УКР/РУС
          



Денісова вважає, що більших і менших чиновників люструвати треба по-різному

23.06.2020Новини, Політика  Джес Хоган Автор: 
При застосуванні люстрації до чиновників, які не займали високих державних посад у 2010-2014 роках, треба встановлювати індивідуальну вину.

Про це сказала Уповноважена ВР з прав людини Людмила Денісова, виступаючи у Конституційному суді.

"Я вбачаю ознаки неузгодженості з Конституцією України оспорюваних положень Закону України "Про очищення влади". Насамперед ч.1,2 статті 3 в частині поширення її дії на осіб, які не обіймали високих політичних посад", - сказала Денісова.

Вона наголосила, що впровадження в 2014 році люстраційних процедур публічного очищення влади було зумовлене необхідністю вилучення з системи влади осіб, які скомпроментували себе в якості політиків та дискредитували державну владу в цілому або були причетними до дискредитації влади в очах суспільства, що могло призводити до порушення прав і свобод людини.

"Венеціанська комісія у зв'язку із застосуванням таких заходів підкреслила, що демократичний порядок повинен захищати себе безпосередньо через демократичне функціонуваня своїх інститутів, реалізацію принципу верховенства права та гарантії захисту прав людини. Водночас партійна приналежність, політичні та ідеологічні причини не повинні використовуватися в якості підстави для люстрації. Демократична держава не може і не повинна піддаватися бажанню помститися замість того, щоб домагатися правосуддя. При цьому необхідно розмежовувати люстрацію як політичну відповідальність від юридичної відповідальності, коли можна було б говорити про дотримання принципу індивідуальної відповідальності та презумпції невинуватості", - зауважила Денісова.

Вона додала, що у законі про очищення влади передбачено, що люстрація грунтується на принципах презумпції невинуватості та індивідуальної відповідальності, однак ці принципи не діють та не застосовуються у нормах статті 3 цього закону, в якій закріплені критерії здійснення очищення влади. Денісова зауважила, що в окремих нормах закону не вимагається встановлення індивідуальної вини.

"Заборона доступу до державних функцій, що застосовується до тих осіб, заснована на простому факті – обіймання певної посади в певний проміжок часу із подальшою презумпцією винуватості. Однак, у тих випадках, коли люстрація застосовується не до вищих політичних посад у державі, вина має бути доведена на основі індивідуальних вчинків. В іншому разі такі заборони зводитимуться до форми колективного та дискримінаційного покарання, яке несумісне з нормами в галузі прав людини. Таким чином законодавець не в усіх випадках встановлення заборони обіймати певні посади закріпив принцип індивідуальної відповідальності, тобто передбачив у законі про очищення влади і політичну і індивідуальну відповідальність", - сказала Денісова.

Омбудсмен наголосила, що цей підхід може бути прийнятним щодо осіб, що обіймали високі посади в комуністичний період і деяких найважливіших державних установах під час правління Януковича, вищі посади, а "в усіх інших випадках вина має бути доведена на основі індивідуальних вчинків".

Також вона зауважила, що стосовно юридичної відповідальності, існують теж певні проблемні питання, зокрема щодо публікації персональних даних осіб, до яких застосовується люстрація.

"На моє переконання, наявні ознаки неконституційності при внесені на підставі ст.7 Закону України "Про очищення влади" відомостей до Єдиного державного реєстру осіб, до яких застосовано люстраційні заходи. Так, у відомості про осіб, які не обіймали високих політичних посад і вину щодо їх незаконних дій та бездіяльності не доведено судом, є персональними даними і їх оприлюднення має відбуватись з урахуванням рішенням суду", - сказала Денісова.

В іншому випадку, наголосила Денісова, порушується баланс приватних і публічних інтерсів у демократичному суспільстві та конституційні положення, які гарнтують право особи на приватність, ст. 32 Конституції України.


Коментувати


Інші новини: