Данилишин та Шапран не вперше атакують реформи і фактично відображають підходи, які відстоює український олігарх Ігор КоломойськийПопри те, що Володимир Зеленський декларує європейським партнерам відданість реформам, події в Україні свідчать про інше. Про це
пише у статті старший науковий співробітник Атлантичної ради у Вашингтоні Андерс Аслунд.
"Президент України Володимир Зеленський сподівався використати свій саміт 6 жовтня з лідерами Європейського Союзу в Брюсселі, щоб продемонструвати свою постійну відданість програмі реформ, що лежить в основі євроатлантичної інтеграції України. Однак події в Києві напередодні саміту лише посилили занепокоєння щодо керівництва країною за Зеленського", – пише автор.
За день до цьогорічного саміту Україна-ЄС Рада НБУ оголосила догану та висловила недовіру першому заступнику Голови НБУ Катерині Рожковій та заступнику Дмитру Сологубу, які є останніми представниками попередньої реформаторської команди Нацбанку. Офіційно ця догана стосувалася порушення етики та внутрішніх процедур шляхом спільного інтерв’ю Kyiv Post. Однак більшість спостерігачів вважають, що справжньою причиною став їх подальший захист реформаторської політики НБУ.
Аслунд зазначає, що цей крок відображає зміну політичного клімату в Україні Зеленського, внаслідок чого реформатори стають все більш ізольованими.
Автор наголошує, що висловлення недовіри Рожкові та Сологубу ініціювали член правління НБУ Віталій Шапран, який походить з Кривого Рогу, а також голова Богдан Данилишин, який займав посаду міністра економіки України в уряді прем'єр-міністра Юлії Тимошенко з 2007 по 2010 рік.
Данилишин та Шапран не вперше атакують реформи і фактично відображають підходи, які відстоює український олігарх Ігор Коломойський. Не дивно, що Данилишин широко сприймався кандидатом Коломойського під час вибору нового очільника НБУ влітку 2020 року.
Atlantic Council зазначає, що Рожкова і Сологуб мають великий професійний досвід. Як людина, яка безпосередньо відповідає за банківський нагляд в НБУ, Рожкова непопулярна серед колишніх власників банків, оскільки вона закрила близько ста банків під час масштабної реформи українського банківського сектору після 2014 року. Найважливішим реформованим банком став ПриватБанк Коломойського, який був націоналізований у грудні 2016 року. Рожкова зазнала переслідувань, включаючи протести біля свого дому – нагадує Аслунд.
Поки що Рожкова та Сологуб ще не звільнені, але ця нещодавня догана трактується як останній крок у невпинних зусиллях щодо підриву незалежності НБУ.
Публікація нагадує, що у липні 2020 року Голова НБУ Яків Смолій подав у відставку через "систематичний політичний тиск". Відставка Смолія відбулася відразу після зустрічі з президентом Зеленським. Його замінив Кирило Шевченко – банкір, пов’язаний із командою Зеленського. Після відставки Смолія звільнились троє з шести членів правління НБУ. Однак їх усіх вважали менш впливовими у формуванні політики НБУ, ніж Рожкова та Сологуб.
Останні події в НБУ відображають більш широкі тенденції на українській політичній арені. Зеленський продовжує систематично звільняти реформаторів з ключових посад та замінювати їх діячами з дискредитованого політичного минулого України.
Це згортання реформ може мати жахливі наслідки для майбутньої співпраці України з міжнародними партнерами.
У червні 2020 року Україна уклала угоду з Міжнародним валютним фондом. Український уряд взяв на себе зобов'язання підтримувати багато реформ, яким зараз загрожує скасування. Чотири найважливіші пріоритети МВФ - це підтримка незалежності НБУ, реформа корпоративного управління, захист антикорупційних органів та посилення верховенства права.
Оскільки реформи атакуються, Україна має небагато шансів отримати якусь значну додаткову фінансову підтримку з боку МВФ, Світового банку або Європейського Союзу.
Аслунд також зауважує, що завдяки п'яти попереднім рокам суворої макроекономічної політики Україна зараз має доволі сильні економічні позиції. Економічний вплив коронавірусної кризи був порівняно обмежений в Україні через ранній карантин та структуру економіки. Цього року країні також вдалося значно покращити умови торгівлі завдяки низьким цінам на імпортні енергоносії та високим цінам на експортні позиції - продукти харчування і залізну руду.
Через ці сприятливі ринкові умови міжнародні валютні резерви України зросли до 29 млрд. доларів США, що є найбільшим з 2011 року. Отже, безпосередньої загрози дефолту немає. Однак без реформ перспективи збільшення міжнародних інвестицій чи економічного зростання зменшуються. Зараз Україна, здається, рухається в протилежному напрямку, – резюмує експерт.
