Китайські медіа вже розповідають, що за підсумками українсько-російських переговорів за посередництва Пекіна нинішня лінія фронту перетвориться на розділову лінію між двома країнами
Китай провів черговий раунд човникової дипломатії між Києвом та Москвою. На цей раз йому навіть не довелося відправляти свого представника. Київ та Москва приїхали самі. 24 липня міністр закордонних справ КНР Ван Ї приймав у Гуанчжоу (центр провінції Гуандун на півдні Китаю) міністра закордонних справ України Дмитра Кулебу. А наступного дня Ван Ї зустрівся з міністром закордонних справ РФ Лавровим на полях міністерського саміту АСЕАН у столиці Лаосу В'єнтьяні.
Українська версія
Зрозуміло, що кожна сторона має свою версію переговорів. Кулеба, прибувши до Китаю, одразу розповів українцям, що приїхав домовлятися про мир. "Попереду розлогі, детальні, предметні переговори з китайським колегою Ван Ї щодо шляхів до справедливого миру. Маємо уникнути конкуренції мирних планів", — заінтригував він.
Інтрига, звісно, в тому, чий мирний план буде взято за основу: український (Формула миру, озвучена Володимиром Зеленським 15 листопада 2022 р.) чи китайсько-бразильський (його оголосили Ван Ї та старший радник президента Бразилії Селса Аморім 23 травня 2024 р.) .
За підсумками візиту сайт МЗС України повідомив, що Кулеба поінформував Ван Ї про результати Саміту миру в Швейцарії та "роз'яснив логіку подальших кроків у впровадженні Формули миру як шляху до справедливого завершення російської агресії". За словами Кулеби, позиція України "полягає в готовності вести переговорний процес з російською стороною на певному етапі, коли Росія буде готова вести переговори доброчесно", проте "наразі такої готовності з російського боку не спостерігається".
Повернувшись до Києва, Кулеба в інтерв'ю ТСН заявив, що у розмові з Ван Ї конкуренції мирних планів не відчувалося. "Ми закликаємо фокусуватися на тому, що об'єднує, а не на тому, що роз'єднує. Ми будемо рухатися з імплементацією Формули миру", — наголосив він.
Китайська версія
Можна не сумніватися, що Формула миру Зеленського на зустрічі двох міністрів обговорювалася. Але не лише вона. Сайт МЗС КНР за підсумками зустрічі наголосив на обговоренні китайсько-бразильського плану. Ван Ї нагадав Кулебі, що голова КНР Сі Цзіньпін 16 квітня запропонував "чотири принципи", і на цій основі Китай та Бразилія спільно ухвалили "консенсус із шести пунктів".
Далі Ван Ї констатував, що час переговорів ще не настав. "Останнім часом і Україна, і Росія різною мірою посилають сигнали про свою готовність до переговорів. Хоча умови і час ще не дозріли, ми підтримуємо всі зусилля, які сприяють миру, і готові продовжувати відігравати конструктивну роль у припиненні вогню та війни та поновленні мирних переговорів", — переказує слова Ван Ї сайт МЗС КНР.
Також на сайті наводиться відповідь Куліби. "Україна надає великого значення думці Китаю і уважно вивчила "консенсус із шести пунктів", досягнутий Китаєм та Бразилією щодо політичного врегулювання української кризи. Україна бажає і готова брати участь у діалозі та переговорах з Росією. Звісно, переговори мають бути розумними та предметними, націленими на досягнення справедливого та міцного миру", — так звучать слова нашого міністра за версією китайського МЗС.
Російська реакція
На ці слова радісно відреагував речник Путіна Пєсков. "Ми з вами дійсно знаємо з повідомлень з Пекіна, що на зустрічі з паном Ван Ї була зроблена така заява. Сам собою посил, можна сказати, в унісон з нашою позицією. Ви знаєте, що російська сторона ніколи не відмовлялася від переговорів, завжди зберігала свою відкритість до переговорного процесу, але тут важливі деталі, яких ми з вами поки що не знаємо. Тому дочекаємося, либонь, подальших якихось роз'яснень", — сказав Пєсков.
Роз'яснення отримав Лавров на зустрічі з Ван Ї у В'єнтьяні. Дізнавшись про деталі, перший висловив другому глибоку подяку. За повідомленням МЗС РФ, Лавров виказав Ван Ї "вдячність за збалансовану і послідовну позицію щодо української кризи, привітав ініціативи Пекіна щодо просування підходів, які враховують інтереси всіх залучених сторін і передбачають усунення першопричин конфлікту".
Ван Ї, у свою чергу, за повідомленням китайського державного інформагентства Сіньхуа, заявив, що "Китай готовий разом із Росією… надавати рішучу взаємну підтримку, захищати корінні інтереси один одного".
Кінець конкуренції?
Пекін давно намагається стати головним посередником між Києвом та Москвою. Ще 24 лютого 2023 р., у річницю російського вторгнення в Україну, на сайті МЗС КНР було оприлюднено китайський мирний план із 12 пунктів. Через два місяці Сі Цзіньпін у телефонній розмові із Зеленським повідомив, що Китай направить спеціального представника китайського уряду у справах Євразії до України та інших країн "для проведення поглибленого спілкування з усіма сторонами з питань політичного врегулювання української кризи".
Цей спецпредставник Лі Хуей здійснив два раунди човникової дипломатії. У травні 2023 р. він відвідав Україну, Польщу, Францію, Німеччину та Росію. У березні 2024 р. він знову відвідав Москву, штаб-квартиру Євросоюзу у Брюсселі, Варшаву, Київ, Берлін і Париж.
Після цього у травні з'явився китайсько-бразильський план із шести пунктів. А у липні черговий раунд човникової дипломатії здійснив угорський прем'єр Віктор Орбан, який після переговорів у Києві та Москві вирушив доповідати про результати до Пекіна.
Склався стійкий стереотип, що Орбан просуває інтереси свої власні та Путіна. Але це не відкидає можливості того, що він грає за китайським сценарієм. Видання politico.eu, посилаючись на сайт угорського центру управління державним боргом akk.hu, повідомило, що навесні Угорщина зайняла у трьох китайських банків 1 млрд євро — це найбільший кредит, який узяв Будапешт. Значне запозичення відбувається на тлі поглиблення Будапештом своїх зв'язків із Пекіном. За словами міністра закордонних справ Угорщини Петера Сійярто, китайські компанії, такі як виробник електромобілів BYD та технологічний гігант Huawei, інвестували у країну 16 млрд євро. У травні Сійярто також оголосив про низку спільних інфраструктурних проектів з Китаєм, включаючи високошвидкісну залізницю до аеропорту Будапешта, вантажну залізничну лінію навколо угорської столиці, нафтопроводи між Угорщиною та Сербією та співробітництво в атомній енергетиці.
8 липня Сі Цзіньпін прийняв Орбана в Пекіні — і вже за два тижні після цього до Китаю вирушив Кулеба. Звісно, це не означає, що Київ уже відмовився від свого мирного плану та погодився на китайсько-бразильський. Офіційні повідомлення зовнішньополітичних відомств України та КНР збігаються в одному важливому пункті: українсько-російські переговори необхідні, але їхній час ще не настав. І ось доти, доки їхній час не настане, Київ може спокійно триматися за свою Формулу миру. А коли час настане — тоді буде ясно, чий план має більше шансів.
Між Пекіном та Вашингтоном
На перший погляд, немає великої різниці, за чиїм планом піде мирний процес, важливий кінцевий результат. Проте результат залежить від процесу. А процес залежить від того, хто ним керує.
Україна свій мирний план просуває не самотужки. Своїх власних сил Києву не вистачило б, щоб організувати Саміт миру. І Зеленський кілька разів публічно дякував західним партнерам за допомогу. Вони доклали максимум зусиль, щоб на конференцію до Швейцарії приїхали президенти, прем'єри та інші високопосадовці багатьох країн світу.
Якщо ж Київ віддасть ініціативу Пекіну, то західні партнери можуть відчути себе ошуканими. Тим більше, що їхні відносини з Китаєм сильно зіпсовані з різних причин, у тому числі через підтримку, яку КНР надає Росії у війні проти України.
Нагадаємо, що півтора місяці тому, напередодні саміту G7, Держдепартамент США на прохання України оголосив санкції проти китайських компаній, які допомагають Росії виготовляти зброю. Гостем саміту був Зеленський, і Джо Байден провів із ним спільну прес-конференцію.
Останнє питання було до Зеленського і стосувалося Китаю: по-перше, чуток про можливі постачання китайської зброї до Росії, по-друге, просування Китаєм власного мирного плану, а по-третє, "чи є Китай партнером Росії в тих злочинах, які вона вчиняє?"
Зеленський у відповідь розповів про свою телефонну розмову з Сі Цзіньпіном: "Він заявив, що не продаватиме Росії жодної зброї". На другу частину питання Зеленський відповів розпливчасто: "Якщо вони підуть тим самим шляхом до миру, ми знайдемо діалог". Було видно, що різких слів на адресу Китаю він не хоче вимовляти. Замість нього це зробив Байден. "Між іншим, Китай постачає не зброю, а здатність виробляти цю зброю та доступні для цього технології. Тож це, по суті, допомога Росії", — відповів він замість Зеленського на третю частину питання і завершив прес-конференцію.
