Американські медіа обговорюють обрані Дональдом Трампом кандидатури на дві ключові зовнішньополітичні посади. Посаду держсекретаря США (аналог міністра закордонних справ), як очікується, обійме сенатор Марко Рубіо, а радником президента з національної безпеки — конгресмен Майк Волтц.
У першу каденцію Трампа на посаді держсекретаря встигли побувати чотири республіканці (Томас Шеннон, Рекс Тіллерсон, Джон Салліван, Майк Помпео), і стільки ж на посаді радника з нацбезпеки (Майкл Флінн, Герберт Макмастер, Джон Болтон, Роберт О'Брайен). Це свідчить насамперед про те, що Трамп легко змінює кадри, незважаючи на їхні колишні заслуги. Для нього головне, щоб вони проводили курс, який він вибрав.
Тому, якщо він довірить свою зовнішню політику Рубіо та Волтцу, це означатиме лише те, що на даному етапі саме ці двоє здаються йому найбільш підходящими провідниками його курсу. І якщо ми хочемо дізнатися, який курс вибрав Трамп, потрібно уважніше придивитися до Рубіо та Волтца.
Злегка утрируючи, можна сказати, що Рубіо — "яструб" щодо Китаю, але "голуб" щодо Росії. І це цілком відповідає пріоритетам Трампа.
Перед виборами Трамп активно експлуатував китайську загрозу американським інтересам. Наприклад, у вересні він попередив виборців штату Мічиган про загрозу американським автовиробникам з боку китайської електромобільної промисловості. Він пообіцяв, що зберегти головну галузь штату допоможуть 200-відсоткові мита на китайські електромобілі.
Провідником саме такої політики є 53-річний Марко Рубіо, який із 2011 року представляє у Сенаті США штат Флорида. Рубіо був одним із сенаторів, хто найбільш відверто говорив про необхідність для США бути більш агресивними щодо Китаю. Під час першої адміністрації Трампа він почав відстоювати промислову політику, покликану допомогти США краще конкурувати з китайською економікою, якою керує держава. У лютому 2017 року Рубіо став співголовою двопартійної законодавчо-виконавчої комісії щодо Китаю, яка прагнула розробити агресивну політику стосовно КНР, особливо через порушення прав людини в цій країні.
Тієї ж лінії він слідував і під час президентства Джо Байдена. У травні 2021 року Рубіо стверджував у The American Prospect і на своєму веб-сайті, що "Уолл-стріт повинна припинити підтримувати комуністичний Китай". "Американці з усіх політичних кіл повинні відчути себе натхненними двопартійним усвідомленням загрози, яку КПК [Комуністична партія Китаю] становить для американських робітників, сімей і спільнот", — наголосив він. Рубіо вніс та успішно провів через Конгрес законопроект з метою запобігти імпорту китайських товарів, вироблених з використанням примусової праці уйгурської етнічної меншини Китаю. Президент Байден підписав його у грудні 2021 року.
Можна резюмувати, що якщо Трамп хоче показати себе "яструбом" стосовно КНР, то кращого провідника цього курсу, ніж Рубіо, йому не знайти.
Оборотною стороною цього вибору є те, що Україна відходить на другий план. Перед виборами Трамп багато разів заявляв, що повномасштабна війна Росії проти України — це провал Байдена, і обіцяв швидко зупинити її. Рубіо чітко дотримується цього курсу. 6 листопада, наступного дня після виборів, на яких переміг Трамп, Рубіо у програмі NBC Today підтвердив, що Трамп хоче зупинити цю війну.
"Він говорив, що хоче закінчити війну. Як бізнесмен він не збирається говорити вам про свою переговорну тактику, щоб довести це до кінця. Але я не розумію, чому ми не хочемо, щоб війна закінчилася таким шляхом? Очевидно, вам не потрібно бути фанатом Володимира Путіна, щоб хотіти закінчити війну, — сказав сенатор. — Я думаю, що українці були неймовірно хоробрими та сильними, коли протистояли Росії. Але, зрештою, те, що ми там фінансуємо, — це патова війна, і вона має бути завершена".
