Відчайдушний піар-хід на користь ОПЗЖ: що не так з санкціями Зеленського проти Медведчука



“Зеленський розмахує сокирою направо і наліво. Спочатку запровадив санкції на “фунта” Медведчука Козака, що дало можливість закрити три ОПЗЖешні телеканали. А напередодні всерйоз замахнувся і на самого Віктора Медведчука і на його дружину Оксану Марченко!

Але що не так із санкціями Зеленського! І чи будуть вони ефективнішими за галасливе обговорення у телеефірах?

Отже, ви багато чули про те, що РНБО напередодні запровадила санкції проти низки фізосіб, серед яких опинилися Віктор Медведчук та його дружина Оксана Марченко. Та сама Оксана Марченко, що володіє з усім бізнесом чоловіка: заводами, “пароходами” й десятками компаній в Україні, Росії і за кордоном. Та сама Оксана Марченко, яка усім цим бізнесом, зі слів самого Медведчука, просто “володіє”, а не керує. Бо Медведчук вже кілька років потерпає від санкцій американських. І оформити все на дружину – було спробою перехитрити США. Аж тут – і свої вже наважились на таке неподобство.

Разом із Марченко в одному й тому самому указі під санкційний каток потрапила і цивільна дружина Тараса Козака Наталія Лавренюк. А все – через те, що обидві є в різних долях власницями заводу у Ростовській області, який за підозрою СБУ міг фінансувати бойовиків на непідконтрольних Україні територіях.


Дивно, але у цьому ж списку пов’язаних із Медведчуком рідством і бізнесом осіб не опинилося його рідного брата Сергія, який грає якщо не першу і не другу, проте далеко не останню роль у мережі його десятків компаній. Питання до СБУ, яка готувала доказову базу під документ – просто не допрацювали?

А й взагалі, якщо подивитися на санкційний список із 19 юридичних компаній, яким приписують фінансування тероризму, то власне медведчуківських там не так вже й багато. Ну, насправді – лише дві. Це “Новошахтинський завод нафтопродуктів” та “Роузвуд Шиппінг”. Це ті компанії, що прямо вказані у його декларації.

А якщо відкрити декларацію Медведчука, то, по-перше, щоб дійти до списку його компаній, спочатку треба витратити чимало часу, щоб просто прокрутити десятки рядків із усіма “шанелями-гуччі-діорами” і рештою брендового шмаття, яке задекларувала “законослухняна” дружина лідера ОПЗЖ, ну, а коли здолаєте це, то будете не менше вражені й списком компаній, який займає в декларації місця не менше, ніж гардероб “паломниці”.

Список офіційно задекларованих компаній у володінні власне Марченко – сягає сотні. Лише 15 із них – з суто українською реєстрацією. Ще дві – це компанії “ТАВРІЯ-ІНВЕСТ” та “ФІРМА УКРСНАБ” з реєстрацією в Ялті, в окупованому Криму. При чому Медведчук не посоромився вказати, що країна реєстрації – це Росія(!). Власне російських компаній – 10. Решта – офшори, з реєстрацією на Кіпрі, Британських та Віргінських островах.

Згідно із указом президента, Марченко та Медведчук не можуть розпоряджатися власним майном. Санкції накладені на вже згадані мною заводи-пароходи-нерухомість – рахунки у банках. В чому головне неподобство, що продати авто чи одну з незчисленних квартир чи маєтків Медведчук та його дружина – не зможуть упродовж терміну дії санкцій – тобто три роки.

От їхній брат у нещасті Дубінський, отримавши санкції від США поспішив виставити свій автопарк на продаж, поки не прилетіло від РНБО. А от чи збирались розпродувати майно Медведчук із Марченко? Враховуючи, що у власності квартир десятки, вони й не згадають, де яка знаходиться. Навряд чи продаж нерухомості мав би сенс вберегти гроші. Така сама історія і з автівками подружжя – у Марченко їх так само вистачає, аби змінювати під колір кожної сумочки. Але сенсу у продажу немає – санкції РНБО користуватися ними не забороняють.

Можна припустити, що родина геть опиниться із заблокованими рахунками та без грошей. Але якщо подивитись, наскільки родина Медведчука довіряє кошти українським банкам, то все стає на свої місця. Найбільше депозитів вони розмістили в “Укрбудінвестбанку”, який до речі пов’язують із родиною лідерки “Батьківщини” Юлії Тимошенко. Зокрема, там лишились депозити на мільйон 100 тисяч гривень і 120 тисяч у євро.

Для родини Медведчука – то відвертий дріб’язок. Чого не скажеш про білоруський “Абсолютбанк” – там родина офіційно тримає понад майже 5 мільйонів заощаджень у євро. Так що справи із грішми в Медведчуків не такі вже й погані.

Зрештою на підсанкційні українські депозити, доступ до яких став заборонений, за три роки накапає непоганий відсоток, так Медведчуки іще й зароблять.

Але якщо без жартів, то санкції, запроваджені РНБО проти Медведчуків не такі страшні й суворі, як могло здатися, на перший погляд, і нам усім здалося проявом неймовірної сили волі з боку Зеленського.

Бізнес Медведчука не постраждає. Російським компаніям, в яких Марченко має долю, абсолютно ніщо не заважає і далі вести свою діяльність. Там у Медведчука – карт-бланш. Ну хіба дещо проблематично буде імпортувати продукцію в Україну. Але ж хіба можна налякати цим Медведчука? Давно доведено – його бізнес-імперія не обмежується батьківщиною, у Росії він почувається мов кіт у сметані і навіть, згідно з розслідуваннями наших колег примудряється імпортувати пальне до Сполучених Штатів, які, як відомо, санкціонували Медведчука ще кілька років тому.

Ну, а що в Україні? Якщо подивитись на офшорки Медведчука, то зокрема кіпрська BOLVIK VENTURES LTD – це саме та компанія, яка володіє менш ніж 10 відсотками акцій каналу “1+1”. На “плюсах” зізналися, що цей пакет потрапив під санкції, але поспішили запевнити глядачів, що на їхню роботу ця історія не впливає жодним чином. Як і вплив Медведчука на редакційну політику!
Жодна з українських компаній із декларації Медведчука не потрапила до санкційного списку. Логічно, що під санкції вони мали б потрапити так само автоматично. Ну, як це було з телеканалами, формально оформленими на підсанкційного Козака.

А от як бути з афілійованими із Медведчуком компаніями, які оформлені на його давніх партнерів. Мабуть ви всі бачили у великих містах і на трасах красиві сучасні заправки Glusko, які позиціонують себе як швейцарський бренд. Вони працювали і будуть працювати, допоки СБУ не доведе юридично їхню причетність до підсанкційного Медвдечука. Але ж не усе так просто. Офіційно бенефіціар мережі – Нісан Мойсеєв. Він – офіційний власник швейцарської компанії Proton Energy Group яка викупила активи російської “Роснефти” в Україні, та з 2017 року стала найбільшим імпортером скрапленого газу та дизелю із Росії. Задля збереження інтриги що Медведчук, що Мойсеєв досі заперечують факт співпраці. Юридично все зроблене бездоганно, але ж шила в мішку не заховаєш.

Отже, запровадження санкцій бізнесу родини Медведчука та Марченко кардинально нічим не загрожує. Вони не збідніють і не втратять свої мільярди. А от привід зробити із них мучеників і додати електоральних балів – доволі непоганий. І Марченко вже використала цю хвилю задля того, аби оголосити про свій похід у політику. Наближені до ОПЗЖ ЗМІ вже почали маніпулювати заголовками, мовляв, нарешті, месія знайшлася.

На тлі розтрати грошей з ковід-фонду і триньканні їх на “Велике будівництво”, на тлі провалу вакцинації і загального розчарування українців у зеленій владі, отакий прояв жорсткого характеру президента, що не побоявся прищемити хвоста куму Путіна, мав очевидно до небес підняти рейтинг Зеленського до небес.

Схоже, це був відчайдушний піар-хід. За інформаційний галас команді Президента – великий плюс. Але за тиждень емоції вщухнуть. А Медведчук нічого не втратить”.

Шановні друзі! Сайту дуже потрібна Ваша фінансова підтримка.

ПІДТРИМАТИ
Коментарі:
Comments System WIDGET PACK

ОСТАННІ НОВИНИ

ВІДЕОСЮЖЕТИ

ФОТО / КАРИКАТУРИ
КОМЕНТАРІ

«    Квітень, 2021    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30