Дональд Трамп, програвши президентські вибори, всерівно продовжує стверджувати, що вибори в нього вкрали. Але попри усі зусилля його і команди, залишається не так вже і багато законних засобів, щоб довести, що ніякої поразки не було.Намагання президента використати суди для затримки або блокування перемоги обраного президента Джона Байдена вже були відхилені у Пенсільванії, Мічигані та Арізоні.
Трамп використовує систему правосуддя, щоб перешкоджати правосуддю та залишатися на посаді. Він зробив це під час імпічменту і робить це знову. Але якщо раніше він використовував суди, щоб приховати правду, то зараз він використовує суди, щоб дискредитувати правду.
Він не поступиться, поки не переконається, що це відповідає його інтересам. А стратегічні інтереси країни – і правда – для нього нічого не означають.
Все це виглядало б трохи кумедно, якби це був тільки Трамп. Проте той факт, що практично всі республіканці в Конгресі підтримують його, незважаючи на те, що трампові твердження є хибними, виглядає трагічно.
Те, що еліта Республіканської партії готова ризикнути, підштовхуючи Дональда Трампа на державний переворот і ймовірний кінець Сполучених Штатів, підтримуючи трампове маніакальне небажання залишати Білий дім, свідчить, що їх патріотизм “липовий”, а забаганка утримувати владу, бере верх над здоровим глуздом і політичною відповідальністю перед американським народом.
Відчайдушні спроби Трампа скасувати результати виборів не спрацюють жодним серйозним законним шляхом, однак він завдає значної шкоди усій політичній системі Америки.
У цей затяжний перехідний період транзиту влади, непереобраний вдруге президент, шельмуючи перемогу Джо Байдена, підштовхує своїх прихильників на несприйняття Байдена, як законно новообраного президента, дискредитуючи цим всю систему виборів в США та випробовуючи американську демократію на стійкість і міцність.
У Дональда Трампа був шанс поступити мудро і благородно, публічно визнати свою поразку та привітати переможця, дотримуючись традицій. Звичайно, це можна було очікувати від інших президентів, але не від нього. Трамп шоумен, і він продовжує бути таким й залишатиметься таким до останнього дня перебування на посаді.
Не бажаючи розуміти, що замість того, щоб зробити Америку знову сильною, він виставляє її на посміховище перед усім світом. Навіть країни, що розвиваються, демонструють нині кращі зразки демократії.
Зрештою, у Трампа залишиться лише одна тактика, яку застосовували інші автократи. Він просто скаже, що “виграв вибори”, і тому не піде зі своєї посади, оскільки не може підвести усіх тих, хто за нього проголосував.
При цьому він ніяк не бажає розуміти того, що він не директор своєї корпорації, а президент Сполучених Штатів Америки. Що це посада є виборною, а не пожиттєвою. Можливо, йому ніхто не спромігся пояснити, що він є найманим працівником, що американський народ найняв його на певний часовий термін. А після завершення цього терміну – відмовив у довірі.
І що президентська робота полягає у тому, щоб працювати на інтереси американців, а не своє самозвеличення та інтереси своєї бізнес-імперії.
Тепер Трамп намагається розвернути державну машину на доведення того, що “чорне – це біле, а біле – це чорне”. Адвокати, які беруть участь у цих судових справах, мають бути санкціоновані судами на мільйони доларів. А несумлінні позивачі повинні бути покарані за те, що вони продовжують пред’являти свої абсолютно бездоказові вимоги.
Хочеться сподіватися, що чесні працівники юридичної сфери зможуть скласти “чорний список” усіх адвокатів та юридичних фірм, які подають ці безпідставні та шахрайські позови. З метою попросити Американську асоціацію адвокатів та асоціації адвокатів окремих штатів, провести розслідування та покарати їх за свідоме застосування неетичної юридичної практики.
Республіканці-політики, які продовжують підтримувати спробу Трампа узурпувати владу через суди, очевидно, вважають, що збереження підтримки партійців діючого до 20 січня 2021 року президента є критичним для їх майбутнього успіху на виборах. Однак вони не бачать, що цим вони знищують політичний бренд – Республіканська партія.
У майбутньому значна частина так званих “постраждалих виборців”, які вибрали для себе підтримку популізму Дональда Трампа, остаточно зникне в забуття, і республіканська база може звузитися до критичного мінімуму, який більше не дасть Республіканській партії можливості виступати у ролі провідної політичної сили Америки. Що здатне розчистити шлях послідовникам класичного республіканізму Рональда Рейгана, для створення нової відповідальної консервативної партії.
Трамп є “нарцистичною особистістю”, яка призвела до того, що не тільки розколола Америку. Його дії за останні чотири роки зіграли на руку китайцям і росіянам та зробили світ більш небезпечним місцем. І Джо Байдену доведеться прикладати великих зусиль, щоб показати світові, що Сполучені Штати зберігають високий моральний потенціал, залишаються вірними принципам демократії і готові впоратися з геополітичними викликами, створеними Росією та Китаєм.
Але найбільший виклик, який сьогодні стоїть перед Америкою, це те, що застосування практики діяти через судові позови, є лише тактичним механізмом, котрий призначений зберегти Трампу владу, або принаймні дати можливість спробувати це зробити.
