Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт №3301 "Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо удосконалення законодавства у сфері протидії незаконному заволодінню транспортним засобом".Відповідне рішення підтримали 274 народних депутати.
У пояснювальній записці зазначається, що чинне нині законодавство про кримінальну відповідальність має прогалини, які не забезпечують повною мірою дію загальної превенції і не дозволяють правоохоронним органам здійснювати належне кримінальне переслідування у відповідній сфері правовідносин.
Так, чинна редакція диспозиції ст. 289 (Незаконне заволодіння транспортним засобом) Кримінального кодексу України (ККУ) та приміток до неї фактично унеможливлює притягнення винного до більш суворого виду кримінальної відповідальності у випадку, якщо злочин вчинений у значних чи великих розмірах.
Це обумовлено тим, що ч.2 і ч.3 ст. 289 ККУ та пункту 3 примітки до цієї статті кримінальна відповідальність передбачена у разі незаконного заволодіння транспортним засобом, якщо воно завдало значної або великої матеріальної шкоди, тобто у разі заподіяння реальних збитків на суму від 100 до 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або на суму понад 250 таких мінімумів відповідно.
Пунктом 17 постанови Пленуму Верховного суду України від 23.12.2005 № 14 передбачено, що при вирішенні питання про те, чи були збитки реальними, необхідно виходити з положень пункту 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України, де зазначено, що такими збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, що вона зробила або мусить зробити, для відновлення свого порушеного права.
Якщо транспортний засіб не зазнав ніяких пошкоджень унаслідок незаконного заволодіння, його технічний стан не погіршився і відновлення він не потребує або сума відповідних витрат менша від зазначеної у пункті 3 примітки до ст. 289 ККУ, така кваліфікуюча ознака, як заподіяння значної або великої шкоди, відсутня.
Відсутність реального збитку, тобто повернення постраждалому транспортного засобу, у тому числі повернення транспортного засобу власникові без участі правопорушника, дає змогу останньому уникнути більш суворого виду кримінальної відповідальності, оскільки змушує слідчого перекваліфікувати злочинні дії з ч. 2 або 3 на менш тяжкий склад злочину – ч. 1 ст. 289 ККУ.
Таким чином, чинна редакція чч. 2 і 3 статті 289 ККУ враховує реально заподіяні збитки від злочину, а не вартість автомобільного засобу, що зазнав незаконного заволодіння і був повернутий постраждалому правоохоронним органом. Однак такий підхід не відповідає ані суспільній небезпеці винного, ані загальному підходу до кримінальної відповідальності за інші злочини, кваліфікуючою ознакою яких є вчинення злочину у певному розмірі (наприклад корисливі злочини: крадіжка, грабіж, розбій тощо).
Окрім того, вчинення злочинів, передбачених ст. 289 ККУ, часто пов’язано зі створенням та утриманням місць, в яких здійснюється переховування, розукомплектування чи переобладнання транспортних засобів, за що на сьогодні також не передбачено більш сувору кримінальну відповідальність.
"Криміналізація цих дій і передбачення за них більш суворого виду кримінальної відповідальності вбачається об’єктивно необхідним заходом для підвищення ефективності правових механізмів протидії таким злочинам, у тому числі загальної превенції. Підвищення рівня кримінально-правового запобігання незаконним заволодінням автотранспортом та викриття таких фактів також потребує окремих змін до процесуального законодавства в частині проведення негласних слідчих (розшукових) дій", - переконані автори законодавчої ініціативи.
Законопроєктом передбачається внесення змін до ст. 289 (Незаконне заволодіння транспортним засобом), 290 (Знищення, підробка або заміна номерів вузлів та агрегатів транспортного засобу) ККУ та ст. 250 (Проведення негласної слідчої (розшукової) дії до постановлення ухвали слідчого судді) Кримінального процесуального кодексу України.
Прогнозується, що ухвалення проєкту закону забезпечить належну, повну кваліфікацію за вчинення відповідних діянь та усунення недоліків ККУ, які дозволяють уникнення більш суворої кримінальної відповідальності за повторне вчинення незаконного заволодіння транспортним засобом або вчинення цього злочину у значному чи великому розмірах.
Як наслідок, це забезпечить правоохоронні органи більш ефективним правовим механізмом протидії незаконному заволодінню транспортними засобами, сприятиме ефективному захисту прав власників транспортних засобів, забезпечить більш дієвий захист відповідних майнових прав громадян.
