Українське суспільство вже готують до того, що зберегти столицю, більшу частину території, вихід до моря — це не поразка
Володимир Зеленський розповів, який новий формат домовленостей із Росією він готує. Щоправда, про зміст майбутнього документа він не говорить, але зрозуміло, що формат та зміст тісно взаємопов'язані.
Зміна формату
Про новий формат Зеленський розповів в інтерв'ю Philadelphia Inquirer, відповідаючи на запитання, чи можуть бути варіанти, щоб Україна провела переговори з Путіним. Зеленський назвав лише одну опцію — документ, схожий на угоду про зерновий коридор.
"Україна може знайти модель, в якій можна знаходити рішення. Модель така була застосована вперше на прикладі зернового коридору, коли Україна домовлялася не з Росією, а з ООН та Туреччиною", — заявив він. За його словами, вони взяли на себе відповідальність домовлятися з нами, а потім відповідну угоду підписувати з Росією.
"І так воно спрацювало: дві дзеркальні угоди, між якими є ООН і Туреччина, — пояснив Зеленський. — Так само і в територіальній цілісності, і в енергетиці, і в судноплавстві може бути використана відповідна модель, коли країни з різних континентів готують рішення щодо тієї чи іншої кризи. А потім цей документ, якщо він влаштовує Україну, також має розбиратися з представниками Росії. Поки у нас є тільки така модель".
Це не спонтанна ідея. Вона вже активно опрацьовується. Ще 20 червня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в ефірі телемарафону, відповідаючи на запитання щодо можливої участі представників РФ у другому саміті миру, заявив, що комунікація з Москвою може відбуватися за прикладом Чорноморської зернової ініціативи.
"У нас є дуже успішний досвід переговорів щодо Чорноморської зернової ініціативи. Тоді Україна вела переговори з Туреччиною та з ООН, потім Туреччина та ООН вели переговори з Росією. Угода виглядала як документ, підписаний між Туреччиною, ООН та Україною, а також Туреччиною, ООН та Росією", — зазначив Кулеба.
Це, звичайно, дуже далеко від формату, який анонсувався раніше, коли готувався перший саміт миру. "Наша команда зараз, а разом із нею і команди ключових партнерів працюють, щоб саміт став справді глобальним, — розповідав Зеленський у відеозверненні до українців 28 квітня. — Світова більшість має примусити Росію до миру і може це зробити. Саме в червні може розпочатися шлях до справедливого миру".
Тобто попередній формат полягав у тому, що країни, які беруть участь у саміті, змусять Росію до виконання Формули миру Зеленського. Пізніше, щоправда, із десяти пунктів цієї формули залишили лише три для розгляду на першому саміті. А решту відклали на другий саміт. Але загальна концепція формату залишилася незмінною.
На відкритті першого саміту Зеленський пояснив, що спочатку потрібно "створити план дій щодо кожного пункту Формули миру". "А потім, коли план дій буде вже на столі, всіма узгоджений і зрозумілий усім народам, він буде озвучений і представникам Росії. І щоб на другому саміті миру ми змогли зафіксувати реальне закінчення війни", — наголосив він.
На прес-конференції за підсумками саміту він підтвердив, що розраховує на те, що світ змусить Росію завершити війну. І присутність російських представників на другому саміті миру якраз і говоритиме про те, що вони хочуть миру, що Росія вирішила закінчити війну. "Не хочу грати словами — вирішили вони чи їх змусив світ, — ми боремося за те, щоб змусив світ ", — пояснив він.
Новий формат вже не говорить про колективний примус Росії до миру. Натомість він говорить про переговори двох рівноправних сторін за допомогою посередників.
Роль третіх країн, що беруть участь у мирному процесі, різко змінюється. Вони вже не повинні грати на боці України та примушувати Росію до миру. Тепер вони повинні допомогти двом країнам, які третій рік ведуть повномасштабну війну одна з одною і абсолютно одна одній не довіряють, домовитися. За прикладом того, як два роки тому Туреччина та ООН уже допомогли Україні та Росії домовитися про створення зернового коридору.
Замість перемоги
Зміна формату, безперечно, означає і зміну змісту документа, який готуватиметься до підписання. Від Формули миру Зеленського там залишаться хіба що другорядні деталі, але ніяк не головна її теза: "Російська Федерація має негайно, повністю та беззастережно вивести всі свої збройні сили з території України в межах її міжнародно-визнаних кордонів та припинити бойові дії".
