Від цієї передвиборчої кампанії я чекав багато чого. Я чекав бруду, брехні, наклепів у вигляді версій, бездоказових спекуляцій на темі корупції (осучаснене більшовицьке «дайош експропріацію експропріаторів!») і все інше, що так полюбляють наші кандидати-популісти.
Єдине чого я НЕ чекав і не чекаю – це коаліцій популістів. Не чекаю, бо знаю – вони нереальні.
Замисліться на хвилинку. Уявіть, що Тимошенко і Гриценко заявили про об'єднання заради виграшу на виборах, на умовах що Тимошенко – президент, а Гриценко - прем'єр (або навпаки) і закликали до альянсу інших популістів – від Коміка до Гнапа. Очевидно, станься таке – і прибічникам Порошенко довелося б зливати воду. Але.
Цього не стається. Стається протилежне. Садовий закликає Тимошенко зняти свою кандидатуру на користь його – Садового, а Леді Ю цей заклик ігнорує. На Давосі Тимошенко і Гриценко поводяться наче подружжя, що перебуває в стані розподілу майна через розлучення. Прибічники Тимошенко масово перепощують дописи порохоботів про Коміка. Я вже писав – висування Коміка в президенти розлютило не Банкову, воно розлютило Турівську – керівництво ВО «Батьківщини».
Очевидно – фактором Коміка один відомий олігарх шантажує Тимошенко, примушуючи її до певних гарантій, які перетворить Леді Ю на кишенькового політика. Очевидно, рейтинг за яким Комік вийшов на перше місце, це проблема не Банкової. Це проблема Коміка. Бо проти Коміка уже запрацювала вся антипіар-машина «Батьківщини».
На цьому тлі з'їзд партії «Народний фронт» прийняв рішення власного кандидата у президенти не висувати, що автоматично означає підтримку Порошенка. Хоча – фантазії бракує, аби уявити скільки пропонували керівництву НФ за участь у виборах. Власне – що НФ підтримає Порошенка було зрозуміло ще на форумі «Від Крут до Брюселя». Про це говорив у своєму виступі голова ВР Андрій Парубій.
Знаєте, можна як завгодно ставитися до діяльності на посаді прем'єра Арсенія Яценюка. Можна як завгодно оцінювати діяльність голови РНБО Турчинова. Можна яким завгодно брудом поливати Авакова. Але ніхто не заперечить головного. У нинішній політичній ситуації «Народний фронт» повівся як партія державницька. Як партія, здатна гамувати власні апетити і амбіції задля досягнення спільної мети. Власне – «Народний фронт» постійно так поводиться. Він не виходив з коаліції з БПП, попри всі конфлікти між ними. Все вирішувалися тихо і кулуарно без подання брудної білизни на людях.
На відміну від популістів.
Державникам потрібна сильна Україна, незалежно від того яке місце зніматимуть там особисто вони. Популістам у той час потрібна не Україна – а вони самі на чолі України. Влада і потоки. А казочки про корупцію і тарифи – це для наївних простаків, аби обрали. Переконатися в цьому не важко.
Державний вміють йти на взаємні компроміси і об'єднуватися. А популісти – ні.
