В очікуванні команди Кремля пропагандистська істерика «поставлена на паузу», а ГРУшні диверсанти завмерли перед кидкомРосія докладатиме зусиль для того, щоб дестабілізувати ситуацію в Україні до проведення другого туру голосування на президентських виборах, щоб створити сумніви в легітимності обрання глави Української держави, сказав в коментарі Укрінформу екс-заступник держсекретаря США, колишній президент Freedom House, нині старший директор по питань прав людини американського Інституту Маккейна Девід Крамер.
"Україна може зробити те, чого не може Росія за президентства Путіна. А саме - провести відкриті і справедливі вибори, - підкреслив він... - Саме цього і боїться Кремль».
Експерт не став однозначно стверджувати, чи може Росія поставити на одного з кандидатів, які вийшли до другого туру.
А ось що пишуть у Росії про українські вибори ...
...ліберальні ЗМІ – вони натхнені і приміряють український досвід на Росію«...Цього разу у Кремля немає свого прохідного кандидата, що й не дивно. Але це не означає, що Кремлю і Путіну до цих виборів немає діла, такого не може бути в принципі, і на державному телебаченні всі останні тижні - справжнє свято незалежної України, - пише журналіст «Дождя» Михайло Фішман, - ... від самого початку в ставленні до України було щось глибоко ірраціональне, як ніби десь там в Києві дійсно зарита скриня, а в ній заєць, а в ньому качка, а в качці яйце, а в яйці - той самий суверенітет Росії.
«...заздрю своїм землякам і вболіваю за Україну, - сказав режисер-документаліст Віталій Манський у відеокоментарі цьому ж виданню. - ...Фантастика в порівнянні з тим, що відбувається в Росії ...Непередбачуваність виборів - вже перемога». Режисер зазначає, що інформація, яку отримують росіяни, абсолютно не відповідає настроям в Україні, які він знає від рідних у Львові. Знає і про те, як нелегко давався вибір українцям: «Багато хто вирішив голосувати головою, тільки підійшовши до виборчої дільниці».
«...Як тільки у нас з'являться нормальні вибори... ми обов'язково побачимо нових яскравих політиків. Цілком можливо, що на перших нормальних виборах з'являться якийсь гуморист, бізнесмен, вчений, юрист, письменник, співак чи режисер, який відразу набере голосів більше, ніж Путін і Навальний разом узяті. Тож не потрібно чекати, коли раптом з'являться сильні політики. Спочатку потрібно домогтися проведення конкурентних виборів, і тоді нормальні політики з'являться самі собою», - переконує професор Максим Миронов .
Політолог Дмитро Орєшкін нагадує, що в Росії екзит-поли не проводяться з 2011 року, після того як в Москві у правлячої «Єдиної Росії» вийшла цифра 28%. А також про те, що останній раз другий тур виборів у РФ був у 1996 році. «Чому Росії так важливо, які там результати на Україні?» - запитала його журналіст. «...для наших громадян це важливо, тому що... якщо у них (в Україні. - Ред.) виходить, чому у нас не може вийти.
...«ватяні» ЗМІ - будують прямо протилежні мрії і планиА ось на що розраховує автор, для якого Україна, «власне і не держава, а такий собі набір регіонів, провінцій, які волею випадку опинилися в 1991 році в складі новопосталої незалежної держави. Управляє цією державою такий собі «політикум» - набір з регіональних політико-олігархічних кланів, які перебувають в стані постійної війни між собою, остання з яких, наклавшись на боротьбу Заходу і Росії за Україну, закінчилася тим, що вони розвалили державу, яка дісталася їм в 1991 році - після втрати Криму і Донбасу ми маємо справу з іншою, новою Україною».
Цитата довга, але треба ж дізнатися, що відбувається в тій «паралельній Україні», готовій повернутися в імперію і тим врятуватися. (Це не ми – це вони так пишуть і думають. - Ред)
У цій «іншій Україні»: а) народ втомився від військової істерії... і настрої зрушили в більш сприятливу для відновлення діалогу з Росією сторону; б) Зеленського найактивніше підтримали від Одеси до Дніпропетровська, тобто в російському поясі, в Новоросії; в) ставка на НАТО і Євросоюз, на Америку давно вже бита, і з остраху перед дуже серйозно налаштованою Москвою вони ніякої допомоги Україні не нададуть; г) заради власного виживання українська еліта зараз буде топити найслабших і токсичних, купувати і продавати свої частки в «політикумі» і прагнути якось домовлятися з Росією, «інакше економіка буде і далі падати, а населення розбігатися».
