Фахівці розповіли, скільки в Україні жебраків і в кого вище ризики стати бідним

В Україні найближче до межі абсолютної бідності, або злиднів, перебувають люди, що втратили працездатність – пенсіонери, люди з інвалідністю, які отримують доходи на рівні прожиткового мінімуму або нижче. Офіційний прожитковий мінімум для непрацездатних в Україні лише трохи перевищує межу бідності. Сьогодні він дорівнює 1769 грн. Одержувачі такого доходу можуть витрачати на 5 грн більше за суму, що становить поріг бідності – 59 грн на день, або 2 долари 7 центів.

За даними Укрстату, доходи нижче за законодавчо встановлений прожитковий мінімум – поріг абсолютної бідності – на початку 2020 року отримували 1,3% населення. Здавалося б, мізер. Але якщо порахувати в людських життях, це немало:

- виходить, понад 544 700 людей в Україні живуть у злиднях.

В Укрстаті з’ясували, які сім’ї найчастіше опиняються за межею бідності:

- домогосподарства без дітей, де є хоча б один безробітний – серед таких 5,1% сімей опиняються за межею бідності;
- домогосподарства з дітьми, де є хоча б один безробітний – 4,4%;
- сім’ї, в яких є три дитини або більше – 3,3%.


Кого можна назвати бідним

Відносною бідністю в Україні вважається рівень доходів нижче за реальний прожитковий мінімум. Який він, цей реальний мінімум, ніхто давно не рахував (відповідно до закону та на науковій основі). Але за тими розрахунками, якими користується Міністерство соціальної політики, реальний прожитковий мінімум в Україні становить нині в середньому 4145 грн.

Скільки людей живуть за межею відносної бідності, теж точно не відомо: Укрстат вважає реальним прожитковим мінімумом суму, до якої не включені комунальні платежі. У цьому разі «реальний» прожитковий мінімум менший – на початку 2020 року це було 3660,94 грн. Доходи нижче за цю суму на початку 2020 року мали 24,4% населення.

Укрстат вказує, хто найчастіше виявляється в категорії відносно бідних людей:

- сім’ї з трьома і більше дітьми – серед них 60,9% отримували дохід нижче за реальний прожитковий мінімум на людину;
- домогосподарства з дітьми, де є хоча б один безробітний – 46,1%;
- самотня людина віком після 65 років – 40,2%.

При цьому, за даними уповноваженого ВР з прав людини Людмили Денісової, 80% українських пенсіонерів отримують пенсію, що не перевищує рівня монетарної бідності (реального прожиткового мінімуму).

Доходи нижче ніж 4000 грн отримують 30% населення – понад 12,5 млн осіб. Тож можна припустити, що менш як 4145 грн (реального прожиткового мінімуму, враховуючи комунальні платежі) отримує кожен третій українець. За даними Інституту демографії НАН України, на кінець 2019 року рівень відносної бідності в Україні становив 38,5%. Тобто понад 15,5 млн українців були бідними.

Бідність і коронавірус

За підсумками 2020 року ситуація з бідністю може погіршитися. ООН прогнозує, що внаслідок пандемії Covid-19 у світі зросте кількість людей, що живуть у крайніх злиднях – вперше з 1990 року. Це означає »повернення назад приблизно десятирічного прогресу в зниженні рівня бідності у світі», кажуть в ООН.

Найнесприятливіший сценарій розвитку пандемії – скорочення доходів або рівня споживання на 20% у світовому масштабі. У цьому разі кількість людей, що живуть в абсолютній бідності, може збільшитися на 420-580 млн осіб.

Що бідніша країна, то сильніше в ній погіршується ситуація з бідністю.

Згідно з дослідженням Інституту демографії НАН України, до кінця 2020 року рівень бідності в Україні зросте до 45%.

Причому що менше населений пункт, то вище в ньому рівень бідності. Наприклад, у Києві рівень бідності до Нового року може сягати 28,4%, в інших великих містах – 34,3%, у малих містах – 49,9%, у сільській місцевості – 54,6%.

17 жовтня – Міжнародний день боротьби з бідністю. Цей день відзначають за ініціативою ООН з 1993 року.

За світовими стандартами, межею абсолютної бідності вважається дохід на рівні 1,9 долара США на день. Жити в злиднях, тобто за межею бідності, – це отримувати дохід менше ніж 1,9 дол. на день на члена сім’ї. На українську валюту це 54 грн на день (якщо курс вище ніж 28,4 грн за долар), або 1620 грн на місяць.

У світі в 1990 році за межею бідності перебували 1,867 млрд людей. У 2013 році кількість жебраків – людей з мізерними доходами – скоротилася до 783 млн, у 2020-му – до 736 млн. Більшість з них живуть у двох регіонах світу: у Південній Азії і в країнах Африки на південь від Сахари.