«Усі звинувачення були спростовані. Не лише українськими, але й європейськими та американськими судами» - написала ВО «Батьківщина» щойно на своєму офіційному сайті у зверненні до журналістів і ЗМІ. Біографія Юлії Тимошенко складається з різних типів напівправди. Бувають маніпуляції. Бувають лише частки правди – ті що вигідні ЮВТ. Але ця заява – повна і беззаперечна брехня аж до розділових знаків і пробілів.
Ніякі суди ніякі звинувачення проти Юлії Тимошенко НЕ спростовували. А що було? Відмотаємо у 2004 р.
На момент Помаранчевої революції Юлія Тимошенко ходила під цілим букетом статей і звинувачень від незаконного заволодіння коштами у великих розмірах (в часи ЄЕСУ) до ухиляння від податків, махінацій з ПДВ та дачі хабарів посадовим особам. Окремо йшло звинувачення по викрутасах Юлії Тимошенко в часи роботи віце-прем’єром по ПЕК (махінації із закупівлею вугілля). Крім того на компаніях Юлії Тимошенко висіла борги перед Державною податковою адміністрацією України в обсягу 1,6 мільярди доларів США, або 5,3 мільярди гривень, з пенею – більше 7,5 мільярдів грн. (ті самі 8 мільярдів про які неодноразово згадував президент Ющенко). Всі ці звинувачення були зняті з Юлії Тимошенко зразу після перемоги Помаранчевого майдану. Але!
Ніякого суду НЕ БУЛО. Ані Верховного, ані Господарського, ані Апеляційного. Ніякого. Верховний суд звинувачення проти Юлії Тимошенко навіть не розглядав. Про це вже не один рік на сполох б’є екс-заступник генерального прокурора Микола Обиход. А що було насправді?
А насправді справи проти Юлії Тимошенко були закриті слідчими Генеральної прокуратури України, за вказівкою обраного на хвилі революції генпрокурора Святослава Піскуна. Ще у 2002 р. Юлія Тимошенко називала Піскуна «членом злочинного угрупування Кучми» - саме Піскун робив до Верховної Ради подання на зняття недоторканості з депутата Юлії Тимошенко. Але після Помаранчевого майдану Святослав Піскун до Юлії Тимошенко став неймовірно добрим. 21 січня 2005 р., за два дні до інавгурації Віктора Ющенка, ГПУ закрила кримінальну справу про дачу Юлією Тимошенко хабара прем’єру Павлу Лазаренку.
Слідчі ГПУ закриття справи вочевидь саботували з усіх сил – й тому напартачили де тільки могли. Закривши справу проти Тимошенко, вони «забули» закрити аналогічну справу проти Лазаренко, тобто ще кілька років ситуація виглядала так, ніби Юлія Тимошенко хабарів Лазаренку не давала – але Лазаренко їх брав. Інші справи були закриті так само – тихою сапою і за наказом згори. Без будь-якого суду.
Ба-більше. У силі лишалося рішення судів про законність відкриття кримінальної справи проти Юлії Тимошенко. І от коли адвокати ЮВТ спробували ці рішення відмінити – суд їм категорично відмовив, а в ухвалі зазначив, що справи були закриті не судом, а тою таки ГПУ.
Але скривдженою Юлія Тимошенко не лишилася. Скориставшись фактом закриття кримінальних справ, корпорація ЄЕСУ звернулася до Вищого господарського суду, який на підставі цих обставин скасував всі штрафи стягнуті податківцями на користь держави раніше. Всі. 1,6 мільярдів зелених американських баксів…
Брешуть вам коли говорять що від Помаранчевої революції ніхто не виграв. Дехто виграв – і я навіть знаю цих людей. Але.
Чому ці факти не підняла прокуратура в часи президентства Віктора Януковича? Та тому, що «Партія Регіонів» жодного разу не била по власних членах. Очевидно, гарантія недоторканості була одною з умов переходу в ПР перебіжчиків з інших політсил – інакше до «регіоналів» ніхто не пішов би. А історія закриття справ проти Юлії Тимошенко в часи Юнуковича-президента била по цілком конкретному члену ПР – Святославу Піскуну. Все просто.
З українськими судами – зрозуміло? А іноземні?
Про які-такі європейські суди говорять у «Батьківщині» - я не відаю. Крім України справи проти Юлії Тимошенко існували в двох країнах – Росії і США. З Росією – весело. Справи проти Юлії Тимошенко були закриті російською військовою прокуратурою 26 грудня 2005 р. – через 3,5 місяці після відставки і як раз під час «газової війни» між Україною і Росією. «Кримінальні справи при нинішній системі правосуддя в Росії, точніше, при її відсутності, так просто не закриваються. Тому для мене абсолютно очевидною є закулісна домовленість Юлії Володимирівни з Володимиром Путіним» - Іван Старіков, російський опозиціонер, співголова «Союзу правих сил».
Мабуть єдиною країною де справа Тимошенко таки дійшла до суду, були Сполучені Штати Америки. Але… «У травні 2004 року суддя Дженкінс прийняв технічне рішення про виключення частини звинувачень Павлу Лазаренку. В переліку виключених опинилися і звинувачення в шахрайському отримуванні коштів шляхом обману і незаконних махінації від ЄЕСУ… Підкреслю, це аж ніяк не означає, що Лазаренко по цій частині невинний, що тут нема складу злочину. І тим більше суд не приймав рішення про невинність Тимошенко. Суд просто не розглядав по повній процедурі ці епізоди» - Микола Обиход.
І отут цікава деталь. Щойно Юлія Володимирівна відправилася у вояж до Сполучених Штатів – та так що пропустила низку знакових голосувань у ВР. І треба ж статися такому збігові – у середині грудня суд округу Колумбія мусить оголосити угоду з колишнім прем’єр-міністром Павлом Лазаренком. Ідеться про розподіл між США та Україною грошей заарештованих у Павла Лазаренка. У зв’язку з цим більш ніж вірогідна перспектива відродження питання – а з чиїх компаній на рахунки Лазаренка ті гроші перелічували? І за що? Думаю – далі буде.
Наразі ж Юлія Тимошенко бреше – як шовком шиє. Не існує ухвал судів, які знімали б з неї звинувачення. Ніде не існує. Навпаки є рішення суду про повну законність відкриття кримінальних справ проти неї. І ще – є факти закриття кримінальних справ, якими явно не варто хвалитися.
