На початку листопада розпалася "світлофорна" коаліція в Бундестазі. Формальна причина — конфлікт канцлера Олафа Шольца і глави Мінфіну Крістіана Лінднера. Насправді причини глибші
Чому у Німеччині будуть дочасні парламентські вибори
У середу канцлер Олаф Шольц виступив у Бундестазі з урядовою заявою у зв’язку з розпадом коаліції. Дочасні вибори у Німеччині стали невідворотними після переговорів партій, які формували більшість, та опозиції. Політичні сили узгодили дату всенародного голосування — 23 лютого 2025 року. За процедурою ще має відбутися розгляд вотуму довіри діючому уряду, він запланований на 16 грудня. Формальною причиною згасання коаліційного "світлофора" стала відставка міністра фінансів Крістіана Лінднера, який представляв в уряді "Вільних демократів" — ліберальну партію, яка перебувала в коаліції з лівими есдеками та "зеленими". Шольц і Лінднер конфліктували давно, а на початку листопада сварка закінчилася відставкою міністра. Той запропонував провести дочасні вибори на початку 2025 року, в обмін на згоду інших членів більшості погоджувався на ухвалення додаткового бюджету країни та на участь у перехідному уряді до виборів. Шольц назвав поведінку Лінднера шантажем.
На думку окремих експертів, міністр від "Вільних демократів" міг навмисно піти на загострення конфлікту, адже в разі дочасних виборів його партія точно потрапить у наступний парламент і на хвилі сварки з непопулярним канцлером ще й може покращити результати (останні за часом опитування громадської думки демонструють гарантоване потрапляння політсили до наступної каденції законодавчих зборів). Це підвищує шанси партії ввійти до нової коаліції вже з блоком ХДС/ХСС, якому соціологи прогнозують перше місце. Тому Лінднер закликав до реформ, завідома неприйнятних лівими колегами по коаліції, — до скорочення бюджетних видатків, зниження податків для заможних громадян, а також уповільнення переходу до вуглецево-нейтральної економіки.
Вибори з ризиками
Разом із тим експерти наголошують на значних ризиках для країни внаслідок урядової кризи і дочасних виборів. Перший ризик: зростання підтримки "Альтернативи для Німеччини". Соцопитування, оприлюднене Bild, зафіксувало ріст рейтингу ультраправих за місяць на півтора відсотки, що пов’язують не тільки з урядовою кризою, а й із так званим "ефектом Трампа" — підйомом правих популістів на хвилі перемоги Дональда Трампа у США.
Другий ризик: хоча більшість прогнозів на користь першості блоку ХДС/ХСС на чолі з Фрідріхом Мерцом (підтримка правих лібералів росте найшвидше), проте в новому парламенті їм доведеться формувати коаліцію, а судячи із соцопитувань, окрім "Вільних демократів" до її складу доведеться включати або есдеків, або "зелених". У Німеччині вже була коаліція ХДС/ХСС та СДПН у 2018 році за часів урядування Ангели Меркель, однак сьогоднішня ситуація відрізняється від тодішньої. Мерц, якому пророкують посаду канцлера, на відміну від Меркель суттєво правіший, йому буде складно домовлятися з есдеками з ключового для німців питання — в який спосіб зупинити економічний спад. У правих і лівих тут світоглядні розбіжності.
Також в СДПН триває внутрішня дискусія, хто поведе партію на вибори, тобто претендуватиме на посаду канцлера — нині непопулярний Шольц чи міністр оборони Борис Пісторіус, який, згідно з опитуваннями, популярніший серед німців аніж навіть Мерц. Тобто є внутрішня проблема лідерства в СДПН, котра може загостритися під час коаліційних перемовин за результатами волевиявлення німців у лютому. Коли уявити велику коаліцію між блоком ХДС/ХСС та есдеками, відразу постає питання місця в ній амбіційних фігур Шольца та Пісторіуса. .
