загрузка...


Newsweek: Росія вигадала «русофобію», щоб дурити весь світ

Loading...
15569226-8796.jpg (16.09 Kb)
Ілюстративне фото
Американці страждають від хронічної хвороби. Вона називається «русофобія». Цікаво, що стоїть за усіма документальними звітами про російських тролів і ботів, які поширюють розбрат, дезінформацію і фальшиві новини у соціальних мережах? Звісно ж, русофобія. А як щодо 12 офіцерів розвідки Росії, яких звинуватили у хакерській атаці проти Демократичної партії? Знову русофобія! І коли росіянку Марію Бутіну арештували й звинуватили у таємній роботі на російський уряд, це теж була русофобія.

Принаймні так стверджує Кремль. Про це на сторінках Newsweek пише старший науковий співробітник і директор російської програми в Центрі аналізу європейської політики у Вашингтоні Браян Вітмор.

Він вказує на звіт зі 121 сторінки, який нещодавно опублікувало посольство Росії в США під назвою «Рашагетська істерія: важкі випадки русофобії». В документі перелічені всі випадки так званої «антиросійської істерії» з боку журналістів, вчених, політиків, правоохоронців і депутатів США. В список потрапили повідомлення про хакерські й кібератаки, які влаштувала Росія, а також «безпідставні» звинувачення в розгортанні кампанії з дезінформації за допомогою тролів у соціальних мережах. Автори російського звіту звинувачують США у «демонізації» російського посольства, а американських чиновників – у «переслідуванні російських ЗМІ».

Але в російських очах не лише американці заражені русофобією. Голова МЗС РФ Сергій Лавров заявив, що це явище досягло «безпрецедентних масштабів» в Україні. Прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков назвав «русофобію» причиною появу звіту парламенту Великої Британії про російське відмивання грошей через банки в Лондоні. А прес-секретар МЗС РФ Марія Захарова назвала викриття мережі російських шпигунів у Литві «русофобським кроком».

Список дуже довгий. Згадування слова «русофобія» у російських ЗМІ потроїлося за період з 2013 до 2015 року. Дипломати Кремля теж почали активно його використовувати. Однак, це не просто спроба очорнити всіх, хто критикує автократичний режим Володимира Путіна. Використання терміну – це ретельно продумана стратегія дезінформації, націлена виставити будь-яку критику Москви як шовіністичну атаку проти всіх росіян. Це систематична спроба назвати всіх, хто вказує на помилки Кремля, расистами.

У 2013 році російський історик Олег Неменський зайшов так далеко, що порівняв «русофобію» з антисемітизмом, стверджуючи, що явище стало «повноцінною ідеологією». І це фактично той випадок, коли вовк сам кричить: «Вовки!», - тому що саме слово «русофобія» в корені дуже расистське. Але апологети російського націоналізму використовують його не вперше проти своїх опонентів.

Сам термін був створений в 19-му столітті поетом і пропагандистом для означення поляків і їхніх ліберальних прихильників у Росії. У 20-му столітті у часи СРСР російські націоналісти називали цим словом євреїв. Однак, автором «русофобії» став поет і слов’янофіл Федір Тютчев, який прославився своєю фразою: «Умом Россию не понять».

Будучи відкритим націоналістом, він мав серйозний вплив в часи режимів царя Миколи І й Олександра II. Тютчев марив слов’янською єдністю і яро виступав за збереження у Російській імперії традиційних християнських і монархістських цінностей в часи швидких політичних змін у Європі. Він також брав активну участь в пропаганді й агітпропі. Тютчев тісно співпрацював з Третім відділом царської адміністрації, який був на той час аналогом спецслужб. Він лобіював початку пропагандистської російської операції в Європі. Власне, в 1858 році його призначили головою Комітету з питань закордонної цензури.

У вересні 1867 року в листі, написаному французькою мовою, Тютчев скаржився на «сучасний феномен, який стає все більш патологічним – русофобія деяких російських людей». Він мав на увазі тих, хто підтримував боротьбу Польщі за незалежність від Російської імперії. Через цю боротьбу Тютчев називав поляків «ендемічними русофобами» і «Іудами серед слов’ян». В часи СРСР слово майже зникло з публічного дискурсу. Однак, воно з’являлося у словниках сталінського періоду.

Втім, відродження терміну сталося в другій половині 1980-х років. Воно набуло виражено антисемітського характеру, коли відомий математик і націоналістичний дисидент Ігор Шафаревич опублікував своє велике есе під заголовком «Русофобія». В ньому засуджувалися прозахідні радянські дисиденти. Однак, Шафаревич також звинувачував єврейських інтелектуалів СРСР у тому, що вони мотивовані ненавидіти Росію.

Математик пізніше розширив есе до книги під заголовком «Євреї, які ведуть політику русофобії».

«Ненависть до однієї нації зазвичай пов’язується із загостреним відчуттям приналежності до іншої», - писав Шафаревич.

Такі його шовіністичні роздуми призвели до того, що Академія наук США звільнила його з посади іноземних наукових співробітників. Однак, книга зробила Шафаревича героєм для російських націоналістів, а також закріпила слово «русофобія» у сучасній російській лексиці. Кремлівське використання терміну виявилося досить ефективним.



Підписка на НОВИНИ UA:
Інші новини: