Чому "преЗЕдент" Зеленський нікуди з Банкової не подінеться

17:25 - 27.04.2019Новини, СтаттіДжес Хоган 1812 
Loading...
630_360_1556299706-839.jpg (17.66 Kb)
Ілюстративне фото
Ідея перенести президентський офіс в інше місце – на перший погляд – дорогуща нісенітниця, але щось корисне можна взяти і з неї

Тоді ще кандидат на пост Президента України Володимир Зеленський у інтерв'ю РБК-Україна заявив, що не бачить сенсу в державних резиденціях. "А ось ці резиденції – я не бачу в них взагалі жодного сенсу. У підсумку, як ми з вами їздимо, припустимо, в Європі по екскурсіях, і ти бачиш ці старі резиденції великих королів. Ну що це зараз? Це все для екскурсій", - сказав Зеленський.

І ще. “Дуже хочу. Я сказав своїм хлопцям - шукаєте якийсь ореn space, якийсь unit цікавий... Так, я хочу”, - відповів він на запитання, чи планує з’їхати з будівлі АП на Банковій.

Саму ж будівлю АП, якщо дозволить суспільство, Зеленський має намір “віддати би якійсь... Не знаю... Не знаю...”.

Час розглянути цей намір вдумливо: хто і що від цього виграє або втрачає, скільки коштуватиме таке новосілля, за чий рахунок і, головне слушне запитання: а на…віщо?

Як виглядає влада зсередини...

Будівля на вулиці Банковій в Києві, де розміщується Адміністрація Президента, має загальну площу в 22 тисячі 232 квадратних метра. Тут можна знайти безліч цікавих приміщень, які для своїх потреб створили представники попередніх президентських апаратів аж до сауни і басейну.

Про це розповів колишній заступник глави Адміністрації Президента Дмитро Шимків "Українській правді": «Одного дня я бродив по АП з картою, шукав відповідну кімнату. Тут у того - кабінет, там той сидить. І я натрапив на таку дивну кімнату. Стукаю, відкриває бабуся. Я кажу: "Привіт. А що тут у вас?" Вона каже, мовляв заходите. Я заходжу, а там - велика така вітальня, камін, дивлюся - масажний зал, тренажерний зал, сауна, басейн. Питаю її, а хто був останній раз тут? Каже: "При Януковичі ходили".

Втім, є приміщення і неспівставно важливіші. Як розповів Шимків, на Банковій є ситуаційна кімната, оснащена всією інфраструктурою, як у Білому домі.

Це конкретна кімната з можливістю підключення до відкритих і закритих джерел інформації, об'єднувати весь інформаційний простір, в якому працює Президент з людьми, які приймають рішення. Збирають її залежноі від тематики. Коли ми говоримо про економічні питання, то це буде прем'єр, президент, буде міністр економіки, міністр фінансів, далі залежно від елементів може бути запрошений глава НБУ, зазначив він. Сенс полягає в тому, що на багатьох різних екранах виводиться інформація, і ви відразу бачите стан справ: цифри, факти, оперативну інформацію тощо. Теоретично, можливо перевезти все з АП, витративши мінімум рік і кілька десятків мільйонів доларів.

«Ускладнюють переїзд та інші аспекти - зокрема, пошук будівлі з великими залами для проведення прийняття делегацій та іноземних колег, а також пошук місця для архіву з документами, бібліотеки, кабінетів для 400 співробітників. Крім того, потрібно буде встановити спеціально обладнані кімнати з додатковим обладнанням, яке не дозволяє знімати аудіо або будь-який інший сигнал», - констатував він.

Важливо також, щоб АП, Кабінет Міністрів і Верховна Рада були розташовані поблизу.

