ВОЄННИЙ СТАН – ТОДІ І ЗАРАЗ

21:28 - 29.11.2018БлогиДмитро Вовнянко 1623 
Loading...
47125475_6593508916237_6266778767184625664_n.jpg (17.29 Kb)«Чому впровадили воєнний стан?!» - вопрошає нас зраднюк. «Чому тоді не впровадили, а тепер впроваджують??» І далі – за текстом, про вибори, про те розправу влади на конкурентами – слово в слово за Тимошенко, Путіним і Ляшком, вибачте вже заплутався де закінчується одне і починається друге. А справді чому?

Почнемо з іншого питання, так само облюбованого зрадниками – чому саме зараз? Без претензій на істину в останній інстанції, кажу свою версію – через вибори. Так-так, повторюю – через вибори. Забудьте про вже впроваджений воєнний стан, згадайте як до того реагували українські кораблі на провокації Москви і прикиньте якою мусила бути реакція України зараз. Швидше за все – ніякою. У 2014 р. ж воєнний стан Україна не впровадила? Ну от – в Москві саме так і думали.

Ситуація мусила виглядати так. Повзуть значить три корабля-ботаніки. А тут виїжджають кораблі-гопники з зайвою хромосомою і заявою: «Стаять ти аткуда, тібя тут нє стаяло!» І кораблі-ботаники, що називаються – потухають і роблять все що їм кажуть – право на борт, ліво на борт, повний назад. І в результаті, рейтинг чинного президента Порошенка з його «вірою-мовою-армією» летить до рівня кімнатного капця. Зміст зради, яку почали розганяти по мережах постфактум – доказ. Але.

У 2014 р. вони теж так війну планували – легку і переможну. Спланували вони тоді все, крім одної деталі – реакції українців, позаяк за переконаннями народу зайвої хромосоми українець опиратися не може за визначенням. Певно в Москві вирішили, що всі здатні опиратися у ЗСУ давно перейшли до ОСС, ДШБ та механізованих бригад, а у ВМС України лишилися одні ботаніки, тому перемога буде легкою. Але.

Спершу Москва примудрилася таранити буксир прикордонним катером, від чого більше за всіх постраждав таки російський катер. Потім два російських катери цигикнулися один об один. Українці втекли у нейтральні води. Один катер МВСУ замкнувся зсередини. Коротше профіт від історії почав виходити зовсім не той що планувала Москва, і українські кораблі прийшлося повноцінно захоплювати. А президент Порошенко взяв – і впровадив воєнний стан, по ходу показавши істинну міру патріотизму радикалів Ляшка і «Батьківщини». «Оппів» – не згадую, з ними давно все зрозуміло.

І от тепер – воєнний стан. Для початку – що воно взагалі таке? А воєнний стан, це такий стан, коли військові, які в звичайному житті прав мають на рівні пожежників, раптом стають владою рівня МВС, а то й вище. Коли їхні накази – виконують, а не приймають до відома. От наприклад, військовим треба перегнати з одної ділянки фронту на іншу 5-6 ешелонів – і вони не домовляються з УЗ, вони приходять і говорять: «Нам звідки до сюди треба пусті колії – виконуйте». Або. Треба військовим ділянку траси перекрити – ставлять БТР поперед дороги і край (хто сильно збурюється – відпочиває на асфальті з автоматом під ребрами, аж до передачі МВС або СБУ, які розберуться). Або – треба комбригу особовий склад розмістити, він не домовляється з місцевою владою, а каже «Треба. Розміщуйте». І ті розміщують. І все інше що передбачено законом роблять. Бо – воєнний стан.

А тепер питання, хто перший від такого стану речей стане на лижи і дасть драла? Ну крім колорадів, брати яких за м’які місця МВС і СБУ стане в рази простіше? А першим від такого стану речей побіжить інвестор. Тому що працювати в таких умова – мазохізм. Бо коли ти не можеш виконати контракти, бо тобі можуть зупинити поїзд, перегородити дорогу, забрати склад на потреби військових, тощо, ти гроші вкладати поїдеш у Польщу. Або – в Росію, де воєнного стану (нагадую) не було незважаючи на дві Чеченські війни і теракти посеред Москви. Я дуже гарно пам’ятаю, що таке була робота приватної фірми в Києві під час Майдану – коли всі терміни летіли нафіг, а виконання контрактів перетворилося на прокляття. Зараз те саме відчуває Маріуполь – інвестувати в прифронтове місто ніхто не хоче.

Ба-більше, коли в розмові з головою ДніпроОДА Валентином Резніченком (в складі команди блогерів) я згадав що Дніпропетровська область – прифронтова, то зразу ж здобув категоричне заперечення пана Валентина, мовляв, забудьте слова «прифронтова область», бо в таку область він жодного інвестора не залучить.

