Що потрібно знати про сушіння та полірування після нанесення лаку

Неякісне сушіння лакофарбового покриття призводить до серйозних дефектів, які проявляються через кілька тижнів експлуатації автомобіля. За порушення температурного режиму утворюються мікротріщини, що знижують захисні властивості покриття на 40–60%. Підвищена вологість повітря (понад 80%) викликає помутніння лаку і появу білуватих плям розміром 2–5 мм. Передчасний вплив на невисохлий шар призводить до відшарування і необхідності повного перефарбування деталі. Якісні матеріали з оптимізованою формулою, як-от лаки GoldCar, дозволяють досягти максимальної твердості покриття за умови суворого дотримання технології полімеризації. Оптимальна температура сушіння становить 20–22°С за вологості 50–65%, що забезпечує рівномірне випаровування розчинника і формування міцної захисної плівки товщиною 35–45 мікрон. Повітряні потоки в приміщенні повинні циркулювати зі швидкістю 0,2–0,5 м/с для запобігання осіданню пилу на свіжому покритті.

Етапи професійного полірування

Полірування починається після повного висихання лаку, що займає 24–48 годин за природних умов або 45–60 хвилин в сушильній камері за 70°С. Процес виконується в чотири послідовні етапи з поступовим зменшенням абразивності матеріалів:

1. Первинна обробка. Усунення великих дефектів пастою зернистістю 1000 одиниць за швидкості обертання полірувальної машини 1400 об/хв.
2. Вирівнювання поверхні. Видалення подряпин складом 2500 одиниць за 1000 об/хв з охолодженням водою кожні 30 секунд.
3. Створення блиску. Полірування фінішною пастою 3500–4000 одиниць за 700 об/хв круговими рухами діаметром 15–20 см.
4. Захисне покриття. Нанесення воску або керамічного складу для консервації результату на 6–12 місяців.

Кожен етап займає 15–25 хвилин на квадратний метр поверхні за підтримки температури не вище 45°С. Тиск на полірувальний круг повинен становити 2–3 кілограми для ефективного видалення дефектів без пошкодження лаку.

​​​​​​​

Контроль кінцевого результату

Якість готового покриття оцінюється трьома основними параметрами: товщиною шару, рівнем блиску та адгезією до основи. Товщина вимірюється електронним товщиноміром в 9 точках деталі, відхилення не повинні перевищувати 8–10 мікрон від середнього значення. Блиск перевіряється глянцеміром під кутом 60° — показник якісного покриття становить 88–96 одиниць. Адгезія тестується методом решітчастих надрізів: на поверхню наноситься сітка 2x2 міліметри глибиною до металу, потім приклеюється і різко відривається клейка стрічка. Відшарування понад 5% площі квадратів вказує на недостатню підготовку поверхні або порушення технології сушіння. Додатково перевіряється відсутність липкості поверхні через 6–8 годин після нанесення за кімнатної температури. Дотримання технології сушіння і полірування гарантує термін служби лакофарбового покриття до 8–10 років без втрати захисних і декоративних властивостей.