Будучи знову кандидатом в президенти США, Дональд Трамп просив Росію, Україну і Китай зробити щось, що допомогло б йому переобратися. Але він не перший політик, який заохочує іноземне втручання.В травні 1995 року це робив президент Росії, - пише
Washington Post. Борис Єльцин, чий рейтинг вимірювався одиничними цифрами, під час зустрічі з президентом США Біллом Клінтоном в Кремлі скаржився, що його шанси знову перемогти на виборах "не дуже блискучі". Так почалася кампанія Єльцина, націлена схилити американського лідера до впливу на російські вибори в 1996 року. Його перше прохання стосувалася НАТО, оскільки Клінтон збирався розширити альянс.
"Давайте відкладемо розширення НАТО на півтора чи два роки", - сказав Єльцин тоді, про що свідчать опубліковані урядом США стенограми.
"Немає потреби ворушити ситуацію до виборів", - наполягав він.
Клінтон відповів обережно, пояснивши, що в цьому питанні можна знайти взаємовигідний вихід.
"Я дав чітко зрозуміти, що не буду нічого робити, щоб пришвидшити розширення НАТО. Під час цієї розмови я намагаюся дати вам підтвердження, які вам потрібні. Але нам потрібно бути обережними, щоб не склалося враження, ніби хтось з нас здався", - сказав американський президент.
Під час тієї ж зустрічі Єльцин озвучив ще одне прохання: щоб Клінтон "включив нас в G8". США на той час були членом "Великої сімки", яка включала сім демократичних країн. І Єльцин хотів розширити її через приєднання Росії.
"Це допоможе мені на виборах", - пояснив російський президент.
Під час іншої зустрічі Єльцин сказав Клінтону, що російський вступ в G7 перед самітом в Франції "додасть 10% до моїх голосів". Клінтон пообіцяв спробувати це зробити, але на початку 1996 року повідомив російському колезі погані новини.
"Всі ми хочемо вам допомогти. Але правда в тому, що ми не можемо перейти до G8 в Ліоні", - пояснив він. Але він пообіцяв Єльцину зробити зустріч в Франції "великим успіхом" для Єльцина, додавши, що будуть "лише позитивні для вас історії якраз перед виборами".
Перед наближенням голосування влітку того року Єльцин закликав Клінтона "не погоджуватися" з його комуністичним опонентом.
"Про це не варто хвилюватися. Ми витратили 50 років, добиваючись іншого результату", - запевнив президент США.
Клінтон справді хотів, щоб Єльцин переміг на виборах. Але він боявся, що відверта заява може нашкодити.
"Я намагаюся знайти спосіб зробити це так, щоб була лише користь і жодної шкоди", - сказав Клінтон, додавши, що підтримку потрібно висловити "найбільш належним способом".
Єльцин тиснув на американського президента також, вимагаючи фінансову допомогу. В січні того року під час телефонної розмови він підняв питання про затримку багатомільярдної позики від МВФ. Російський президент скаржився, що фонд "затримав виплати й кредитні зобов'язання на 9 мільярдів доларів". При цьому він попросив Клінтона "допомогти й підштовхнути їх, щоб вони провели платежі". Клінтон пообіцяв, що постарається.
Через місяць Єльцин закликав президента США "використати свій вплив" на МВФ, щоб "трошки збільшити суму з 9 до 13 мільярдів через соціальні проблеми в цій дуже важливій передвиборчій ситуації". Клінтон пообіцяв, що спробує, але російського президента це не задовольнило.
В травні він знову говорив про фінансові проблеми й, облишивши всі належні манери, попросив відверто втрутитися в хід виборів в Росії.
"Білле, для моєї передвиборчої кампанії мені гостро потрібна позика для Росії в розмірі 2,5 мільярдів доларів", - говорив Єльцин.
Клінтон запропонував альтернативний підхід: підштовхнути МВФ пришвидшити виплати для Росії.
"Я все перевірю з МВФ і з нашими друзями, щоб подивитися, що можна зробити. Гадаю, це єдиний можливий шлях", - сказав американський лідер.
Карлос Паскуаль, тогочасний директор з російських справ у Білому домі, сказав в інтерв'ю, що він і його колеги вели "обширні внутрішні обговорення" прохань Єльцина про пряму позику.
"Вони хотіли готівку", - пригадав він, додавши, що команда Клінтона думала, як це зробити: таємно, відверто чи взагалі нічого не давати. Дискусія завершилася майже одностайним "ні".
"Це точно не те, що російська сторона хотіла почути, - сказав Паскуаль, - Але така відкрита підтримка конкретного кандидата була б неприйнятним втручанням в російський політичний процес", - додав він.
Паскуаль сказав, що замість цього Клінтон наказав заступнику міністра фінансів США Лоренсу Саммерсу продовжити роботу з Москвою над проведенням ринкових реформ, які б розширили інвестування з боку МВФ. У ті місяці Клінтон відкинув багато вимог Єльцина. Але все ж певну підтримку йому американський президент надав. За кілька місяців до виборів в Росії США допомогли Росії затвердити угоду з МВФ про багатомільйонний кредит. New York Times назвав це "найбільшим передвиборчим посиленням" для Єльцина.
За лаштунками приватні американські консультанти допомагали кампанії Єльцина, передаючи регулярні оновлення одному з політичних радників Клінтона. А через останнього дані потрапляли на стіл президента США. Спираючись на всі доступні дані, видання пише, що ЦРУ не втручалося у вибори в Росії. Хоча в часи Холодної війни американські спецслужби змагалися з КДБ, втручаючись в політику третіх країн.
"Існувало занепокоєння, що якщо спроби ЦРУ будуть викриті, це може негативно вплинути на російські події", - сказав тогочасний голова адміністрації Білого дому Леон Панетта. В липні Єльцин переміг на виборах, випередивши суперника на 13% на тлі поширених повідомлень про фальсифікації. Заступник Держсекретаря Строб Телботт сказав, що ці повідомлення були не безпідставними.
Через три з половиною роки після того Володимир Путін замінив Бориса Єльцина в кріслі президента. В свої останні роки в Овальному кабінеті Клінтон був стривожений тим, що новому лідеру Росії начхати на демократію. Він не схвалював лояльність Єльцина до західних лідерів. За словами Клінтона, з часом він зрозумів, що "Путін думав, що я обіграв Єльцина трохи, щоб збільшити американську силу в світі після Холодної війни".
Washington Post зауважує, що між Трампом і Єльциним є певна відмінність. Російський президент звертався по допомогою до іноземного лідера, який прагнув розвитку демократії в РФ. У цей час, Трамп добивається допомоги авторитарних режимів, які підривають американську демократію.
