зі своїм заступником сиділи в першому ряду, спокійно слухаючи Чайку на відміну від сенатора Ашарукова. Почувши кримінальні обвинувачення, він підскочив з місця і рвонув до виходу. Але там його вже чекали правоохоронці, які заблокували двері. Грубим голосом Матвієнко наказала молодому чиновнику повернутися на місце і сісти. Ашаруков підкорився, мов зачарований. Він пройшов повз Бастрикіна і сів поруч з ним. Голосування було майже «анонімним»: під час голосування лише один член Федеральних зборів «утримався».

Після зняття недоторканності російського чиновника арештували разом з його охоронцями і водієм. Російські «силовики» так старанно виконувати свої обов’язки, що випадково арештували водія іншого сенатора, чия машина випадково була припаркована поруч з машиною Ашарукова. Бідолашного чоловіка пізніше відпустили.

Видання пише, що це не перший такий випадок. За останні 10 років щонайменше проти 12 членів Федеральних зборів були висунуті кримінальні обвинувачення. Був навіть один випадок, коли сенатора позбавили недоторканності. Але ніколи в сучасній історії Росії чиновників не арештовували так театрально: просто посеред сесії і в присутності двох високопоставлених керівників блоку «силовиків».

«Це було більше схоже на Пхеньян Кім Чен Ина, а не Москву Володимира Путіна», - пише видання.

Показовий суд був організований, вірогідно, для того, щоб залякати або, принаймні, вразити суспільство. Але натомість це викликало лише сміх (у всіх окрім 169 російських сенаторів, звісно). Це було схоже на сцену з чорної комедії «Смерть Сталіна» Армандо Януччі про останні дні диктатора СРСР і боротьбу за владу в Кремлі. Фільм був заборонений російською цензурою. Міністерство культури РФ спочатку дало ліцензію на трансляцію, а потім за два дні до прем’єри передумало. У відомстві назвали стрічку «недружнім актом британського інтелектуального класу» і «частиною антиросійської інформаційної війни».

Але всі, хто бачив фільм, зрозуміли, якою була реальна причина: у ньому Йосип Сталін лежав у калюжі власної сечі лицем до низу, поки його поплічники з Центрального комітету крутили інтриги, хто стане наступним лідером СРСР. Все супроводжувалося арештами на найвищому рівні. І паралелі з режимом Путіна, у якого теж немає наступників, були очевидні. Не дай Боже росіянам навіть дивитися на такі заборонені фантазії!

Ніби на кастингу до продовження «Смерті Сталіна», російські публічні люди раптом відцуралися від токсичного сенатора, плейбоя, який заманив їх у своє внутрішнє коло розкішним і розкутим стилем життя. Колишній оперний співак, колишня балерина, російська поп-зірка, відомий журналіст – всі вони або виступали на сімейних вечірках Ашарукова, або відвідували їх як друзі. А тепер кожен з них каже, що не знав сенатора і ніколи не чув про нього. Навряд чи режисер «Смерті Сталіна» вигадав би кращу сцену: Бастрикін, який арештував Ашарукова, і сам часто проводив час у його спа-готелі в Карачаєво-Черкесії. В Слідчому комітеті РФ сказали, що фото Бастрикіна в готелі «не відповідають дійсності».

А от той факт, що арешт Ашарукова – це черговий поворот у боротьбі за владу серед «силовиків» у Росії, цілком відповідає дійсності. Однак, на відміну від ситуації кілька років тому, тепер таких сутичок було так багато, що навіть немає сенсу з’ясовувати, хто проти кого воює. Тепер, вочевидь, всі проти всіх. І учасники боротьби перебігають з однієї сторони на іншу залежно від того, куди дує вітер. Ашаруков був дуже цікавим гравцем. Він близький друг чеченського диктатора Рамзана Кадирова. Його батько був виконавчим директором регіонального підрозділу Газпрому впродовж багатьох років. Можливо, ніхто ніколи не дізнається, кому Ашаруков перейшов дорогу. Але точно можна сказати, що правоохоронні органи у путінській Росії – це інструмент влади. Вони не почали б розслідувати вбивства, які чиновник нібито скоїв ще в 2010 році, якби це не означало усунути політичного опонента.

І в цьому вся печальна реальність, яка стоїть за інколи комічними театралізованими широкими жестами режиму Путіна. Єдина хороша новина в тому, що ми, вірогідно, побачимо ще одну чорну комедію про російських диктаторів у майбутньому. Було б добре, якби це сталося скоро.



Підписка на НОВИНИ UA:
Інші новини: