Кая Каллас, яка з 1 грудня обіймає посаду верховного представника Євросоюзу із закордонних справ та політики безпеки — віце-президента Єврокомісії, торкнулася цієї теми у своєму першому ж інтерв'ю на новій посаді. "Досі дискусія точилася навколо того, які країни готові відправити солдатів в Україну, а які ні. Я вважаю, що нічого не можна виключати і в цьому питанні слід зберігати певну стратегічну невизначеність", — заявила вона групі міжнародних медіа. Каллас наголосила, що Європа могла б "зіграти свою роль", якби припинення вогню дійсно було досягнуто і необхідно було б відправити війська для контролю за його дотриманням. "Вибір у цьому плані в будь-якому разі залишається за Україною", — наголосила вона.
За оцінкою Каллас, підрозділи можливих миротворчих сил можуть прийти з країн ЄС, які вже дали зрозуміти, що направлять війська за певних умов. До них належать, зокрема, Франція та країни Балтії.
Ця тема зараз одна з найгарячіших у європейських столицях. Як відомо, ще 26 лютого президент Франції Еммануель Макрон організував у Парижі міжнародну конференцію з надання допомоги Україні та озвучив там ідею розміщення в Україні західних військ. Він також запропонував зберігати у цьому питанні "стратегічну невизначеність".
Ідея Макрона викликала різку протидію з боку деяких європейських країн на чолі з Німеччиною. Однак, за даними газети Le Mond, дебати з цього питання були відновлені завдяки візиту до Франції прем'єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера 11 листопада.
22 листопада обговорення продовжили у Лондоні міністри закордонних справ Великої Британії та Франції Девід Леммі та Жан-Ноель Барро. Після цієї зустрічі Барро виступив у програмі ВВС Sunday. "То ви бачите день, коли французькі війська можуть бути розгорнуті в Україні?" — спитала його ведуча Лора Кюнсберг. "Президент Макрон сказав, що ми повинні встановлювати стратегічну невизначеність і не говорити, що ми повинні або чогось не повинні робити, ось чому ми не відмовляємося від будь-яких варіантів публічно, і знову, у тісній співпраці з нашими союзниками, з Великою Британією, з європейцями, із США та з українцями, ми вирішуємо, які стратегії здійснити".
2 грудня українська редакція Радіо Свобода повідомила, що у Парижі та Лондоні розмірковують над варіантами, які можна було б запропонувати у разі мирних переговорів України з Росією для забезпечення безпеки України. Високопосадовець НАТО розповів на умовах анонімності, що одним із варіантів є розміщення військ Франції та Великої Британії на лінії розмежування для моніторингу режиму припинення вогню, який може бути досягнутий у результаті переговорів.
За словами чиновника, Париж і Лондон готуються до вступу на посаду президента США Дональда Трампа. Розробка конкретних пропозицій та варіантів підтримки України необхідна задля двох цілей. По-перше, щоб у разі виникнення питання з боку Трампа, як саме можуть включитись країни Європи, вони мали б готові варіанти підтримки Києва. По-друге, щоб гарантувати участь союзників з Європи у мирних переговорах України та Росії за посередництва Трампа.
3 грудня цей варіант було обговорено на саміті міністрів закордонних справ країн НАТО в Брюсселі. Як повідомляє газета Berliner-Zeitung, міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок заявила на саміті, що Німеччина підтримає всі заходи, які можуть сприяти довгостроковому миру, включаючи присутність міжнародних військ задля забезпечення припинення вогню. За словами Бербок, присутність німецьких військ буде можлива лише у разі припинення вогню між Україною та Росією.
Наступного дня ця заява бурхливо обговорювалася у Бундестазі. Канцлер Олаф Шольц спробував остудити пристрасті: "Цілком недоречно зараз спекулювати про те, що станеться потім під час переговорного припинення вогню та у мирній ситуації". Він наголосив, що про відправку німецьких солдатів в Україну на даний момент "не може бути й мови".
Проте міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус розставив акценти по-іншому. На його думку, солдати Бундесверу можуть взяти участь у можливій миротворчій місії в Україні. "Ми готуємося, ми опрацьовуємо сценарії, але робимо це конфіденційно", — сказав він в ефірі Deutschlandfunk. За його словами, відповідь на питання про військову участь у миротворчих силах зрештою залежатиме від того, якими будуть умови: "Якщо існує припинення вогню і якщо хтось — хто б там не був — планує вжити там миротворчих заходів з використанням військових сил, це залежатиме від типу мандата, його масштабів, вимог і рівня визнання сьогоднішніми воюючими сторонами".
