Схвалення американським Міністерством фінансівнових санкцій протии українських громадян та інформаційних ресурсів, що їх вважають причетними до втручання у американські вибори – це серйозний сигнал як чинному президенту Володимиру Зеленському, так і його партнеру і колишньому роботодавцю Ігорю Коломойському.Головний зміст цього сигналу – поява у санкційному списку народного депутата від правлячої партії «Слуга народу». І не просто від правлячої партії, а від тієї її частини, яку зазвичай пов'язують з Коломойським.
І справа, звичайно ж, не у особистості Олександра Дубинського. Справа самеу людях, які стоять за колишнім журналістом. І у тому, що американська політична система ще до інавгурації нового очільника держави починає перебудовуватися у бік відмови від толерантного ставлення до дій, які завдають шкоди як національній безпеці самих Сполучених Штатів, так і дружніх США держав. І якщо Україна хоче залишатися такою дружньою державою, її влада повинна зрозуміти сенс американських сигналів.
А сенс їх дуже простий, якщо перевести їх з дипломатичної мови на зрозумілу об'єктам сигналізування. Коломойський повинен відмовитися від будь-якого втручання у політичне життя України і не перешкоджати транзиту влади на користь професійного, компетентного, не популістського управління країною. Те ж сааме потрібно від Зеленського: не чіплятися за владу, сприяти створенню компетентного уряду і проведенню нових виборів, які покликані очистити від популістів спочатку парламент країни, а потім, зрозуміло ж, і резиденцію президента. Коломойський повинен повернутися до бізнесу і зайнятися захистом своєї репутації у розслідуваннях, а потім і у судових процесах. І результат цих процесів буде залежати від того, наскільки правильно Коломойський відреагує на сигнали цивілізованого світу.
А Зеленський повинен повернутися у своє телевізійне кабаре, продовжити невдало жартувати. І від того, наскільки він відреагує на сигнали, залежить, чи буде Зеленський жартувати в концертному залі чи у залі суду.
Чи розуміють це об'єкти сигналізування? Коломойський - розуміє, але йому все одно, він діє у логіці Трампа, після його самозадоволення - хоч потоп. Зеленський - не розуміє, але це і не є важливим, президент України все одно не має здатності ухвалювати обдумані рішення. А це означає, щосигнали не спрацюють, криза буде посилюватися і транзит влади в Україні виявиться куди більш жорстким і насиченим, ніж у разі розуміння фігурантами сенсу сигналів і парадигми свого правильного реагування на них.
