Сьогодні проговорився Кравчук. Що поробиш, старість, склероз, маразм. Нам не один тиждень втирали, що Зеленський запросив у Мінську ТКГ лише Кравчука. Ну, ніби якесь пояснення можна знайти: був першим президентом, статус, таке, сяке, інше. Хоча неадекватність цього призначення була відразу зрозуміла кожному, кому пам’ять обухом не відбило, але це не про Зеленського та його прихильників. Але ж Фокіна Зеленський не запрошував. Тим більше відразу й разом з Кравчуком. Бо тут уже не просто маразм самого Фокіна, але й безумовна неадекватність того, хто таке чмо московсько-совкове кудись пропонує. Нам спершу через Кравчука пару разів підкинули це прізвище. Ми посміялися. Потім про нього згадав хтось із влади. Ми стривожилися. Потім цей затятий ворог нашої незалежності раптом став заступником Кравчука. Хтось натякав, хтось і прямо твердив, що це Кравчук підтягує свої кадри й зумів їх пролобіювати в Зеленського, а той поступився перед авторитетом дєдушки з поваги до його сивини. Бо навіть у Зеленки розуміли, що настільки неадекватні кадри – це вже явна дискредитація.
Аж ні! Сьогодні (чи вчора) хитрий лис, коментуючи й дуже акуратно підкритиковуючи деякі з кремлівських ініціатив від свого першого заступника, усе розкрив. На питання, чи не бажає він зараз за такі провокаційні та шкідливі заяви звільнити Фокіна, відповів, що це не його компетенція, бо не він же його призначав. Поки все правильно, дійсно, не він призначав і не він може когось із групи звільняти. Хоча міг би сказати, що ініціюватиме це рішення перед Зеленський. Щоправда, з якої б то причини, якщо він і сам мислить так само, просто йому відвели трохи іншу роль у цьому зрадницькому водевілі.
Але далі діда потягнуло на одкровення. Вирішив розказати, як і він, і Фокін опинилися на нинішніх посадах. І розповів… Їх обох разом запросив до себе Зеленський і обом разом запропонував саме ці позиції в Мінській ТКГ. Разом, а не спершу Кравчуку, а за кілька тижнів Фокіну. І обом запропонував особисто, а не Кравчук привів і пролобіював свого старого комуністичного приятеля.
Те, що сам Зеленський запросив обох, говорить багато про що. Бо із Кравчуком для політичного невігласа, яким і є МЗЧ (маленьке зелене чмо), ще могли бути якісь ілюзії. Хоча ще тоді учасник групи Гармаш доволі прозоро натякав, що й Кравчук був призначений на прохання російської сторони. А от з Фокіним на якісь ілюзії посилатися вже було б зась, бо ця московська наволоч відверто виправдовувала російську анексію Криму. Отак і розіграли для нас виставу, дозуючи отруту невеликими дозами, аби ми відразу не сполошилися й не підняли бучу.
Особливо підло й красномовно, що правду про процедуру запрошення обох комуністичних маразматиків сказати соромилися чи й боялися. А це вже свідчить, що діяли не по нєдомислію, а завідомо знаючи, що коять зло і відверту зраду, але мусять з цим якось до часу критися.
Чи варто зараз сумніватися, що черговий водевіль, коли Фокін наговорив на пару статей Кримінального Кодексу, після чого Єрмак, а потім Кравчук його заяви списують на “особисту позицію” – це лише чергова психологічна схема з двома складовими. Перше: закинути пробну кулю – скільки може, а чого вже неспроможне проковтнути суспільство. Друге: включити ефект звикання та так званого “не довершеного зла”. От Фокін наговорив. Ми обурилися. А потім нам кажуть: ні-ні, виборів на окупованих територіях 25 жовтня ми таки не проведем, і 100% амністії всім не буде, і зміни в Конституцію з федерацією ми сунути не станемо (бо й не можемо). Але ж ви за це змиріться з меншим злом, яке дуже потрібне для компромісу, щоб знову не почали стріляти й повернули решту заручників і полонених. Ну, наприклад, вибори там ми проведемо весною чи наступного літа. І амністію таки дамо, але крім певного кола осіб (не за винятком 21 статті КК, як вносив Порошенко й голосувала Рада восени 2014, а, скажімо, 5 статей – їх ледь не перелічив у своєму “запереченні” Єрмак). І особливий статус надамо регіону не в Конституції (знову ж, бо 300 голосів реально на це не буде), а різними законами. Ну й не на весь Донбас поширимо, як пропонував Фокін, а лише на нині непідконтрольні території.
Ми з вами, звісно, себе обманути не дамо. Але ж ця тактика не на нас спрямована, а на тих, хто торік це зелене болото привів до влади. Там же не всі зрадники. Там просто люди із низьким рівнем критичного мислення – вони до таких висновків доходити не стануть, але їх дуже багато. І саме для них Зеленський розігрує всі ці вистави із “добрими й поганими слідчими” в Мінській групі. А сам, до речі, мовчить. Бо як може публічно заперечувати те, до чого крок за кроком веде Україну?