Також він прокоментував слова Бербок та Шольца. Він зазначив, що "Бербок зробила дуже загальні заяви", а канцлер "справедливо" сказав, що йдеться про дві різні речі. "Одна справа відправити зараз сухопутні війська — це виключає Німеччину. Інша — що станеться наприкінці бойових дій, — пояснив Пісторіус. — Нам доведеться поговорити про це, коли настане час, але не через голови тих, хто в цьому бере участь". Він наголосив, що потрібно обдумати всі можливості, але це "не означає, що ми розкриваємо усі сценарії".
Примітно, що і Кая Каллас, і Жан-Ноель Барро, і Борис Пісторіус відстоюють необхідність "стратегічної невизначеності" та опрацювання різних сценаріїв. Ці меседжі направлені одразу трьом сторонам: Москві, Трампу та Києву.
Месседж Москві полягає в тому, що Путін має обирати між двома варіантами. Якщо він погоджується на припинення вогню та заморожування війни, тоді Велика Британія, Франція і, не виключено, Німеччина готові брати участь у миротворчій місії вздовж кордону та демаркаційної лінії, якщо Київ та Москва домовляться, що миротворці необхідні для запобігання новій ескалації.
Якщо ж Путін вирішить продовжувати війну "до переможного кінця", тоді Велика Британія та Франція (але точно не Німеччина) можуть направити в Україну свої війська як допоміжну місію, щоб Україна могла вивільнити свої підрозділи, які охороняють кордон та тилові об'єкти, і відправити їх на фронт. Путін, звісно, може припустити, що Лондон і Париж на це не наважаться, але гарантії він не має.
Трамп отримує одразу кілька меседжів. Перш за все, Лондон і Париж демонструють готовність йти назустріч його побажанням. Місяць тому газета The Wall Street Journal розповіла, що радники Трампа із зовнішньої політики запропонували йому чотири плани закінчення війни. Один із них якраз і говорить про європейських миротворців. За цим планом лінія фронту заморозиться і обидві сторони погодяться на створення демілітаризованої зони завдовжки 800 миль (майже 1300 км), де будуть розміщені європейські миротворчі війська. США не братимуть участі у миротворчій місії та не фінансуватимуть її. "Ми не відправлятимемо американських чоловіків і жінок підтримувати мир в Україні. І ми не платитимемо за це. Змусіть поляків, німців, британців та французів робити це", — сказав газеті член команди Трампа.
Крім того, Велика Британія та Євросоюз показують своє бажання брати участь у переговорах щодо долі України. Більше того, вони нагадують Трампу, що можуть бути йому корисними для посилення його позиції. Путін знає, що Трамп сам себе зв'язав категоричним зобов'язанням не направляти в Україну американські війська. Але якщо Путін спробує скористатися цим аргументом, Трамп може сказати, що за потреби в Україну вирушать війська європейських країн.
Для Києва з усього цього не випливає нічого хорошого. Фактично можна вважати відкинутим варіант "НАТО в обмін на території", тобто прийом України до НАТО та поширення статті 5 Північноатлантичного договору на територію, яку контролює Україна. Ця ідея є малореалістичною навіть у порівнянні з ідеєю європейських миротворців.
Причина насамперед у тому, що Путіна не влаштовує ніяке членство України в НАТО — ані повне, ані часткове. Тому він вимагатиме від Заходу гарантій неприйняття України до НАТО. І він лякатиме, що інакше взагалі відмовиться від переговорів. А якщо Україну таки спробують прийняти до НАТО, то Росія заблокує це за допомогою своїх друзів серед членів НАТО, які просто не ратифікують протокол про приєднання України до Альянсу.
Тому членство України в НАТО, найімовірніше, стане розмінною монетою на переговорах. Знову ж таки, це відповідає тим ідеям, які висловлювалися командою Трампа.
Що ж до миротворців, то вони можуть бути цікавими Путіну. Особливо якщо це будуть не лише європейські, а й, скажімо, китайські миротворці. І якщо розміщені вони будуть лише на території, яку контролює Україна. Фактично це буде реалізація його вимоги про "демілітаризовану зону" для запобігання "нападу з боку України".