Ще є "зелені", яких вести на вибори має намір нинішній віце-канцлер Роберт Габек. Рейтинг цієї партії дає їй хороші шанси отримати чималу фракцію, однак ідеологічні розбіжності у питанні екологічної політики роблять майже неможливим перебування в одній коаліції правих лібералів та "зелених". За даними опитувань, німці серед іншого пов’язують свої проблеми зі спадом промислового виробництва, а партія Габека продовжує відстоювати екологічні трансформації, котрі, як вважає багато громадян, б’ють по їхніх кишенях.
Чи повторять німці політичний пірует американців
Отже, підсумуємо. По-перше, розпад коаліції на чолі з есдеками був прогнозований, оскільки рівень довіри населення до неї та уряду на чолі з Шольцем постійно падав. Сварка канцлера з міністром фінансів стала просто останнім цвяхом у цю коаліцію. По-друге, одна з ключових причин розпаду більшості — падіння рівня довіри до канцлера Шольца. Німці, як і американці, які привели до влади Трампа, прагнуть рішучих кроків і рішучого лідерства. І знову дешевого газу, високих доходів, стабільності. Перші особи головних партій Німеччини не займаються огульним популізмом і не пропонують простих рішень, однак існує ризик зростання рейтингів відвертих популістів із проросійськими гаслами на кшталт "АдН" чи "Альянсу Сари Вагенкнехт".
Останні за опитуваннями поки на межі прохідного 5-відсоткового бар’єру, але і в ультраправих, і в ультралівих є бонус порівняно з традиційними партіями — їхні вожді не обтяжують себе правдою та складними для пересічного виборця програмами. І Сара Вагенкнехт, і Аліс Вайдель з протилежного правого ідеологічного полюсу спробують зіграти на бажанні частини німців помститися існуючим політичним лідерам та традиційним партіям, з якими ті пов’язують свої проблеми. Злет популізму — сучасний тренд, завдяки йому політичний ландшафт наступного парламенту Німеччини може зазнати серйозних змін. Звісно, в разі проходження туди радикалів у коаліцію їх ніхто не візьме, але вони матимуть досить галасливу опозицію.
По-третє, хоча рівень підтримки німцями дочасних виборів високий, не менш високою є затребуваність на рішучість дій. Шольц не відповідає цьому запиту. Його партія перемогла на виборах у 2021 році, коли у Німеччині й світі були одні обставини, але після російського вторгнення в Україну та пов’язаного з ним руйнування сталих міжнародних політичних та економічних устоїв виклики кардинально змінилися. Натомість канцлер продовжував чинити за принципом "аби не сталася ескалація" замість стати двигуном швидких і принципових рішень. Це стосується і власне Німеччини, й допомоги Україні від країни — лідера ЄС.
Не будемо детально описувати всі випадки, коли німецький уряд влаштовував політичні ігри навколо підтримки України, згадаємо лише кілька моментів, які демонструють обережність Шольца. Звільнений міністр Лінднер звинуватив канцлера у перешкоджанні військовій допомозі Україні. Заява, схожа на помсту, проте навіть історія з впертим небажанням надати ракети Taurus може свідчити на користь звинувачень Лінднера. А нещодавно Шольц повідомив, що поговорить з Путіним "у потрібний час", це начебто станеться скоро, водночас наголосив: він — відповідальний політик, тому не робитиме таких кроків самостійно. І вже з останніх подій: під час виступу у Бундестазі Шольц гордо заявив: вважає правильним свій внесок у недопущення ескалації. Після чого оголосив про надання нам шостої системи ППО IRIS-T.
Дуже схоже на те, що тренд на лідерську рішучість стане одним із ключових під час виборчої кампанії. Тому в особистому рейтингу Пісторіус й обігнав Шольца. А Мерц обіцяє надати Україні ракети Taurus і загалом зняти існуючі перепони для постачання зброї нашій державі. Тобто перезавантаження німецького парламенту та зміна урядової команди — повна в разі програшу есдеків, чи часткова при збереженні СДПН посади канцлера, але не Шольца — навіює легкий оптимізм. Із похибкою на те, що передвиборчі обіцянки часто залишаються обіцянками.
