Зелений тиждень проминає, І просто перестав стрілять, На полі воїн помирає, Тепер він точно не стріля... ВОНО відосики знімає Про тусторонніх іхтамнєт. Кукаріоти щось там чистять, Чи анус, чи то кулемет... Бужанський мову розпинає, Але нарід, розкривши рот, Велюрову квадратну сраку В лосінах на лопаті жрьот. Скавчать абинепорошенки, Скавчать уставші від війни, Глава Нацбанку глипа оком: Туляк, шахтюр, та ще й боржник. От зараз він вам надрукує, Чим комуналку заплатить. Ви уявіть його собаку, Щоб півтора млн покрить! ЄС в ефірах каже піплу, Що Слуги - це ще не п@здець, Що то заблудшиє овечки: - Дивіться, шкури в них з овець! А те, що пащі їхні хижі, Що зжерли наш за рік бюджет, То не біда! Давайте, друзі, Візьмем за руку бабу-да! І Роттердам тепер не тисне, І щось там наш безвіз тріщить, На хвилі цього всього трешу, Щоби бабла піднакосить, Пінчук&аудіо врочисто У опзицью подались. Овва! Отак виходить, друже, Що Голос досі був за Зє! Лакав з корита, срав на люде, Як щур, зістрибує тепер. Наступний тиждень, теж зелений, Нових чудес нам намастить На хліб. Там хащах Грішин бродить, Палковнік на вєтвях сидить. Піде направо - Боцман поряд, Наліво - Кива мне матню, І навіть Садовий проснувся, Гівно бурлить, нарід мовчить... Оці відомі персонажі До щастя знов нарід ведуть. От тільки мова в очі коле. І Армія, і віра жмуть.
