Макрон — корисний ідіот Кремля чи відмирання мозку недолідера?

Loading...

Емманюель Макрон заявляє, що НАТО перебуває у стані «відмирання мозку», і що він не вірить у здатність союзників прийти одне одному на допомогу у разі нападу ззовні. Окрім того, президент Франції повторює свою стару пісеньку про те, що Европа не може розраховувати на США, і що вона мусить сама подбати про свою військову безпеку. 

 

Це досить відважна заява, як на представника Европи, котра не впоралася самостійно з жодним із конфліктів, з якими вона мала справу після Другої світової війни. Адже під час «холодної війни» безпека Старого Континенту, зокрема Франції, залежала від США. Також і після занепаду комунізму Европа, на чолі з Францією, була безпомічною проти щораз більших викликів. 

 

Дипломатична імпотентність та відсутність військової рішучості були головними причинами вибуху кривавої війни у Югославії у 1990-х роках, війни, яку вдалося завершити лише після втручання США (реалізованого заради пристойності та збереження обличчя европейських союзників під прапором НАТО). 

Крім того, Евросоюз ЄС виявився безпомічним щодо агресії Московії проти Сакартвело. Ми всі пам’ятаємо, скільки разів попередник Макрона, Ніколя Саркозі, літав до Москви, щоби ковтати чергове приниження від Путіна, який просто знущався з французьких амбіцій щодо ролі миротворця у суперечці цієї імперії з її колишньою колонією. 

 

Те, що американці, очолювані «Нобелівським Лауреатом Миру», Бараком Обамою, теж нічого не зробили, не є для Франції заспокійливим чинником.

 

А як виявилося згодом, то було лише підготовкою до нападу на значно важливішу для Московії стратегічну країну – Україну. І французькі, і німецькі дипломати, скажімо так, не дуже багато зробили для щиро прихильних до Евросоюзу українців. І щоби дещо охолодити путінський ентузіазм на Донбасі, знадобилася власне американська військова підтримка.

 

Водночас Европа виявилася значною мірою пасивною і щодо війни у Сирії, хоча саме Франція була однією з небагатьох країн, окрім США та Великої Британії, які пробували відіграти певну активну роль, поки там не з’явилися московити. 

Можливо, якусь роль у цьому відіграло французьке імперське минуле, і ймовірно, саме тому Макрону так болісно було довідатись про відступ американців зі Сирії – його думкою про відступ ніхто й не поцікавився. Зрештою, він прямо про сказав в інтерв’ю для The Economist, звідки й узято всі ці тези.

 

Однак, даймо спокій риданням Макрона, він поводиться як франт, якому не вдається відігравати омріяної великої ролі у міжнародній політиці. І як будь-якому франтові, таке настовбурчування пір’я є йому потрібним для компенсування власних недоліків. Тож даймо йому шанс привселюдно виплакатися. 

 

Проте, якщо лідер сильної европейської країни, країни з ядерним статусом, оголошує про смерть НАТО i заявляє, що не віритиме у підтримку союзників, то це означає, він сам нікому ніякої підтримки не надасть. Адже сама Франція не перебуває під безпосередньою воєнною загрозою. Але вже східна фаланга НАТО: Польща, Литва, Латвія чи Естонія або Румунія – точно під загрозою.

 

Заява про «відмирання» НАТО може і не є новою – давно відомо, що союз живе лише завдяки США та Великій Британії, а також ентузіазмові молодих учасників Альянсу, які, як і Польща, не мають великого вибору союзників. Але сказати це отак прямо, щоби почув цілий світ, що цьому французькому франту (врешті, не першому в історії) не подобається американська політика – це пробуджує сумніви навіть у Брюсселі, де США теж насправді не надто люблять (хіба вдають любов).

 

Не те щоб янкі було за що дуже любити – вони теж реалізовують у Европі головно власні, вузькі інтереси.  Однак останніми десятиліттями ці інтереси співпадали з інтересами демократичної Европи, яка таким чином завжди була у виграші.

 

Може, навіть у надто великому виграші, тож Трамп вирішив це змінити у типовому для нього стилі хамовитого простачка з-за океану, який за кожної нагоди б’є по европейцях як по барабанах.

 

А Макрон відкидає вигоду, яка випливає зі союзу зі США, пропонуючи натомість, вби Евросоюз оборонявся сам. Ідея гарна, але у Брюсселі навіть причетні до її розкрутки посадовці знають, що коли настане час перевірити роками існуючий виключно на папері европейський військовий союз, все одно доведеться у паніці телефонувати до Пентагону. 

 

Те, що заявляє Макрон, — це більше ніж дурниці. Це помилка. Так говорив класик французької дипломатії, Шарль Моріс де Талейран-Періґор, якого сам Наполеон Бонапарт, що знався на війнах, називав «лайном у шовкових панчохах». 

 

Сучасні французькі франти вже не носять панчіх, принаймні не привселюдно, але дурниці роблять – та ще й які. Колись дурниці на замовлення Кремля плели корисні ідіоти. Тож можливо, Макрон, який, схоже, любить полковника Владіміра Путіна набагато більше за хамовитого янкі Трампа, вже зробив своєю справою честі ту знану та шановану над Сеною традицію.

 

Jakub Mielnik, Wprost, 08.11.2019

 

Переклад українською – Angelica Gordon.

 

* Збережено мову та стилістику автора, з елементами якої перекладач може не погоджуватися.



Створити і обговорити тему на форумі >>>



Інші новини: