Згідно формули капітуляції, яку влада називає «формулою штайнмаєра», конкретну провідну роль в здачі України повинна відіграти монобільшість парламенту та спікер Олександр Разумков.Адже згідно формули, вибори на Донбасі (які є незворотнім початком процесу капітуляції) оголошуються після відповідного закону, прийнятого ВР. Один закон і все! Майдан, 5 років боротьби, Іловайськ, тисячі загиблих – все обнуляється. І найстрашніше, що ВР може це зробити. Адже стадний інстинкт – серйозна штука, тому я не сподіваюсь на здоровий глузд монобільшості.
Зрештою, коли рішення приймаються стадом, виключається фактор особистої відповідальності, совісті та провини. А от у спікера, що буде капітуляцію «продавлювати», особиста роль і особиста відповідальність. Чи не здригнеться його рука? Не защемить серце? На жаль… боюся, що ні.
Бо спікер у нас чужий всьому українському. Ще з юності він пішов не тією дорогою, його особистість формувалася не в тому середовищі, щоб зараз ми могли розраховувати хоч на краплю його патріотизму.
А звідки взятися іскрі патріотизму, якщо відомо, що свою громадсько-політичну кар’єру Разумков почав в 2006 році помічником депутата «Партії Регіонів» Валерії Матюхи. Однолітка Разумкова, наймолодша народна обраниця прийшла в депутати з комерційної фірми ТОВ «Лібера», де працювала юристом під керівництвом Олени Лукаш (відома подружка Портнова). В час депутатства «зірочка» регіонів засвітилася в кримінальному скандалі – вбивстві полковника УБОЗу Єрохіна, що «гриміло» на всю країну. Матюха там зіграла дуже цікаву роль – забезпечила алібі одному з вбивць – екс-убозівцю Клюковському, який викрав і застрелив Єрохіна. Народний депутат свідчила, що коли відбулося вбивство, Клюковський був у неї. Тобто, Матюха добровільно себе дискредитувала. Це могло означати одне – вона хоч і нардеп, проте лише на «побігеньках» у впливового криміналу.
Ось в якій компанії формувався юний політик – майбутній спікер України Олександр Разумков. Крім того, важливе уточнення: Разумков був помічником Матюхи Ради 5 скликання, що була обрана після Помаранчевого Майдану, коли всі нормальні люди уникали «ригів», а за копійкою до них йшли лише цинічні заробітчани або ідеологічні «рускоміровци».
Ще один цікавий факт. Колегою Разумкова в помічниках у Матюхи був кримінальний авторитет з Дніпродзерджинська Володимир Нетребко, в якого досить кривава біографія: розбої і вбивства в складі кримінального угрупування та, навіть, відсидки за кордоном.
Світ такий тісний, що колега Разумкова – Нетребко – ледь не відправив на «той світ» і автора цього блогу. Це він направив до команди київських ублюдків-мажорів, що напали на мене на Бориспільській трасі під час Майдану, кілера з його дніпродзержинської банди. В 2016 році Нетребко був затриманий в моїй справі, як організатор замаху. Але сидів він не довго і замовників не здав, бо вже через тиждень його знайшли повішеним у Сізо.
Впевнена, що його повісили чи примусили повіситися, щоб він не розкрив імена замовників нападу на мене… Я розповідаю про це, щоб показати, серед якого товариства починав кар’єру Разумков. Тобто, зростав майбутній спікер Разумков з Нетребком, що в майбутньому організовував вбивство активної учасниці Майдану, зростав майбутній спікер Разумков з Матюхою, що під час того ж Майдану в «турборежимі» знищувала обороноздатність країни…
В часи Януковича Матюха працювала радником Дмитра Саламатіна, антиукраїнська діяльність якого розслідувалася після Майдану, і екс-міністру МО було пред’явлене обвинувачення в державній зраді в інтересах Російської Федерації і підриві обороноздатності країни. Тобто, нинішній спікер сформував свою життєву, громадську та політичну позицію в оточенні криміналу, українофобства, портновщини та ідеології капітуляції України.
А зараз від цієї особистості напряму залежить, чи капітулює Україна. Саме від нього, адже в так званій «формулі штайнмаєра» зазначено, що вибори на Донбасі (чи то пак капітуляція) починаються після голосування відповідного закону…
Хіба в такого спікера рука здригнеться? Хіба він задумається про наслідки? Насправді, Разумков вже зробив достатньо для капітуляції – мінімізував внутрішню ідеологічну опозицію до «миру будь-якою ціною» в «Слугах народу». Адже це він керував кастингом з відбору «слуг» і зробив все можливе, щоб в команду «зелених чоловічків» потрапило якомога менше потенційних противників капітуляції. «Участь в АТО» була чорною міткою для бажаючих стати «Слугами». І, не зважаючи на кількість мандатів, учасників АТО в «слугах» майже немає. Взяли одного героя для окозамилювання. І ще «парочка» атошників пройшла, тому що особливо не афішувала свою участь в обороні країни.
Правда ж дивно, що участь в АТО була чорною міткою для кандидата в «слуги»? І хіба це не дивно для країни, яка воює, і де довіра до армії є найбільшою? Те, що в «слуги» не брали атошників, дивно навіть з точки зору схибленості «зелених» на популізмі. Все це пояснюється одним – капітуляція була запланована.
Р.S.: В наступних частинах розкажу про інших впливових «слуг», які в минулому були помічниками «ригів» – бандюків і українофобів. І це, насправді, чітко пояснює, чому «зелені» заточені на капітуляцію. У них такий світогляд.
Я, наприклад, все своє життя принципово не шукала заробіток в п’ятій колоні, хоч би яким вигідним це було. Як журналіст, я ніколи не працювала у ЗМІ, що симпатизували «ригам»… Я ніколи не чаювала з ригівськими депутатами… А щоб стати помічником якогось «рига»?... та я б краще руки собі відрубала!
Інша справа «нові обличчя». Вони цим не гребували і зараз цього не соромляться. Кажуть, що це була просто робота, на якій вони заробляли гроші, бо всім же треба гроші для прожиття. За їх логікою, нині підписати контракт і піти в армію – це теж просто робота, за яку платять гроші.
А я стверджую, що геть не однакові між собою за своїми цінностями та позицією люди, що йдуть в армію в час війни та інші, які працевлаштовуються помічниками «яничар», коли ті дориваються до влади.
І керування державою (особливо в роки війни!) я би краще довірила будь-кому з категорії воїнів, навіть якби його зовсім не знала. Але в жодному разі нікому зі «слуг» і «яничар», хоч яким би він здавався хорошим і позитивним – бо в кожного такого слуги є господар, для якого власні інтереси завжди будуть вищими за державні.
Але народ України вирішив по іншому. От і маємо повзучу капітуляцію…
