Опитування американців свідчать про рівні шанси Дональда Трампа та Камали Гарріс. Саме ця пара стала основною для соціологів після 21 липня, коли Джо Байден оголосив, що не балотуватиметься на другий термін. Сайт RealClearPolitics на основі 10 опитувань, проведених з 22 по 31 липня, підрахував, що 47,7% за Трампа та 46,5% за Гарріс. Різниця у 1,2% лежить у межах статистичної похибки.
Не виключено, що подібну картину ми бачитимемо аж до дня виборів 5 листопада. "ДС" вже аналізувала, як хоче використати Україну Трамп. Тепер обговоримо, чого чекати Україні у разі перемоги Гарріс.
Тут саме той випадок, коли є дві новини: хороша та погана. Почнемо з хорошої.
Камала Гарріс вже обрала стиль своєї кампанії. Це дуже важливий момент, який може бути вирішальним.
Напевно, на користь Гарріс грає вік: Трампу 78 років, а їй у жовтні виповниться 60. Але Трампу легше: він — білий чоловік, а вона — небіла жінка.
Тому Камалі був необхідний різкий і до того ж привабливий контраст з Дональдом. І вона знайшла його. Вона гратиме з Дональдом у рольову гру "прокурор Гарріс проти злочинця Трампа".
І щоб Дональд не сумнівався, яка роль йому призначена, Камала сама про це оголосила.
"Як багато хто з вас знає, до того, як мене обрали віце-президентом, до того, як мене обрали сенатором США, я була генеральним прокурором, а до того — окружним прокурором. А до того я була прокурором у залі суду, — розповіла вона 31 липня на політичному заході в Х'юстоні. — Отже, у цих ролях я бралася за злочинців усіх типів: хижаків, які знущалися над жінками; шахраїв, які обкрадали споживачів; шахраїв, які порушували правила заради особистої вигоди. Тож почуйте мене, коли я кажу: я знаю тип Дональда Трампа. Насправді, я мала справу з такими людьми всю свою кар'єру".
Втім, зараз на президентських виборах Гарріс бачить свою роль не в тому, щоб покарати Трампа, а в тому, щоб захистити від нього Америку.
"Дональд Трамп відкрито пообіцяв, що в разі переобрання він стане диктатором з першого дня, що він використовуватиме Міністерство юстиції проти своїх політичних ворогів, що він збере мирних протестувальників і викине їх з нашої країни, і навіть, цитую, "скасує" Конституцію Сполучених Штатів. Отже, давайте будемо дуже чіткими: той, хто запропонував скасувати дію Конституції Сполучених Штатів, ніколи більше не повинен мати шансу стояти за печаткою президента Сполучених Штатів. Ніколи знову". На її думку, на цих виборах вирішуватиметься питання, "у якій країні ми хочемо жити: у країні свободи, співчуття та верховенства права чи в країні хаосу, страху та ненависті?"
Погана новина полягає в тому, що Україна для Гарріс навіть не на другому, а на третьому плані. Принаймні після 21 липня, коли Гарріс стала головним суперником Трампа, у своїх публічних виступах вона не сказала про Україну нічого.
Звісно, можна сподіватися, що це тимчасова затримка: зараз вона ще не вирішила, якої лінії дотримуватись, тому й мовчить. Але проблема полягає в тому, що українська тема взагалі не вигідна демократам. Причина очевидна: російські війська наступають, українська влада шукає мирних переговорів за посередництва Китаю, і куди це зайде — незрозуміло.
До того ж, США мають безліч внутрішніх проблем, які для американців стоять на першому плані. Фактично щодо кожної з них демократи і республіканці пропонують принципово різні рішення. І цих розбіжностей вистачить, щоби зайняти всю увагу виборців та медіа аж до 5 листопада.
Для України може просто не знайтися місця. А після виборів американці здивуються: ви ще воюєте? і як там у вас справи?
Але все ж таки ми можемо розраховувати на Трампа та республіканців. Їм, на відміну від Гарріс та демократів, українська тема вигідна, оскільки її можна використати як яскравий приклад провалу адміністрації Байдена — Гарріс.
Трамп уже регулярно цим займається, наголошуючи на тому, що коли він був президентом, Росія ні на кого не нападала. За словами Трампа, Путін напав на Україну, бо Байден — слабак.
Тому Гарріс, швидше за все, не зможе уникати цієї теми і буде змушена підготувати якусь відповідь, яка б контрастувала з тим, що говорить Трамп.
За великим рахунком, 5 листопада американці виберуть не лише президента США. Водночас вони виберуть, чи допомагатимуть Україні.
Якщо переможе Трамп, то малоймовірно, щоб він наслідував приклад Байдена і вніс до Конгресу запит на нові $60 млрд для України. Звісно, цим одразу ж скористається Кремль, щоб уже в листопаді-грудні (ще до інавгурації Трампа) домогтися від Банкової максимальних поступок на переговорах за посередництва Пекіна.
Якщо ж переможе Гарріс, тоді можливі варіанти залежно від співвідношення сил у Конгресі. Якщо демократам посміхнеться доля і вони отримають більшість в обох палатах, Гарріс зможе зіграти у свою улюблену рольову гру "прокурор проти злочинця" на геополітичній арені. І це те, чого точно не можна чекати від Трампа.
25 липня Трамп розповів Fox News про свою телефонну розмову з Володимиром Зеленським 19 липня. "Президент Зеленський зателефонував мені, і ми добре поговорили. І я сказав, що ми маємо закінчити цю війну. Ви зіткнулися з військовою машиною. Це те, що вони [Росія] роблять — вони ведуть війни. Вони перемогли Гітлера. Вони перемогли Наполеона. І весняний наступ [України] так і не відбувся. І я сказав, що у росіян мільйони мін та тисячі армійських танків. Я сказав, що ми маємо закінчити цю війну".
Позиція Трампа проста і зрозуміла: Росія — військова машина, тому Україна має погодитись на умови Путіна, щоби не довелося капітулювати. Таке життєво кредо Трампа: слабкий має поступитися сильному.
Чи можемо ми сподіватися, що у Гарріс інше життєве кредо? Мабуть, так.
1 березня 2022 року, за тиждень після повномасштабного вторгнення в Україну російських військ, Гарріс виступала на радіошоу The Morning Hustle. Її попросили пояснити "простими словами для людей, які не розуміють, що відбувається".
І віце-президент пояснила, наче дітям: "Росія вирішила вторгнутися до меншої країни під назвою Україна. Тож, по суті, це неправильно. І це суперечить усьому, за що ми виступаємо… Росія увійшла до України військовим шляхом, без жодної причини, крім як для того, щоб використати свою силу для захоплення іншої країни… І ми, як Америка, говоримо, що це неправильно, і ми стоятимемо на боці України, кажучи, що це неправильно… Ми знаємо, що те, що робить Росія, неправильно. Коли справа доходить до того, що має відбутися, ну повинні бути серйозні наслідки і відповідальність, і саме тому ви чуєте в новинах, що ми говоримо про санкції, які, по суті, змушують Росію платити фінансові витрати до такої міри, що ми можемо вчинити реальний вплив, завдати реальної шкоди їхній економіці як покарання за їхню погану поведінку, що призводить до втрати безневинних життів".
Як бачимо, у Гарріс геть інша позиція: сильний, який напав на слабкого, має бути покараний. Це цілком вписується у її роль, яку вона грала все життя: "прокурор проти злочинця".
Півтора місяці тому, 15 червня на саміті миру у Швейцарії, віце-президент США наголосила, що Путін напав не лише на Україну, а на весь світовий порядок. "Агресія Росії — це не лише напад на життя та свободу народу України, це не лише напад на глобальну продовольчу безпеку та енергопостачання. Агресія Росії — це також напад на міжнародні правила та норми і принципи, втілені у Статуті ООН", — заявила Гарріс.
Свою промову вона закінчила словами про те, що світовий порядок, на який напав Путін, потрібно захистити: "Для президента Джо Байдена і мене однією з наших визначальних місій є підтримка міжнародного порядку, заснованого на правилах, його захист, зміцнення та просування. І, безперечно, це має бути пріоритетом для всіх нас".
Це те, на чому можемо зіграти ми. Але для цього західні медіа мають щодня чути від нашої влади заяви про те, що Путін — злочинець, його треба покарати, і необхідно захистити жертв — Україну і світовий порядок.
Звісно, малоймовірно, щоб це спонукало Гарріс до радикальних обіцянок типу значного збільшення військової допомоги Україні. Але вона може озвучити намір: "Збільшуватимемо допомогу Україні, поки Путін не злякається". А це, як мінімум, посилило б нашу позицію на переговорах.
Загалом, рольова гра у Гарріс приваблива та правильна. А чи підходить сама Камала на ту роль, яку вона собі вибрала, то це вже інше питання. Для нас воно залишатиметься суто гіпотетичним, доки на нього не дадуть відповідь американці 5 листопада.
