Нікому не подобається чути, що у старого друга "мертвий мозок". Тому, напевне, немає нічого дивного у тому, що союзники Франції, здається, проходять сім стадій горя через заяву Еммануеля Макрона щодо млявості НАТО.Спочатку було заперечення. Виступаючи поряд з Генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом 7 листопада, голова уряду Німеччини Ангела Меркель сказала, що вона не погоджується з французьким описом 70-річного альянсу, - пише
CNN.
"Я не думаю, що таке широке судження справедливе", - сказала вона.
Тепер лідери застрягли на етапі злості й торгу. Турецький президент Раджеп Таїп Ердоган у п'ятницю порадив Макрону "перевірити власний мозок", перш ніж кидати каміння в НАТО. Президент Франції, без сумніву, сподівався, що саміт НАТО і зустрічі щодо України швидко переведуть його критику на наступний рівень, де починається прийняття й надія. Він хотів спровокувати й добився свого, хоч, можливо, і не так, як сподівався від початку. Відносини Франції з Німеччиною зазнали удару.
"В Німеччині, коли хтось каже про смерть мозку НАТО, це порушує табу", - каже президент французького Інституту міжнародних відносин Т'єрі де Монтбріаль, вказуючи на інстинктивну залежність Німеччини від НАТО, яка лежить в центрі її зовнішньої політики.
"З точки зору військової співпраці, НАТО функціонує добре. Але бракує політичного й стратегічного бачення. Армії завжди служать політиці, а не навпаки. Саме так потрібно інтерпретувати точку зору Макрона", - додав експерт.
CNN пише, що слова президента Франції погано сприйняли в Берліні. Але в Україні й інших пострадянських країнах тривожні дзвони звучать ще гучніше після того, як Макрон заявив, що головна загроза для Західної Європи сьогодні надходить не з Москви на сході, а від терористів на півдні. Монтбріаль погоджується з цим твердженням.
"Ми в абсолютно іншому світі. Тінь СРСР більше не становить такого ризику. Принциповий ризик - це не вторгнення Росії в країни Балтії, а тероризм, небезпека на нашому південному фланзі, на яку у НАТО немає відповіді", - сказав він.
Хоч провокація Макрона була скерована проти НАТО, вона стала відображенням більш широкого відчуття нетерплячості, яке панує в коридорах його президентського палацу щодо різних геополітичних змін на горизонті. В той час, як світ швидко ділиться на блоки супердержав: на американський і китайський блоки, - Макрон не хоче, щоб Європу змусили обирати між ними. Сам президент Франції висловив ці занепокоєння в риторичному питанні, яке він поставив корпусу французьких дипломатів у серпні.
"Ми будемо міноритарним союзником однієї зі сторін, будемо по-троху в обох таборах чи ми вирішимо стати частиною гри й будемо мати власний вплив?" - говорив Макрон.
В тій же промові він ще раз вказав на те, що стало очевидним для багатьох європейців: США досі лишаються союзником, але не надійним. Він вказав на те, що європейці впали у летаргію після Холодної війни. Макрон боїться старих ворогів і залежності від старих друзів без врахування зміни обставин, таких як, приміром, крах Договору про ліквідацію ракет малої і середньої дальності. Остання напряму впливає на безпеку Європи.
"Ми в Європі, яка лишила проблему озброєнь під контролем угод, написаних до кінця Холодної війни США з Росією. Чи це Європа, яка думає про власну долю й будує?" - говорив Макрон.
Він закликав своїх радників переглянути відносини з Росією.
"Він не дивиться на Схід як на альтернативу. Але радники Макрона говорять, що хочуть переглянути відносини з Росією. Варто зауважити, що йдеться про "перегляд", а не про "перезавантаження". Тут є різниця", - сказав CNN спеціальний радник Фонду стратегічних досліджень Франсуа Хейсбург.
На думку експерта, Макрон не плекає наївних ілюзій щодо Москви. Франція зачекає до зустрічі, яку вона буде приймати 9 грудня, щоб вирішити майбутнє тісніших відносин з Володимиром Путіним. На саміті лідерів України, Франції, Німеччини й Росії буде зроблена ще одна спроба закінчити російську війну проти української держави. В цей момент багато уваги буде прикуто до того, чи Путін приїде з хоча б якимись реальними пропозиціями.
