[xvalue_foto1]Продовження розслідування Державного бюро розслідувань за підозрою у державній зраді під час проходу українськими кораблями Керченської протоки викликає все більше питань.Чи визнає Україна рішення Міжнародного трибуналу з морського права від 25 травня?
Якщо рішення на виконання якого Росія повернула 24 моряків, є визнаним і в Україні, то чому продовжується слідство ДБР?
Якщо ДБР продовжує кримінальне провадження і навіть сьогодні витребувало через суд секретні документи з Офісу Президента, то чи не відмовиться Росія виконувати до кінця рішення Міжнародного трибуналу і повертати три українських кораблі?
Мені здається, що документи які так прагнули дістати з ДБР у Офісі Президента більше цікавлять Москву, ніж українських слідчих. Хто дасть гарантію, що там вони і не опиняться, щоб бути використаними проти України, адже вони мають величезне значення.
Питання політичне, бо Росія прагне довести, що українські моряки порушили її уявний державний кордон. Після рішення суду у Гамбурзі на користь України у Москві ще більше зацікавлені за будь-яку ціну довести, що праві.
На мій погляд політичні ігри в кримінальні провадження перейшли певну червону лінією за якою це вже не просто немотивоване переслідування політичного опонента – це може завдати шкоди інтересам всієї країни і шкоду цю можна оцінити (як мінімум) вартістю захоплених і не повернутих кораблів.
І тоді вже питання про завдання збитків державі через можливе неповернення арештованих Росію кораблів може виникати до керівників ДБР та ГПУ та тих, хто чинить тиск на ці органи, вимагаючи таких шкідливих для інтересів України розслідувань.
То хто ж насправді зраджує Україну?