Ось тут, згідно з автором, і з'явиться один «абсолютно безпринципний олігарх», проектом якого поки що і є «слуга народу». Восени, після парламентських виборів, Ігор Коломойський помститься за націоналізований «Приватбанк», укладе угоди з Тимошенко і Бойком.
«Коли дим розсіється, а галас трохи вщухне, Росія подивиться на тих, хто запропонує себе в якості переговірників. Якщо із Зеленським-Коломойським можна буде вести тактичні переговори, то вони почнуться. Не про долю Донбасу, а про те, як решті України отямитися, забути про «російську агресію» і повернуться до реальності».
Повернімося до реальності і ми...
...у федеральних телеканалів на язику те, що на думці у КремляВибори президента України в ефірі російських федеральних каналів зайняли набагато більше часу, ніж торішня президентська кампанія в Росії: "обстановка напружена", "готуються вкидання і порушення". В ефірі каналу "Звезда" заявляли, що Київ нагадує "місто на військовому положенні". Кияни, що ви з цього приводу думаєте?
"Вибори у сусідів, на які у Москви не було реальних можливостей вплинути, багато хто сприйняв як привід висміяти саму ідею вільних виборів і політичної конкуренції", - підсумовують «Ведомости». - Коментарі ведучих і гостей ток-шоу варіювалися від іронічних до зневажливих, а самі українські вибори поставали "фарсом", негідним називатися виборами. Весь день голосування російським глядачам розповідали, що українські вибори мають сумнівну легітимність, оскільки немає ні спостерігачів від Росії, ні виборчих дільниць на території РФ, ні в ОРДЛО голосувати не можна, та й без кримчан проводити вибори незаконно, адже «багато зберегли українські паспорти».
Телевізійне обгрунтування нелегітимності робилося не випадково, оскільки проект заяви Держдуми "Про невизнання підсумків виборів президента України" був готовий в російському парламенті... ще до самих виборів - 27 березня... «в зв'язку з наявністю великої кількості серйозних порушень, помилок, допущених виборчими комісіями» і «масовою фальсифікацією».
"Президентські перегони в Україні б'ють рекорди за кількістю порушень. Їх зафіксовані сотні", - передавав "5 канал", протиставляючи виборчий процес в Україні того, як недавно вибирали президента в самій Росії.
"Порушення ще до голосування настільки грубі, що незрозуміло, як можна визнати результати таких виборів", - обурювався ведучий програми "Вести недели". Ну, загалом, паралельна реальність як вона є…
Глава комітету Ради Федерації з міжнародних справ Костянтин Косачов заявив, що Росія може не визнати підсумки виборів в Україні. Мовляв, позиція Москви буде залежати від "реакції української влади на тисячі скарг на порушення під час першого туру і підсумків другого туру».
Здавалося б, процес пішов, але раптом... З оголошенням результатів екзит-полів... тон змінився: відрив Володимира Зеленського від суперників немов розвіяв сумніви російських медіа в чесності голосування. Кремль офіційно мовчить, а пропагандисти і Держдума змушені чекати відмашки: визнавати чи ні.
Про що нам це каже......Що російська загроза – не виборча страшилка, а цілком спланована і керована реальність – і поведінка державних російських ЗМІ виразно її видає – їх істерика «поставлена на паузу», інформаційні та ГРУшні диверсанти завмерли перед кидком і чекають свого шансу.
Нагадаємо, що «московський сценарій» готувався ще в грудні, коли Росія намагалася збити до купи орієнтованих на неї політиків. Мало поміченим залишилося те, що на третьому місці голосування нині не виборці Тимошенко, а виборці Бойка і Вілкула: разом вони набрали лише на 0,13 відсотків менше, ніж чинний Президент. Уявіть собі ситуацію перед другим туром "Зеленський – Бойко", а ми пройшли доволі близько від такої можливості.
Попереду другий тур. Навіть якщо чільні політики, зі своїх міркувань, не можуть або не хочуть домовлятися персонально, то їх прихильникам по всій Україні варто провести «круглі столи» самим - у своїх населених пунктах. Мережа штабів Порошенка могла б виступити об’єднавчим ініціатором. Не буде такого об’єднання – не буде на кого і нарікати…