У такому разі, цілком можна припустити, що це “димова завіса”, котра покликана відволікти увагу він концентрування зусиль на наміченому напрямку, наповнити собою головні новини, спрямувавши увагу електорату на фальшиві позови. Й ця тактика відволікання непогано спрацьовує.
Американські ЗМІ нескінченно повідомляють про те, що Дональд Трамп не поступився, він звільняє ключових представників уряду, заміняючи їх лояльними до себе людьми, особливо на військовому і розвідувальному напрямках.
А головна його прихована стратегія – спробувати переконати штати, в яких законодавчі органи контролюють висуванці Республіканської партії, обрати таких представників на колегію виборщиків, котрі б проголосували за Трампа. Таким чином трампісти сподіваються виграти голосування у Байдена, забезпечивши другий термін своєму босу. А перерахунок голосів виборців став для них лише відволікаючим маневром.
Наразі Трамп продовжує боротися не тільки за крісло президента. Він тому так затято заперечує свою поразку, бо після того, як втратить президентську недоторканість, мінімум, що може чекати на нього – це банкрутство.
Образ “переможця” втрачається назавжди і як політик він просто зникне. Адже за роки свого президенства Трамп набув собі в тисячу разів більше ворогів, ніж друзів. Тому на нього чекають “тисяча політичних порізів”, які здатні повністю “знекровити” його політичну репутацію.
З іншого боку, в Америці розпочався тривалий процес визнання легітимності перемоги Джо Байдена. У переможця президентських виборів досить потужна команда, що дає їй непогані шанси виграти судові позови у чинного глави Білого дому. Незважаючи на те, що представники Демократичної партії не завжди готові діяти на випередження, але по ходу вони непогано вчаться відбивати атаки трампістів.
Багато в чому у цьому затяжному безпрецедентному політичному протистоянні буде залежати від позиції Генерального прокурора США Вільяма Барра. Варто пригадати, що декілька днів тому Барр надіслав листа федеральним прокурорам з проханням розслідувати порушення на виборах до того, як штати затвердять результати голосування.
У листі чітко зазначено, що розслідування можна починати лише тоді, якщо будуть доведені неточності в підрахунку голосів. Тобто генпрокурор дозволяє команді Джо Байдена пізніше довести, що ті чи інші порушення насправді були лише інсинуаціями. Загалом, у Сполучених Штатах ще не було настільки напруженої і скандальної ситуації після виборів президента.
Не виключено, що після інавгурації Джо Байдена, Трамп просто відмовиться залишати Білий дім. А в Америці відсутня процедура, за якою його можна звідти “попросити”.
Тобто, навіть така потужна і досить стара демократія, як США, починає “кульгати на обидві ноги”, якщо з’являється людина, яка хоче повторити “подвиг” Путіна і залишитися при владі на невизначений термін.
Можна припустити, що якби Дональду Трампу вдалося залишитися на другий термін, то після його завершення, він цілком міг би сказати, що “мені двох термінів недостатньо і давайте через суди будемо добиватися третього”. Посилаючись на приклад найуспішнішого президента США ХХ століття Франкліна Рузвельта, який відбув три президентських терміни.
Фактично Трамп вводить в американську політичну систему те, чого там ніколи не було – відвертий авторитаризм і культ особистості, який підтримує частина його виборців і Республіканської партії. Якщо в політичному істеблішменті США не знайдуться впливові авторитетні сили, країна може втратити світове лідерство. А це дуже небезпечно, бо загрожує переформатуванням світового порядку.
Трамп штовхає Сполучені Штати до виникнення двовладдя. Коли паралельно працюватимуть дві адміністрації, а окремі штати будуть підзвітні одній або іншій владній команді, що може загрожувати розколом країни на дві окремих держави. Одна керуватиметься Джо Байденом, а інша – Дональдом Трампом.
І кожна частина розколотої держави буде не лише слабшою економічно, а політично помножить себе на нуль на світовій арені. Сьогодні кожна поступка амбіціям Трампа, загрожує внутрішньою політичною і геополітичною катастрофою для Америки, як глобальної світової сили.
До того ж, Дональд Трамп своїми діями закладає делегітимізацію президентства Джо Байдена на подальші 4 роки. Навіть після того, як Трамп піде з посади президента, він і частина республіканців все одно не визнаватимуть Байдена.
У такому разі, на Джо Байдена і його команду чекають важкі часи. Адже будь-якій ініціативі, що надходить з Білого дому, вставлятимуть “палки в колеса”, будуть оскаржуватися всі необхідні для країни прогресивні рішення.
У цей найкритичніший для США момент Трамп продовжує писати в Twitter, вибори були “сфальсифіковані”, “вкрадені”, в іншому випадку скомпрометовані.
Він пише: We will WIN! (Ми Переможемо!), сподіваючись підбадьорити своїх прихильників і симпатиків.
Можна сказати, що фанатична любов частини членів Республіканської партії до Трампа і трампізму є американським еквівалентом північнокорейської ідеології, відомої як чучхе. Але трампівські прихильники явно помилилися з країною. Там цей номер пройти не може.
Хоча не варто забувати застереження основоположника британського консерватизму Едмунда Берка: [color="#FF0400"]
“Єдине, що потрібно для торжества зла, – це те, щоб добрі люди нічого не робили”[/color].