І українських обивателів уже почали до цього готувати. Причому займаються цим професіонали своєї справи, які вміють вкласти людям у голову думку, потрібну Банковій. Вони розповідають про те, що навіть втративши частину територій Україна все одно може вважатися переможцем у війні.
Подібні тези було озвучено, наприклад, під час інтерв'ю політолога Володимира Фесенка телеведучій Наталії Мосейчук. "Людям треба пояснити: не програє війну той, у кого залишається столиця, більшість територій, вихід до моря", — заявила телеведуча. Політолог погодився з нею і додав: "Території можна повернути і згодом. Зберегти державу та націю — ось що зараз головне. І привести країну до ЄС та НАТО. У цьому формула нашої перемоги".
Тут треба поправити Фесенка: "дорогою до миру" пункт про вступ України до НАТО, швидше за все, теж загубиться. У кращому разі його обміняють на якусь поступку від Путіна, наприклад, Запорізьку АЕС.
Справа в тому, що обом сторонам — Банковій та Кремлю — потрібні якісь "придбання", які можна буде "продати" населенню своєї країни як свідчення своєї перемоги на переговорах. Якщо Україна без бою поверне собі ЗАЕС, це буде очевидний успіх Банкової. А Путін, зі свого боку, зможе розповідати росіянам, що він досяг того, чого хотів, починаючи свою "СВО", — змусив Київ відмовитися від курсу в НАТО.
Втім, Банкова може розраховувати, що українці на той час уже будуть згодні на мир за будь-яку ціну. Політтехнологи з Офісу президента відстежують суспільні настрої. І вони, звісно, помітили тенденцію, зафіксовану КМІС.
У травні 2023 року та лютому 2024 року респондентам ставилося питання: "Дехто стверджує, що для укладання мирної угоди з Росією Україні потрібно буде піти на важкі компроміси. А як би ви поставилися до того, щоб Україна визнала Донбас у повних межах Донецької та Луганської областей офіційною частиною Росії в обмін на те, щоб Росія припинила військові дії проти України та вивела війська з України?"
За дев'ять місяців, з травня-2023 до лютого-2024, частка тих, для кого такий компроміс зовсім неприйнятний, зменшилася з 77,5% до 57,2% (скорочення на 20,3%). На Банковій можуть розраховувати, що ще за дев'ять місяців, до листопада 2024 року, частка непримиренних противників подібних компромісів скоротиться ще стільки ж, до 37%. Це може статися й швидше — якщо цю ідею вкладатимуть у голови українців фахівці типу Мосейчук та Фесенко.
Не мирний і не договір
Аналогія із зерновим коридором, яку провели Зеленський та Кулеба, допомагає прояснити ще один важливий момент. Формула миру Зеленського завершується тезою про те, що "комплексний юридично обов'язковий міжнародний договір має бути підписаний сторонами за участю держав-гарантів". Однак зерновий коридор базувався на документі, статус якого був набагато нижчим.
Це взагалі не договір. Називається цей документ "Ініціатива щодо безпечного транспортування зерна та продуктів харчування з українських портів". У першому пункті його записано: "Сторонами цієї Ініціативи є Турецька Республіка, Російська Федерація та Україна на пропозицію генерального секретаря ООН". Туреччина стоїть першою, бо вона придумала цю ініціативу і вмовила Україну та Росію погодитись на умови Ердогана.
Мабуть, у такому форматі готуватиметься документ щодо територіальної цілісності України. У всякому разі, Зеленський саме так і сказав в інтерв'ю Philadelphia Inquirer: "Так само і в територіальній цілісності, і в енергетиці, і в судноплавстві може бути використана відповідна модель, коли країни з різних континентів готують рішення щодо тієї чи іншої кризи".
В результаті з'явиться тристоронній чи багатосторонній документ, який не буде юридично обов'язковим. І це буде документ не про мир, а про перемир'я чи припинення вогню. Він проживе рівно стільки, скільки цього хотітимуть Київ та Москва.
Чорноморська зернова ініціатива прожила менше року (з 22 липня 2022 року до 17 липня 2023 року). Росія не була зобов'язана брати участь у ній — і припинила свою участь, коли захотіла.
Проблема в тому, що Банкова за все бажання не може вимагати, щоб це був юридично обов'язковий міжнародний договір. Тому що одна справа — перемир'я, і зовсім інша — відмовитись від частини своєї території. Стаття 73 Конституції України диктує, що питання щодо зміни території України вирішуються виключно на всеукраїнському референдумі. А для перемир'я не потрібний ані референдум, ані повноцінний договір. Потрібно лише грамотно переконати суспільство, що це і є перемога.