Як зазначає New York Times, "незважаючи на свої жорсткі висловлювання про Росію в минулому, пан Рубіо, швидше за все, погодиться з очікуваними планами пана Трампа тиснути на Україну, щоб вона знайшла спосіб досягти врегулювання з Росією та залишитися поза НАТО".
Це означатиме різку зміну в офіційній позиції Білого дому. Позиція Байдена та його держсекретаря Ентоні Блінкена незмінно полягала в тому, що питання про переговори з Росією та завершення війни — це прерогатива Києва, а США мають підтримувати Україну в цій війні "стільки, скільки буде потрібно". Трамп і Рубіо обрали інший варіант: фактично стати посередником між Москвою та Києвом, щоб підштовхнути їх до припинення вогню, взаємних поступок та закінчення війни.
Функція радника з нацбезпеки — пропонувати президентові політичні варіанти у цій сфері. Волтц є прихильником такого варіанту, коли США фокусуються на китайській проблемі, а європейські проблеми, включаючи фінансування НАТО, стримування Росії та турботу про Україну, має взяти на себе Європа (передусім Євросоюз та Велика Британія). Саме на цьому варіанті наполягає Трамп. У свою першу каденцію він вимагав від європейських членів НАТО збільшення видатків на оборону до рівня 2% ВВП, лякаючи, що інакше США взагалі вийдуть із НАТО або не захищатимуть тих членів Альянсу, які економлять на оборонних видатках.
Схоже, Трамп підбирав собі такого радника з нацбезпеки, який міг би генерувати ідеї для реалізації цього курсу. Саме в цьому проявив себе 50-річний Майк Волтц, який з 2019 року представляє штат Флорида в нижній палаті Конгресу США. Він вважається одним із найзапекліших антагоністів КНР серед членів Конгресу. У квітні 2021 року він заявив: "Ми перебуваємо у стані холодної війни з КПК".
І він спеціаліст із вироблення антикитайських рішень. У 2020 році Волтц вніс та успішно провів через Конгрес закон про дослідження та інновації в галузі критично важливих мінералів, щоб знизити залежність США від Китаю. Також він був піонером у законодавстві, спрямованому на захист американських університетів та академій від китайського шпигунства. 2021 року він був першим членом Конгресу, який закликав до повного бойкоту зимових Олімпійських ігор 2022 року в Пекіні через геноцид уйгурського населення. У грудні 2021 року адміністрація Байдена оголосила "дипломатичний бойкот" цих ігор.
Що ж до Європи та України, то Волтц свої ідеї сформулював у вересні 2023 року у виступі на Foxnews: "Епоха чеків без вказівки дати для України від Конгресу закінчилася".Ось його ключові тези:
Остання фраза дуже чітко показує, що Волтц намагається дистанціюватися від відверто проросійських та антиукраїнських гасел та політиків. Він соромиться сказати прямо: давайте зрадимо Україну і продамо її Путіну. Але й дати Україні стільки зброї, скільки потрібно для перемоги, він теж не хоче. Він пропонує "третій шлях": перекласти відповідальність за Україну із США на Європу.
6 листопада газета The Wall Street Journal розповіла, що радники Трампа із зовнішньої політики запропонували йому чотири плани закінчення війни. Один із них за своїм духом дуже близький до філософії Волтца. Згідно з цим планом, Україна відмовиться від вступу до НАТО впродовж найближчих 20 років, лінія фронту заморозиться і обидві сторони погодяться на створення демілітаризованої зони завдовжки 800 миль (майже 1300 км), де буде розміщено європейські миротворчі війська. США не братимуть участі у миротворчій місії та не фінансуватимуть її. "Ми не відправлятимемо американських чоловіків і жінок підтримувати мир в Україні. І ми не платитимемо за це. Змусіть поляків, німців, британців та французів робити це", — сказав газеті член команди Трампа.
Це не означає, що США зовсім "відмовляться" від України. Ні, вони вноситимуть свою частку у відновлення економіки та посилення обороноздатності України, але вимагатимуть, щоб частка Європи була суттєво більшою. А за свою частку вони вимагатимуть участі у механізмах контролю за українською владою, особливо за витрачанням західних коштів, боротьбою з корупцією тощо.
Придумати алгоритм, як змусити Україну погодитися на це, — це і є одне із завдань Волтца.
