Територіальні поступки, відмова від НАТО і віра у… скору смерть Путіна?
Обраний президент Сполучених Штатів Дональд Трамп декілька разів міняв рішення щодо того, хто стане його спеціальним представником з питань України та Росії. Спочатку йшлося про Марка Волтца, котрий на посаді радника з національної безпеки (зараз, при Байдені, її обіймає Джейк Салліван) мав консультувати Трампа в тому числі і з питань війни в Україні.
Потім Трамп виокремив з функціоналу радника з нацбезпеки напрям російсько-української війни і нібито вирішив довірити його Борису Епштейну, якого американська преса називає «етнічним росіянином» за фактом його місця народження. Згодом і ця кандидатура була відкинута, і оглядачі заговорили про те, що Річард Гренелл – колишній розвідник і колишній посол США у Німеччині – це точно той кандидат, котрий посяде крісло спецпредставника Трампа. Деякі українські ЗМІ навіть поспішили повідомити, що Офіс президента України вже встановив добрі контакти з Гренеллом.
Однак ввечері 27 листопада стало відомо про претендента номер чотири на «українську тему» – Кіта Келлога. Утім, і це не ще не доконаний факт: від коментарів щодо такого призначення відмовилася як речниця перехідної адміністрації Керолайн Лівітт, так і сам Келлог, передає Reuters. Теоретично Трамп може передумати ще не раз.
Його університети
Цього року Кіт Келлог відсвяткував свій 80-річчя. Він народився 12 травня 1944-го у місті Дейтон, штат Огайо. Закінчив університет Санта-Клари у Каліфорнії та Канзаський університет. Від своїх 23 і до майже 60 років служив в армії США. Пройшов в’єтнамську війну, пізніше командував бригадою 7-ї піхотної дивізії під час операції Just Cause в Панамі у 1989-му. А у рамках операції «Буря в пустелі» в Перській затоці з 1990-го по 1991 рік служив начальником штабу 82-ї повітряно-десантної дивізії.
Військова кар’єра Келлога добігла кінця у 2003 році. А після вторгнення США до Іраку з 2003 по 2004 рік Келлог обійняв посаду головного керуючого директора в Тимчасової коаліційної адміністрації. Згодом Келлога було обрано главою Командування спеціальних операцій у Європі (SOCEUR).
Після своєї відставки Келлог працював у компанії Oracle як консультант з внутрішньої безпеки, був виконавчим віце-президентом технологічної компанії CACI International, а у 2009 році обійняв посаду старшого віцепрезидента корпорації Cubic, яка виробляє військове обладнання.
Зараз Келлог є співголовою Центру американської безпеки в AFPI (America First Policy Institute) – недержавної, позапартійної організації, що не підтримує жодних кандидатів чи кампанії. А от про самого Келлога не можна сказати, що він – поза політикою. Келлог є давнім членом Республіканської партії США, він також є близьким до Дональда Трампа.
Келлог і Трамп
Українські знавці американської політики можуть пригадати Кіта Келлога за першою каденцією Дональда Трампа. Ще будучи кандидатом у президенти, Трамп обіцяв Келлогу посаду начальника штабу і виконавчого секретаря Ради національної безпеки США. Сказано – зроблено: після своєї перемоги у 2016-му Трамп віддав Келлогу ці портфелі.
У 2017 році Келлог був виконувачем обов'язків радника президента США з національної безпеки до затвердження Трампом на цю посаду Реймонда МакМастера. А у 2018 віцепрезидент Майк Пенс обрав Кіта Келлога своїм радником з національної безпеки.
Отже, нинішнє ймовірне призначення Келлога на посаду спецпредставника з питань російсько-української війни є логічним кроком, тим паче, що Трамп відзначає «видатну військову та ділову кар'єру» Келлога, а також його високі людські та професійні якості. «Разом ми забезпечимо мир через силу і зробимо Америку і світ знову безпечними», – заявляє обраний президент США.
Булава від Терехова
Кіт Келлог не стояв осторонь російсько-української війни й раніше.
У січні 2023-го він відвідав міста Ізюм та Харків і навіть отримав булаву з рук харківського градоначальника Ігоря Терехова.
Тоді ж, на початку 2023 року, Келлог багато критикував Захід за його повільну та недостатню допомогу. Такою поведінкою та власною нерішучістю західні країни послали сигнал Путіну, що той може перемогти, казав Келлог.
«Якби ми, Захід, тоді надали те обладнання, про яке просив президент Зеленський, то ви, мабуть, могли б завершити справу. Ви могли дійти до Азовського моря через Херсон, розділивши їх (росіян – ред.) навпіл. І це те, що ви хотіли зробити. Але оскільки Захід, а особливо Америка, дуже повільно постачали вам обладнання та необхідну підтримку, це дозволило росіянам піти в наступ. Тож я певною мірою звинувачую цю адміністрацію (Байдена – ред.) та Захід у тому, що вони не підтримали Україну, коли вони повинні були це зробити», – говорив він, звертаючись до українців.
