Яке воно, життя після Томосу

Тепер ключові питання - це перспективи визнання помісної церкви України іншими церквами і як гарантувати, може, й не швидке, але мирне об’єднання українського православ’я

Інтерес до здобуття незалежності Українською канонічною церквою зберігається надзвичайний - як серед православних, так і серед вірних інших релігій та навіть атеїстів. Всі вони усвідомлюють, що подія історичного масштабу. За короткий час, якихось півроку, «приходило і розуміння того, що в Україні мало хто насправді знає, що ж воно власне таке - цей томос про автокефалію, хто і для чого його видає», зазначає Українська правда. Так само потроху приходить і розуміння, яким масштабним змінам і випробуванням ця подія дає початок

Україна здобула історичну незалежність від Росії…

Передача Вселенським патріархом Варфоломієм Томосу про автокефалію об'єднаної Православної церкви України є історичною подією для України, яка через 27 років після здобуття незалежності відходить від Москви і в релігійній сфері, пише католицьке інформагентство Австрії Kathpress.

«У зв'язку з анексією Росією українського півострова Крим в 2014 році і війною на сході України, заклик до власної церкви ставав все голосніше і голосніше", - пише Kathpress, зазначаючи, що РПЦ намагалася перешкодити визнанню Константинополем нової Православної церкви. При цьому нагадується, що саме Київ вважається "колискою російського православ'я": "У 988 році звідти почалася християнізація східних слов'ян".

Україна отримала історичну незалежність від РФ. Це головне, на чому наголошує брюссельське видання EU Today у публікації про отримання Україною Томосу на створення Православної церкви. Як додається, духовний глава православних християн - Вселенський патріарх - офіційно надав незалежність Українській церкві, і це ознаменувала історичне від'єднання Росії, яке українські лідери бачать, як важливий фактор безпеки для країни.

Незалежність української православної церкви від Росії стала історичною катастрофою Путіна, зазначає Gazeta Wyborcza. Підписуючи Томос, Вселенський патріарх Варфоломій дав українській православній церкві незалежність, роблячи її повністю незалежною від Москви.

Видання зазначає, що проти надання автокефалії української церкви дуже рішуче виступала Російська православна церква, яка раніше мала можливість діяти всередині України через УПЦ (МП). "Московські" ієрархи відзначають, що будуть захищати "своє" силою ", - констатує польський журнал.

…натомість Москва дуже розгнівана на Київ та Константинополь…

Про це Президент Петро Порошенко заявив в інтерв'ю грецькій газеті TаNеа, додавши, що Кремль навіть не приховує той факт, що вважає Російську православну церкву одним з ключових інструментів утримання України в орбіті і в рамках «русского мира». «Москва, Кремль занадто звикли використовувати церкву як один з інструментів у своїй гібридної агресії. Створення незалежної Православної Церкви України позбавляє її цих можливостей, або серйозно обмежує їх», - сказав Президент.

"Московські патріархи йшли проти волі Божої і терплять крах. От останній виступ патріарха Кирила проти Вселенського патріарха. Я коли прочитав те, що написав патріарху Варфоломію патріарх Кирил, подумав: до якої низькості опустився патріарх, що виступає проти свого співбрата - Вселенського патріарха, і так його принижує. І це є ознака слабкості. Сильна людина, сильна держава ніколи не погрожує", - підкреслив почесний патріарх Православної Церкви України Філарет в інтерв’ю телеканалу "Прямий".



Gazeta Wyborcza наголошує, що автокефалія України "струснула" світове православ'я. Зокрема, в Москві тепер говорять, що саме РПЦ є світовим центром православ'я, навколо якого повинні зосередитися всі інші церкви, відмовляючись підкорятися Вселенському патріарху.

Предстоятель РПЦ Кирил назвав новостворену Православну Церкву України об'єднанням двох угруповань розкольників. Про це він заявив у різдвяному інтерв'ю на одному з російських телеканалів.

… і погрожує «війною на десятиріччя»

Україна через отримання Томосу виявиться під серйозним тиском Москви, яка буде боротися на смерть, намагаючись побудувати на церковному конфлікті між країнами потужну пропаганду. Однак Україна має можливість зменшити вплив "російської церкви", заявив російський журналіст Костянтин Еггерт в коментарі українському колезі Віталію Портнікову, повідомило "Радіо Свобода".

Він зазначив, що РПЦ в даному випадку повинна вирішити, чи хоче вона зберегтися на території України. "Ясно, що з Москви зараз чинитимуть дуже серйозний тиск, щоб стояти на смерть, нічого не віддавати, протистояти, тому що на цьому конфлікті буде будуватися пропаганда".

Російська Федерація може використовувати три варіанти для подальшого розхитування ситуації в Україні, заявив сайту «Обозреватель» російський опозиційний політик Леонід Гозман: тиснути на священиків МП, створювати провокації на релігійному грунті і впливати на інші помісні православні церкви, щоб ті негативно поставилися до вибору України, або як мінімум дистанціювалися від нього. За його словами, Російська православна церква не є церквою в повному сенсі цього слова, її створив Сталін у 1943 році як державну структуру: "РПЦ була і буде інструментом впливу нашого керівництва на країни, на території яких знаходяться наші парафії. Відповідно, ослаблення РПЦ - це ослаблення можливостей його впливу".

«…Не думаю, що всі православні церкви погодяться включити нову українську церкву в євхаристійне спілкування. Можна припустити, що справа йде до світового розколу в православ'ї. Для визнання ПЦУ в деяких випадках знадобляться десятиліття, а може бути, і століття», - вважає релігіознавець Олексій Смирнов.