У прифронтову область… А у прифронтову країну? В країну в якій впроваджений воєнний стан? А? Хто в таку країну гроші вкладатиме? А треба було аби вкладали?

Відповідаю. ТРЕБА!

Працюючи над дописом «Політичний клінч у Мінську 14-го» (посилання нижче), я, переглядаючи стрічки новин, помітив подробицю, яку вперто тоді обійшли більшість наших політичних Х-пердів. А саме. Після відходу ЗСУ з Луганського аеропорту, представники ЄС і НАТО почали відверто говорити про необхідність Україні домовлятися в Москвою на будь-яких умовах. Президент Європейської Ради Герман Ван Ромпей у своєму традиційному виступі перед дипломатами країн Європейського Союзу повідомив, що Україна у безвиході. Німецьке видання Spiegel Online з посиланням на неназваного високопосадового генерала НАТО розповіло, що Україна вже програла військовий конфлікт.

Ми тоді втрималися, або планово відступили на всіх ділянках фронту, крім одної – Іловайська. Я маю десятки питань до Іловайського бойовища. Чому генерал Хомчак покинув штаб у Березовому і до самого кінця сидів в Іловайську? Чому коли вся країна ще 24 знала що Іловайськ в оточенні, генерал Хомчак ще 25, 26 і 27 серпня не виводив війська з мішку, а заводив їх туди? Чому Білецького який пішов з Іловайська, навіть не пожурили? З якою метою взагалі залізли в Іловайськ? Зараз не про це, а про те що величезна маса військ потребувала відновлення, а від Донецька до Маріуполя у фронті по факту з’явилася діра, якою Москва могла дійти і до Волновахи, і до Дніпра.

Що це означає? А це означає, що якщо наведені заяви керманичів ЄС і НАТО прорвалися в пресу, значить на дипломатичному рівні нам уже викручували руки. А це в свою чергу означає, що європейські союзники були в кроці від того щоби злити нас Москві. А це в свою чергу означає, що під величезним питанням опинялося надання Україні чергового траншу МВФ та інших позик, які країні пограбованій бандою Януковича і виснаженій Літньою кампанією 14-го р. були необхідні як повітря. І Україні тоді вдалося викрутитися.

Використавши небажання Росії самій влазити в довготривалий конфлікт, плюс налякавши російські штаби «Рейдом помсти» 79-і і 95-і бригад 2-5 вересня 2014 р. Україна змогла уламати Москву на підписання Першого Мінську, який дарував нам безцінну передишку. Але. Україні були потрібні ГРОШІ. Треба було залучити кредити зовнішніх кредиторів. Треба було залучати інвесторів. Треба було зробити аби вже наявні інвестори не втекли з України – а процес уже йшов. Згадайте як з України після Дебальцева пішов ВізЕйр.

От саме тому, на мою думку, було обране рішення НЕ впроваджувати воєнний стан, а намагатися до кінця викручуватися без його впровадження. Аби остаточно не убивати інвестиційну привабливість країни. На воєнний стан вирішили піти у самому крайньому випадку – якщо інакше буде ніяк. І – викрутилися.

А зараз?

А зараз ситуація принципово інша. Зараз Україні вже не загрожує залишитися без інвесторів, згаданий ВізЕйр щойно повернувся на ринок України – наші негаразди його вже не лякають. ЗСУ зараз набагато більш боєздатні і набагато краще забезпеченні ніж були у 14-15 рр. Але.

У 14-15 рр. ми воювали з експедиційним корпусом російської армії під кодовою назвою «ВСН», але – всього лише з експедиційним корпусом. А зараз у нас виникла загроза відкритої війни з усією російською армією. Коли Москва задіє не тільки «відпускників» і «добровольців», а ще й всю свою авіацію, ракетні війська і Чорноморський флот РФ. І підстави вважати так – неабиякі. Москва вже скоро рік як нарощує угрупування на Азовському морі. Москва заводить туди свої військові кораблі. Аналітики вже півроку криком кричать про загрозу десантної операції ЗС РФ західніше Маріуполя, з додатковим ударом банд ДНР на Волноваху і охопленням Маріуполя. Вони десантні кораблі на Азовське море перекидають. Вони концентрують свою морську піхоту на своєму узбережжі. В разі прямої війни, обмежень на використання балістичних ракет і літаків вони не матимуть.

Все значно серйозніше ніж було у 14-му. Але.

Так, військовий стан завдасть шкоду економіці. Так, він спричинить незручності громадянам. Тому президент (саме президент, а не нардепи з ВР) вирішив впровадити воєнний стан лише на 30 діб. Бо за 30 діб стане зрозуміло, що це – перший крок для повноцінної війни, чи чергова дурня влаштована Москвою від невеликого розуму.

Тому зараз – воєнний стан. А що буде далі – побачимо за 30 діб.


Створити і обговорити тему на форумі >>>



Інші новини: