Можна чітко стверджувати, що ця ідея була спонтанною та недоробленою. Саме тому вийшов найгірший варіант із можливих: Володимир Зеленський увечері 25 жовтня оголосив народу про своє рішення роздати всім по тисячі гривень — і після цього кілька діб на Банковій уперто мовчали про мотиви цього рішення.
Якби ідея була продуманою і опрацьованою, то слідом за президентським відеозверненням обов'язково були б докладні і переконливі роз'яснення його найближчих соратників або хоча б їхніх помічників. Але від коментарів старанно утрималися всі: і керівник ОП Андрій Єрмак, і його профільний заступник Ірина Верещук, і радник Зеленського з питань комунікацій Дмитро Литвин, і радники Єрмака Михайло Подоляк та Сергій Лещенко. Вони або не знали мотивів Зеленського, або знали, але боялися їх розкрити.
В результаті ідея, вкинута президентом в інформаційний простір, залишилася без підтримки та захисту. І це стало стимулом для появи різноманітних версій, які одна одної гірша з погляду іміджу Банкової.
Маскування непрофесіоналізму
Першу версію озвучив в ефірі телемарафону перший заступник міністра економіки Олексій Соболєв. Він пояснив, що на "тисячу від Зеленського" не виділятимуть нових коштів із держбюджету.
"Важливо розуміти, що це не нові кошти. Це кошти, які є в існуючих програмах. Ми переспрямовуємо з тих програм Мінекономіки та інших міністерств, за якими виділені кошти на цей рік не встигають освоїти до кінця року".
За словами Соболєва, ці кошти точно не змогли б направити до армії. "Ці кошти виділені нашими донорами в наш бюджет, і там є умова, що їх не можна пускати на військові видатки", — пояснив він.
Нагадаємо, що наш уряд уже показав рівень свого професіоналізму, коли допустив у держбюджеті дірку у розмірі півтрильйона гривень, для латання якої зараз доводиться підвищувати податки. Виявилося, що рік тому Кабмін схибив із розрахунками держбюджету-2024 через непередбачену обставину: досі триває війна. "При плануванні бюджету 2024 року ми планували прогноз завершення активної фази бойових дій у 2024 році. Ми розуміємо, що це по тим чи іншим причинам не виконано, і наразі постало питання саме необхідності додаткового ресурсу, — зізнався 3 вересня у сесійній залі парламенту перший заступник міністра фінансів Денис Улютін. — Загалом це 495 млрд грн видатків сектору безпеки і оборони".
Тепер перший заступник міністра економіки Олексій Соболєв зізнався, що уряд схибив і з іншими розрахунками: на необоронні програми він записав у бюджеті більше грошей, ніж реально може освоїти. Гроші, які не будуть освоєні до кінця року, "згорять".
Це дозволяє припустити, що ідея "тисячі від Зеленського" виникла саме у Мінекономіки. Можливо, глава міністерства, перший віце-прем'єр Юлія Свириденко повідомила Банковій, що кілька десятків мільярдів гривень можуть "згоріти", тож краще пустити їх на "президентську благодійність". А Зеленському така ідея сподобалася.
"Зараз на всіх рівнях нашої держави має тривати підготовка до найближчих місяців. Опалювальний сезон. Зима, — розповів президент народу. — Є рішення, які можуть бути ухвалені безпосередньо для підтримки людей. Я доручив уряду запровадити з 1 грудня нову програму, яка буде відчутною для кожної сім’ї в Україні".
Порятунок "Національного кешбеку"
Втім, головне питання — не в тому, чому влада вирішила роздати "зайві гроші", а в тому, чому вона вирішила роздати їх усім, незалежно від їхнього матеріального становища. Якщо вже це благодійність, то вона має адресуватися тим, хто її по-справжньому потребує, а не всім без розбору.
Можна було б вибрати якусь конкретну категорію, наприклад, вимушених переселенців. "Фактично державна політика в питанні підтримки внутрішньо переміщених осіб повністю провалена і, як фіговим листком, прикривається копійчаними виплатами", — зізналася 23 жовтня голова правлячої партії "Слуга народу", голова парламентського комітету з питань організації державної влади Олена Шуляк.
У червні Ірина Верещук, яка тоді була віце-прем'єром — міністром реінтеграції, повідомила, що в Україні 4,6 млн переселенців, з них отримують виплати 1,5 млн. Якби влада вирішила роздати "зайві гроші" не всім поспіль, а найбільш нужденним переселенцям, то ці 1,5 млн осіб отримали б по не по тисячі, а по 10 тис. грн або більше, і для них це була б по-справжньому суттєва підтримка.
До того ж ці люди вже отримують виплати, тобто технологію їхньої підтримки відпрацьовано, і перерахувати їм додаткову суму не склало б жодної проблеми. А ось роздати по тисячі всім українцям — це технологічно складне завдання. Виходить, що заради дрібної виплати ($24) влада робить титанічні організаційні зусилля.
То чому ж влада вирішила роздати по скромній тисячі, але всім? Відповідь може лежати саме у технології роздачі. Зеленський у своєму відео повідомив, що це буде "Є-підтримка". За його словами, "першого грудня гроші мають бути у людей". Подробиці розповів Олексій Соболєв: "Використовувати можна протягом зими — грудня-січня-лютого. Гроші надходитимуть на карту "Національного кешбеку". Це віртуальна картка, яку можна відкрити через "Дію".
Як відомо, "Національний кешбек" — це дітище Юлії Свириденко. Програма стартувала 2 вересня і наразі показала дуже скромні результати. 18 жовтня Мінекономіки оголосило, що з 22 по 31 жовтня українці отримають першу виплату "Національного кешбеку": 646 тис. учасників держава перерахує сумарно 37,2 млн грн, накопичені за покупки у вересні. У середньому лише по 57 грн на особу. Якщо оцінити, у скільки обійшлося адміністрування цієї програми (з урахуванням зарплат усіх чиновників, які беруть участь у її реалізації), то напевно вийде сума набагато більша, ніж 37,2 млн грн.
Переважній більшості українців нецікаво брати участь у витівці, яка обіцяє смішну економію по 57 грн. "А якщо пообіцяти всім учасникам бонус у розмірі 1000 грн?" — придумали в Мінекономіки та побігли на Банкову. Ця версія виглядає правдоподібною. Але є й інші.
Передвиборний популізм
У соціальних мережах найбільшої популярності набула, звісно, версія про популізм. Її озвучують і нардепи. "Клас. Підняти рекордно податки заднім числом під крики "немає грошей для армії" і одразу почати популістично роздавати тисячу гривень просто так", — відреагував на відеозвернення Зеленського перший заступник голови фінансового комітету парламенту Ярослав Железняк (фракція партії "Голос"). Він припустив у своєму ТГ-каналі, що наш "махровий популізм" з "абсолютно ідіотською ідеєю роздати всім по тисячі" може змусити західних донорів нашого бюджету додати "більше обмежень на використання грошей та окремих умов щодо реформ під них".
Проте висловлена ним оцінка ("абсолютно ідіотська ідея") непереконлива. Популізм це ознака не ідіотизму, а розрахунку. І як тільки ми бачимо популістське рішення, треба одразу ж питати: на що розраховують його автори?
У соцмережах та у нардепів можна знайти два варіанти відповіді. Один варіант шукає розгадку у минулому, а інший — у майбутньому.
Розгадка в минулому — це означає, що "тисяча від Зеленського" терміново знадобилася для того, щоб відволікти суспільство від якихось великих провалів. Тут кожен може скласти свій перелік, які провали влади найглибші: ситуація на фронті, проблеми з мобілізацією, лавина скандалів навколо "інвалідів-пенсіонерів" у прокуратурі та податковій, підвищення податків, ще щось.
Іншими словами, коли народ отримує багато поганих, сумних новин — треба вигадати хороші, життєрадісні. Пообіцяли всім по тисячі — ось усі й зраділи. А навіть якщо хтось не радіє, він все одно обговорює саме цю ідею, а не важливіші провали. Як бачимо, ідея зовсім не ідіотська, а цілком робоча.
Інший варіант, розгадка в майбутньому, акцентує на тому, що потреба в популістських рішеннях зазвичай постає перед виборами. Наприклад, співголова фракції партії "Європейська солідарність" Ірина Геращенко у своєму ТГ-каналі пише, що "ці дії влади відверто схожі на передвиборний популізм".
Як відомо, ознакою передвиборного популізму є разова роздача грошей (замість підвищення пенсій та допомог). Тут у Зеленського все за класикою: гроші роздаються один раз, але використовувати їх (і дякувати за них) люди будуть протягом усієї зими. А навесні можна й вибори провести, каже ця версія.
Залучення до "Дії"
Звісно, можна назвати роздачу по тисячі гривень підкупом виборців, але тут ми знову стикаємося із запереченням: надто це дрібний підкуп. Чимало людей, звісно, візьмуть тисячу, але лише для небагатьох вона буде важливим чинником під час голосування.
Якщо вже припускати електоральну технологію, то вона полягає не у передвиборній роздачі грошей, а в електронному голосуванні через "Дію". А тисяча гривень — це не більш як спосіб залучити до "Дії" максимальну кількість українців.
Згідно з цією версією, ідею "тисячі від Зеленського" приніс на Банкову віце-прем'єр — міністр цифрової інформації Михайло Федоров. За його даними, більшість виборців уже зареєстровані у "Дії". Наприкінці червня Мінцифри повідомило, що кількість зареєстрованих унікальних користувачів перевищила 20,5 млн і щомісяця збільшується на 100 тисяч.
Проблема в тому, що у 2019 році кількість українців, які мають право голосу, перевищувала 30 млн. Тобто 20 млн користувачів "Дії" — це, звісно, багато, але не факт, що цього вистачить для проведення електронних виборів. У 2019 році явка становила 63% (від 30 млн). А якщо у 2025 році проголосують ті ж 63% від 20,5 млн, вийде менше 13 млн. Тобто вибори у "Дії" можуть виявитися нерепрезентативними.
Втім, для виборів це маленьке лихо: в Україні не встановлено нижнього порогу явки. Але його встановлено для референдумів: у законі записано, що "всеукраїнський референдум вважається таким, що відбувся, якщо участь у голосуванні на референдумі взяли не менш як 50 відсотків виборців, включених до Державного реєстру виборців". І це загальносвітова практика.
Реалістичний сценарій припинення війни, мабуть, має містити якісь компроміси. У липні в інтерв'ю французьким медіа Зеленський прокоментував можливість територіальних поступок в обмін на мир. "Будь-які питання щодо територіальної цілісності України — це питання, які не може вирішувати президент, — сказав він. — Без українського народу це неможливо".
Не можна виключати, що виникне потреба провести референдум швидко. Для цього знадобиться "Дія". Серед її функцій записані "запрошення на вибори" та "електронні консультації з суспільно важливих питань".
Однак зараз незалученими до "Дії" залишаються виборці з різних верств населення. Для багатьох із них "тисяча від Зеленського" може виявитися достатнім спонукальним мотивом, щоб зареєструватися. Якщо взимку кількість учасників "Дії" наблизиться хоча б до 25 млн, то за "Є-підтримкою" можуть прийти "Є-референдум" та "Є-вибори".
Як бачимо, версій виникло багато, і жодна не домінує. А могла б домінувати одна: влада дбає про народ. Але для цього Банковій треба було подбати про інформаційний супровід президентського рішення.