Вирішальними для успіху Православної церкви України на найближчі місяці, або й роки, стануть перехід парафій колишньої УПЦ (МП) до Помісної церкви та визнання її іншими помісними церквами світу.

… тепер успіх залежатиме від українських парафіян…

Ще до отримання Томосу більше 30 таких парафій у 9 областях ухвалили рішення про перехід до української церкви. 7 січня відбувся перший перехід громади УПЦ МП до ПЦУ на Рівненщині. І що надихає: за це рішення проголосували понад 300 членів громади. Жодного парафіянина, який був би проти, не було. На Буковині до ПЦУ готові приєднатися ще 15 церковних громад. Представники Православної Церкви України на Буковині повідомили, що при переході церковних громад національних меншин до єдиної української церкви, їм збережуть мову богослужіння, до якої вони звикли.



Для того, щоби фіксувати такі переходи і їх деталі, редакція Релігійно-інформаційної служби України започаткувала інтерактивну карту, яка буде оновлюватися. Тут можна можна отримати інформацію про населений пункт, назву храму/парафії, дату переходу, в окремих випадках – обставини зміни юрисдикції, а також лінки на новини з детальнішою інформацією. Карта є спробою каталогізувати висвітлені випадки виходу громад із УПЦ (МП) та продемонструвати масштаби й географію цього явища

…та 14 помісних православних церков

Президент Петро Порошенко закликав православні церкви світу визнати Православну церкву України. Про це він заявив після завершення літургії у Святій Софії Київської. "Ми закликаємо всі світові православні церкви визнавати її (Православну церкву України - ред.) Як сестру, згадувати під ім'ям Святійша церква України, як таку, яка має своєю кафедрою історичне місто Київ", - зазначив Порошенко.

Ще кілька місяців тому експерт Укрінформ детально проаналізувала «хто є хто» на православній мапі світу. Найбільш залежні від Росії Антіохійська (Сирія) та Сербська помісні церкви.

Gazeta Wyborcza зазначає, що на боці Москви стала і Польська автокефальна православна церква.

У Грузинській церкві є побоювання, що в разі підтримки автокефалії української церкви Російська може офіційно відібрати з її підпорядкування території сепаратистських регіонів Абхазії і Південної Осетії. Наразі вони непідконтрольні ГПЦ фактично, але РПЦ формально визнає ці регіони канонічною територією Грузинської церкви, передає Радіо Свобода.

Грецька православна церква вже розпочала процедуру визнання єдиної помісної автокефальної Православної церкви України. Таке рішення було прийнято 7 січня на засіданні священного синоду ГПЦ, повідомляє сайт, який спеціалізується на церковній тематиці, Ortodoxia Info.

Зазначається, що на засіданні обговорили лист Вселенського патріарха Варфоломія у зв'язку з обранням першого предстоятеля нової автокефальної церкви України, а також відповідний лист патріарха РПЦ Кирила.

Головний редактор "Orthodoxia.info" Андреас Лударос ще в жовтні зазначав в інтерв’ю Укрінформу, що "…самоізоляція Російської церкви, має великі шанси стати реальністю" і нагадав, що самоізоляція РПЦ вже відчувалася під час Всеправославного собору на Криті 2016 року, коли відмову Московського патріархату брати участь в ньому підтримали лише три інші помісні православні церкви (Антіохійська, Болгарська, Грузинська. – Ред.).

За словами почесного патріарха ПЦУ Філарета, з отриманням Томосу про автокефалію української церкви значна, більша частина православних церков увійде у спілкування з нею.

"Частина помісних церков, а також російська церква, антіохійська церква та деякі інші не ввійдуть у спілкування з українською церквою, але це - тимчасово. Поступово всі ввійдуть в молитовне єднання і з Вселенським патріархом, і з українською церквою… "Може трапитись, що російська церква, яка звинувачувала нас у розколі, сама може опинитися на деякий час в розколі... Але ж вона не буде вже великою, бо українська церква від неї відокремиться… тому змушена буде під тиском і єпископів, і віруючих, і духовенства шукати єдності з усім православ’ям", - сказав Філарет.

Що можна і треба зробити

По-перше, збагнути і бути свідомими, що шлях до визнання української помісної церкви в світі справді забере більше часу, ніж ми б хотіли: можливо, 5-10 років... за історичними вимірами – ще дуже швидко... І справа навіть не у ворожій протидії. Як і у випадку з Євросоюзом, має минути час, поки Україна позбудеться усталених стереотипів щодо себе: корупційна, олігархічна, кримінальна, уламок агресивної імперії. Не випадково ж у Росії негайно спалахнула біснувата кампанія дискредитації помісної української церкви не більше не менше як «нацистської».

По-друге, треба закарбувати, що тут не можлива інша перемога, ніж "м'якою силою": щирістю, сердечністю, мудрістю… І тут справа не тільки релігійних громад, а всього суспільства, адже про країну судитимуть не тільки за набожними її громадянами, а за станом справ у ній в цілому.

Тож, по-третє, попереду час (місяці чи роки?) «народної дипломатії», терплячої розповіді про себе: про історію, про мрії і досягнуте, про зміни в країні, яка націлена в майбутнє. Ті, хто не схоче визнавати Православну церкву України, мають опинитися в такій ситуації, коли їхня відмова виглядатиме тим, чим вона і є: очевидним абсурдом з московських темників.