24 липня Зеленський дізнався від Кулеби про результати його переговорів з Ван Ї, після чого повідомив українцям у вечірньому відеозверненні: "Є чіткий сигнал, що Китай підтримує територіальну цілісність і суверенітет України. А також було підтверджено й те, що мені говорив лідер Китаю Сі Цзіньпін, — що Китай не постачатиме зброї Росії". Чи обіцяв Китай припинити допомагати Росії виробляти зброю, про це Зеленський не сказав.
Гордість китайської пропаганди
Візит українського міністра дав можливість Китаю похвалитися своєю роллю успішного світового посередника та миротворця. Основною темою, що висвітлювалася китайськими медіа під час візиту, було те, як Кулеба наголосив на стратегічній важливості Китаю в глобальних дипломатичних зусиллях щодо припинення "української кризи" (так у Китаї називають російську війну проти України). Коментарі китайських аналітиків зосереджені на тому, як візит продемонстрував визнання Україною значущої та конструктивної ролі Китаю у сприянні мирним переговорам та його впливу як великої світової держави.
Китайські експерти зазначили, що, взаємодіючи з Китаєм, Україна прагне дослідити нові дипломатичні шляхи та отримати ширшу міжнародну підтримку мирного врегулювання. Також китайські медіа розповіли, що Україні дедалі важче підтримуватиме тривалу війну на виснаження, особливо тому, що вона більше не може покладатися на США, Європу та НАТО і терміново потребує знаходження нової опори. З погляду українського уряду Китай має значний глобальний вплив, запевняють китайські аналітики.
Схоже, Пекіну дуже хочеться показати всьому світу, що він зумів посадити Київ та Москву за стіл переговорів і змусив їх домовитися про припинення війни та підписання мирного договору. Ймовірно, задля цього успіху Сі Цзіньпін може навіть вимагати від Путіна якихось поступок, наприклад повернення Україні Запорізької АЕС.
Деякі китайські коментатори дали конкретніші прогнози. "Найважливіший меседж, який було передано на переговорах між міністрами закордонних справ Китаю та України, полягає в тому, що Україна готова до діалогу та переговорів з Росією, а Китай відіграватиме роль у припиненні вогню, припиненні війни та поновленні мирних переговорів між Росією та Україною. У міру того, як підтримка України Заходом хитається, особливо коли кандидат у віце-президенти США від Республіканської партії Венс публічно пропонує негайно припинити допомогу, Україна змінює свою позицію під сильним тиском і готується сісти за стіл переговорів", — розповів запрошений на Shenzhen TV. коментатор Чень Бін.
Як бачимо, суть цієї версії полягає в тому, що Київ уже переорієнтувався з Вашингтона на Пекін. І китайська пропаганда вже розпирається від гордості, що Сі Цзіньпін переграв Байдена.
"Після того, як Байден відмовився від участі у виборах, "велике дерево", яке підтримує війну в Україні, впало. Зеленському залишалося лише швидко скоригувати свою стратегію в надії на якнайшвидше припинення війни. Він написав у соціальних мережах, що ми маємо закінчити війну якомога швидше, щоб не втратити життя людей. В інтерв'ю ВВС Зеленський заявив, що сподівається закінчити війну "до кінця цього року", а потім швидко відправив міністра закордонних справ Кулебу відвідати Китай для обговорення мирних переговорів. Україна має швидко скоригувати свою стратегію, щоб зупинити втрати", — вважає Чень Бін.
І він спрогнозував подальший розвиток подій: "За моєю особистою оцінкою, ми, ймовірно, спочатку проведемо переговори, старанно працюватимемо над досягненням припинення вогню, використаємо нинішню лінію фронту як розділову лінію між двома країнами і відкладемо суверенітет чотирьох областей України до того часу, поки це питання не буде вирішено пізніше. Можливо, домогтися припинення вогню до кінця року буде нелегко, але добре було б розпочати мирні переговори".
Можна очікувати, що Пекін запропонує якусь формулу, суть якої буде в тому, що Україна юридично не відмовляється від суверенітету над окупованими територіями, але фактичний контроль над ними збереже Росія.
Київ, звісно, може відмовитись. Але проблема в тому, що китайська пропаганда вже пишається глобальним дипломатичним успіхом Сі Цзіньпіна. І якщо в неї забрати цей успіх, цікаво, як на це відреагує Пекін.