Келлог додавав, що повномасштабна агресія Росії стала можливою, бо Кремль повірив у слабкість Заходу і США після «поразки в Афганістані» та відсутності реакції на захоплення Росією Криму у 2014 році. «Якщо ми не продемонструємо лідерство зараз, ми ризикуємо загрузнути у ще одній нескінченній війні», – резюмував Кіт Келлог. За його словами, вагання та часткові заходи не приведуть до перемоги, вони «дозволяють вести війну, але не завершити її».
І це дуже правильні слова, проте чи залишиться Кіт Келлог вірним своїй позиції, отримавши важелі впливу на ситуацію?
План Келлога
Хоча на початку 2023 року Келлог дорікав адміністрації Джо Байдена тим, що вона не сприяє перемозі України, в середині 2024-го він представив своє бачення миру, котре також не можна назвати переможним для України. Але спочатку – про джерела, які описують план Келлога. Це, по-перше, сайт його інституції America First Policy Institute, де алгоритм дій із досягнення миру написаний ним у співавторстві з Фредом Флейцем. А по-друге, інтерв’ю Келлога «Голосу Америки», опубліковане в липні поточного року.
У матеріалі, розмішеному на платформі AFPI, йдеться про те, що США мають розпочати кроки щодо встановлення режиму припинення війни та початку мирних перегорів. США продовжуватимуть озброювати Україну, аби стримати Росію від нового наступу під час або після досягнення угоди, але лише у випадку, якщо Київ погодиться на такі перемовини.
«Це – варіант, який президент може використати у разі обрання. Почали відразу казати, що це план, затверджений президентом. Ні, зовсім ні», – наголошував Келлог кілька місяців тому.
А до українців генерал звернувся тоді з іншим спічем, зазначивши таке: «Ніхто ніколи не казав, що «треба змусити вас віддати свої землі Росії». Ми ніколи цього не говорили, ми просто шукаємо вихід. Подивіться на ваші втрати. Лише в Україні, залежно від того, з ким ви говорите, вам скажуть, що вони становлять від 100 до 130 тис. смертей. Це величезні втрати. У Росії їх втричі більше. Отже, ви або повинні знайти спосіб зупинити війну, або ви хочете, щоб вона тривала без чіткого кінця. І дуже важливо, те, що ми в Америці називаємо «натиснути на гальма». Це не означає, що Україна здається, це не означає, що ви віддаєте територію, нічого подібного», – заспокоював Келлог.
То що ж тоді означає план Келлога?
По пунктах
✦ США будуть і надалі озброювати Україну, щоб убезпечити від подальшого просування Росії вглиб нашої території. Але лише за умови, що Україна погодиться на переговори.
✦ Формально США не наполягатимуть на тому, щоб Україна відмовилася від окупованих територій. Але фактично – так, наполягатимуть. У плані Келлога це називається «відмовитись від сили на користь дипломатії».
✦ Дипломатія ж запрацює тоді, коли Путін з тих чи інших причин залишить посаду президента РФ. Тобто – невідомо коли.
✦ Перемовини «вестимуться з позиції сили» – так сформульовано у Келлога. Україна буде достатньо озброєна ще до їх початку.
✦ Від вступу в НАТО Україна відмовляється на користь двосторонньої безпекової угоди України зі США. Положення про угоду зі США має бути частиною мирного договору.
✦ Угода має бути ратифікованою Сенатом, а не такою, як та, що була підписана Україною та Сполученими Штатами у червні 2024-го – її Келлог називав чимось «на зразок Будапештського меморандуму».
✦ Скорочення армії України не буде. Навпаки, зброї буде ще більше. «Я вживаю термін «зробити Україну Спартою Європи», щоб на них більше ніхто не напав», – казав Келлог в липневому інтерв’ю.
✦ «Спарта Європи» матиме демілітаризовану зону, щодо якої Келлог не уточнює – хто і як буде її контролювати.
Одним словом, Україні пропонують замороження війни у кордонах території, яку ми контролюємо станом на зараз. За згоду на це ми отримаємо збою та гарантії безпеки від США, а Росія натомість – послаблення санкцій і відмову України від вступу у НАТО. Попереду – у невизначеному майбутньому – у нас маячитиме ефемерне повернення окупованих територій «дипломатичним шляхом» та вірогідність нової війни, яку розпочне Росія, коли збереться з новими силами, скориставшись паузою, що виникне.
Ось так «натиснути на гальма» збирається Кіт Келлог. Чи співпадає його намір із наміром Дональда Трампа – покаже час. У всій цій історії є одна людина, чиєю думкою поки що ніхто не поцікавився, і це –Путін. Що дає американським експертам впевненість у тому, що він пристане на їхні пропозиції, а не намагатиметься поглинути усю Україну, не зрозуміло. У плані Келлога є цілком конкретна, хоч і завуальована погроза Україні – позбавити нас допомоги у разі непослуху. Проте нічого натомість не адресовано Росії – що буде із нею, якщо вона не пристане на такий план.
А це робить його досить хисткою і не симетричною конструкцією.