"…Ідея переїзду Адміністрації Президента не нова. Її активно просував і був драйвером (колишній глава АП. – Ред.) Борис Ложкін. Ми дискутували про це, і в Бориса була улюблена теза, що "я хочу бачити в будівлі на Банковій Hilton чи Marriott, а ми маємо бути десь, де є простір". Оскільки Олександр Данилюк був тоді на багатьох наших нарадах, а зараз зі штабу Зеленського звучать слова про Hilton чи Marriott, то я розумію, як ця теза потрапила в той штаб", – пояснив Шимків.

…і як очима охоронця

Переносити Адміністрацію Президента з вулиці Банкової не краща ідея з точки зору безпеки, але якщо буде наказ – охорона зробить усе як слід. Про це керівник Державної служби охорони України Валерій Гелетей заявив в інтерв'ю Громадському.

"Звичайно, будь-яке рішення, яке ухвалить Президент, управління Державної охорони буде виконувати і буде йому забезпечувати безпеку незалежно від того, де це буде. В урядовому кварталі все ж таки він буде більш захищений, ніж в будь-якому іншому новому місці", — пояснив Гелетей.

При цьому керівник Держохорони підкреслив, що перенесення Адміністрації Президента "не буде проблемою для управління державної охорони". "Ми маємо достатньо сил і засобів для того, щоб забезпечити нормальне функціонування адміністрації Президента і безпеку самого Президента", - сказав Гелетей.

Будинок на Банковій та його архітектор

У того місця, де нині розташована Адміністрація Президента, відверто скажемо, суперечлива карма. З одного боку тут творили знані архітектори, серед яких Владислав Городецький (саме тут він збудував свій знаменитий Будинок із химерами) та Володимир Ніколаєв.

З іншого - саму вулицю Банкову в 1870 році проклали через усадьбу Федора Трепова – командира київського жандармського полку, потім командира жандармського корпусу, на чолі якого він «особливо відзначився», придушуючи польські повстання, ще згодом - губернатора Санкт-Петербурга. Його репутація була настільки одіозна, що коли Віра Засулич 1878 році вчинила на нього замах, присяжні на суді її виправдали.

Коли в 1934 році столицю України переводили з Харкова, до Києва прибула і група харківських архітекторів. Серед них виділявся 38-річний Сергій Григор'єв. Випускник архітектурного факультету Харківського художнього інституту, на той час він уже мав чималий досвід будівництва.

1556299704-620.jpg (63.17 Kb)

Бригаду проектувальників житлових будинків саме він і очолив. Першим виріс будинок по вулиці Терещенківській, 5. Другий - на Інститутській, 20/8, потім - на Інститутській, 16, Шовковичній, 10 і 21-23, далі - на Обсерваторній, 23. Всі вони і донині відрізняються поєднанням раціонального планування та використанням прийомів класиків та українського бароко.

1556299705-441.jpg (52.94 Kb)
А вершиною творчості Григор'єва в Києві стала будівля штабу Київського особливого військового округу (КОВО) на Банковій, 11. Звели його в 1936-1938 роках, використавши в якості основи старі симетричні кам'яниці, збудовані в 70-х роках ХІХ ст. за проектом архітектора Олександра Шіле.

1556299705-327.jpg (31.99 Kb)

Зодчий настільки точно розрахував усі деталі, що величезний будинок, незважаючи на розташування на вузькій вулиці, не тільки не розчавив довкілля, а й добре проглядається з усіх точок: з Інститутської та Лютеранської, з сусідньої площі ім. Франко і з далекої Михайлівській площі.

Утім, що високі поверхи будівлі КВО зруйнували одну з ідейних концепцій сусіднього Будинку з химерами. Архітектор Городецький спланував свій будинок так, що сонце з ранку до вечора описувало коло по його осі, висвітлюючи задані ділянки в певному порядку. Кімнати прислуги висвітлювалися першими, потім робочий кабінет, їдальню і надвечір можна було спостерігати захід у вітальні. Але будівлі КВО та інші нові будинки затулили від неї сонце.

У різні роки тут працювали відомі воєначальники. У 1918 році в попередній будівлі розміщувався Генеральний штаб армії Української Народної Республіки, за часів гетьмана Скоропадського - Генштаб армії Української держави. Серед штабних працівників слід назвати видатних українських воєначальників - командувача армії УНР генерал-хорунжого Василя Тютюнника, генерал-хорунжого Марка Безручка, полковника Євгена Мешківского.

Під час окупації Києва на Банковій, 11 розташувався німецький генерал-комісаріат. А з 1944 року аж до здобуття незалежності України – Центральний комітет Компартії України.

До речі, Сергій Григор’єв під час німецької окупації залишався в Києві - щоб вижити, розписував іконостаси для сільських церков. А восени 1943 року не став чекати Червоної армії, рушив на захід, згодом – до США. Оселившись в місті Сейнт-Пол, столиці штату Міннесота, він працював в кількох великих архітектурних фірмах, помер 10 червня 1975 року, похований в Сейнт-Полі.

… та міські легенди про бункери та тонелі

У Києві чимало легенд про таємничі підземелля: від княжих часів (у місті де з печер збудовано монастир, було б дивно інакше) до часів Сталіна і пізньої ядерної параної. Їх охоче переповідають екскурсоводи і диггери – робота така.

Скажімо, під Банковою справді проходить «таємна» гілка метро. Але цю таємницю вже можна розголошувати. Це додаткова гілка метрополітену, призначена для службового використання СЗГ - службова з'єднувальна гілка - цей комплекс технічних тунелів використовують для перегонки складів між трьома лініями метро. Її довжина - більше трьох кілометрів.

1556299706-158.jpg (38.28 Kb)

Втім, крім вигаданих «супербункерів», є й реальні.

Наприклад, об'єкт «К-2» був побудований в університетському ботанічному саду в 1959 році, самеза рік до здачі в експлуатацію станції метро Університет, під якою він власне і розташований. З наземної частини, по переходах, можна потрапити в головні приміщення, які займають під землею два поверхи, а з території ботсаду можна спуститися на ліфті, який вміщує не більше 2-х осіб. Цей пункт зв'язку служив для передачі і прийому секретних телеграм і шифрограм уряду та КДБ. Секретність була дуже велика, наприклад маючи перепустку тільки на 1-й поверх, працівник ніколи не зміг би потрапити на 2-й. У наш час об'єкт «К-2» втратив стратегічне значення, але використовується для безпеки в системі «Укрчастотнагляд».

Влада носить свій панцир як черепаха

На закінчення зазначмо, що ідея переїхати з Банкової задля демократичного іміджу не тільки дорога, а й марна. Злий парадокс у тому, що «банкова» не на Печерську, а в головах. І куди б не переїхав голова держави (незалежно від прізвища): хоч у коворкінг, хоч на середину Дніпра, - система забезпечення, зв’язку, департаментів, секретарів і безпеки, як тінь, переїде за ним. І нова «банкова» виросте там, де зупиниться президент.

А от що справді можна зробити в новому дусі технологічної і ділової культури, то це мережу відкритих приймалень і офісів у місцях, де вони найбільш потрібні людям. Скажімо, поблизу вокзалів та автостанцій, куди найперше потрапляють ті, хто прибув до столиці у справах до Президента – щоб не шукали по київських вулицях, тим більш якщо мають мало часу. Або. скажімо, поблизу вищих навчальних закладів, чи великих лікарень, чи підприємств тощо.

Залишається побажати всім нам, щоб жили у країні без війни, де глава держави, яка має оборонно-промисловий комплекс, ядерні та космічні технології, мав би можливість бути спокійним щодо питань своєї безпеки та вільного пересування, адже наразі враховувати їх - це не його бажання, а частина його роботи і обов’язок.

А загалом ідея, мабуть, має свої плюси, просто Володимир Зеленський поквапився з нею років на 5-10, якщо, на жаль, не більше…





Інші новини: