До інавгурації Дональда Трампа залишилося чотири тижні. Підготовка до майбутніх переговорів Києва, Вашингтона та Москви триває повним ходом
Підготовка Києва
"Ми повинні зробити все, щоб 25-й рік став для України роком справедливого миру. Ми всі розуміємо, що в січні – після зміни адміністрації Сполучених Штатів Америки – відбудеться й багато змін у міжнародних справах", — зазначив Володимир Зеленський українським дипломатам 22 грудня.
Які кроки можливі на шляху до миру, він розповів 19 грудня в Брюсселі на засіданні Європейської ради (вищого органу Євросоюзу). "Ми всі розуміємо, що в січні Президент Трамп збільшить зусилля, спрямовані на припинення війни. Від нас залежить, чи підтримає його Європа сильним, єдиним голосом, — цитує Зеленського його офіційний сайт. — Європа й Аерика здатні наблизити завершення війни, справедливий і надійний мир. Однак для того, щоб Сполучені Штати могли застосовувати максимальний тиск, Європа повинна зайняти чітку позицію".
І він пояснив, якої "чіткої позиції" чекає від Європи: насамперед це згода направити в Україну своїх миротворців як гарантію безпеки України після припинення бойових дій. "Володимир Зеленський зазначив, що для Європи важливо зробити значний внесок у гарантування безпеки. У межах цих гарантій Україна підтримує ініціативу Франції щодо військового контингенту в нашій країні та закликає приєднатися до неї інших партнерів", — повідомив сайт президента України.
Це, схоже, не просто елемент майбутніх домовленостей, а їхня тримальна конструкція. Зрозуміло, що мир, який буде укладено між Києвом та Москвою за посередництвом Трампа, не буде справедливим для України. Це буде м'яка капітуляція, за формулюванням радника керівника ОП Михайла Подоляка. Тому Зеленському конче необхідно, щоб у майбутніх домовленостях була компонента, яку він зможе представити як свою дипломатичну перемогу. Ця компонента називається "гарантії безпеки".
Проблема в тому, що країни Заходу не хочуть пов'язувати себе зобов'язанням вступати у війну з Росією, якщо вона знову нападе на Україну. Такого зобов'язання немає в жодній з угод про співробітництво у сфері безпеки, які Україна підписала з країнами G7, НАТО та ЄС. І це та причина, через яку нас не приймуть до НАТО, поки частину нашої території окуповано.
Ідея направити в Україну європейських миротворців — це технічно дуже складний, але все ж таки реалістичний варіант гарантій безпеки. Фактично це "обхідний шлях" для отримання гарантій НАТО. Війська європейських членів НАТО розміщуються з нашого боку лінії фронту як гарантія дотримання перемир'я. Якщо Путін нападе на ці війська (порушуючи підписані ним же домовленості), то вони мають дати відсіч агресору.
Ще 26 лютого президент Франції Еммануель Макрон озвучив ідею відправки в Україну французьких військ. Зеленський відповів на це 11 березня в ефірі французького телеканалу BFMTV: "Поки Україна тримається, французька армія може залишатися на французькій території". І він пообіцяв французам: "Ваші діти не помиратимуть в Україні".
Після перемоги Трампа на виборах президента США ідея європейських миротворців відродилася і почала активно обговорюватись у європейських столицях. Зеленський також скоригував свою позицію. "Ми можемо подумати й попрацювати над позицією Еммануеля. Він пропонував, щоб якась частина військ тієї чи іншої країни була присутня на території України, які б гарантували нам безпеку, поки Україна не в НАТО", — написав він у своєму ТГ-каналі 9 грудня.
Незабаром Зеленський перетворився на активного прихильника цієї ідеї. На прес-конференції після засідання Європейської ради 19 грудня він розповів, що на зустрічах у Брюсселі було обговорено ідею розміщення миротворчої місії в Україні. За його словами, зараз продовжуються консультації, у проведенні яких допомагає Макрон. "Ми проговорювали з Еммануелем його давнішню ідею. Ми підтримуємо ідею посилення України", — заявив він.
Зеленський наголосив, що вже отримав позитивні новини. "Еммануель мав контакти щодо цього з деякими лідерами. Ми в процесі, але я бачу, що є позитив від деяких лідерів", — повідомив він, але утримався від конкретизації формату місії, пояснивши, що це "чутливе питання". "Тут питання деталей, і ми обговорюємо ці деталі", — додав він.
Як бачимо, принципове рішення вже ухвалене, зараз йде опрацювання деталей. І це означає, що Київ уже погодився на заморожування війни за умови введення європейських миротворців. Звісно, до весни цей план навряд чи буде реалізовано. Але до осені — можливо.
Підготовка Трампа
Схоже, такий варіант влаштовує і Дональда Трампа. Одразу після президентських виборів у США газета The Wall Street Journal розповіла, що радники Трампа із зовнішньої політики запропонували йому чотири плани закінчення війни. Один із них якраз і говорить про європейських миротворців. За цим планом, лінія фронту заморозиться і обидві сторони погодяться на створення демілітаризованої зони завдовжки 800 миль (майже 1300 км), де буде розміщено європейські миротворчі війська. США не братимуть участі у миротворчій місії та не фінансуватимуть її. "Ми не відправлятимемо американських чоловіків і жінок підтримувати мир в Україні. І ми не платитимемо за це. Змусіть поляків, німців, британців та французів робити це", — сказав газеті член команди Трампа.
Для Трампа з його ізоляціоністською позицією це чудовий варіант: він на самому початку свого другого президентства отримує звання видатного миротворця, не витрачаючи на це американських грошей і не ризикуючи американськими солдатами: обов'язок ввести миротворчі війська та фінансувати їх лягає на плечі Європи (Великої Британії та країн Євросоюзу, насамперед Франції та Німеччини).
Незабаром для узгодження деталей до України приїде спецпредставник Трампа Кіт Келлог. 17 грудня агентство Reuters, посилаючись на два джерела, поінформовані про планування поїздки, повідомило, що Келлог вирушить до Києва і кількох інших європейських столиць на початку січня. Келлог не планує відвідувати Москву під час цієї поїздки. Натомість він відвідає високопоставлених керівників у Києві, а його команда працює над організацією зустрічей із лідерами в інших європейських столицях, таких як Рим та Париж.
На думку Reuters, запланована поїздка, яка має розпочатися невдовзі після Нового року, ілюструє терміновість, яку обраний президент надає припиненню війни в Україні. Прес-секретар Трампа Каролін Лівітт не прокоментувала заплановані зустрічі Келлога, але нагадала агентству, що "Трамп неодноразово заявляв, що головним пріоритетом на його другий термін буде швидке мирне врегулювання російсько-української війни".
18 грудня в інтерв'ю Fox News Келлог заявив, що Україна та Росія наблизилися до виснаження сил у війні та готові до переговорів про мир. "Я думаю, що обидві сторони готові. Це нагадує бійку в клітці: двоє бійців хочуть вибити один одного, але потрібен арбітр, щоб це припинити. Я думаю, що президент Дональд Трамп може стати цим арбітром", — сказав він.
Зеленський на прес-конференції у Брюсселі 19 грудня підтвердив, що візит спецпредставника Трампа відбудеться на початку січня. "Ми чекаємо на пана Келлога і тоді поговоримо, що він має або мав на увазі", — сказав він.
22 грудня Трамп виступив із промовою, в якій зголосився зустрітися з Путіним на початку свого президентства. "Одна з речей, яку я хочу зробити, і швидко, і президент Путін сказав, що хоче зустрітися зі мною якнайшвидше. Тому ми повинні почекати цього, але ми повинні закінчити цю війну", — сказав Трамп і пообіцяв: "Я закінчу війну в Україні".
Можна, звісно, розцінити це як сигнал про готовність домовитись із Путіним за спиною України. Проте можлива й інша інтерпретація: спочатку Келлог привезе Трампу результати переговорів із Києвом та європейськими столицями, а потім Трамп від імені всього Заходу (включаючи США, Європу та Україну) проведе переговори з Путіним щодо майбутньої мирної угоди. У будь-якому разі, якщо там фігуруватимуть європейські миротворці, то це має бути не двостороння (російсько-українська), а багатостороння угода. Не виключено, що до 20 січня, дня своєї інавгурації, Трамп уже матиме алгоритм переговорів та навіть графік мирного процесу. Графік має бути досить стислим у часі, щоб Трамп встиг цього року отримати Нобелівську премію миру (не жарт).
Підготовка Путіна
Путін 19 грудня заявив про готовність зустрітися із Трампом. "Я не знаю, коли ми з ним зустрінемося, тому що він про це нічого не говорить. Я з ним взагалі не розмовляв більше чотирьох років. Я готовий до цього, звичайно, будь-коли, і готовий буду до зустрічі, якщо він захоче цього, — заявив він журналісту NBC. — Якщо колись відбудеться зустріч із новообраним президентом, паном Трампом, впевнений, нам буде про що поговорити".
Фраза Трампа 22 грудня стала відповіддю на цю скаргу Путіна. "Він про це нічого не говорить", — поскаржився Путін, ось Трамп і оголосив про бажання зустрітися з ним.
Наступного дня прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков, відповідаючи на запитання ТАСС, чи існує можливість зустрічі Путіна з Трампом ще до інавгурації Трампа, заявив, що "поки що жодних реальних імпульсів не було". Але Трампу немає сенсу зустрічатися з Путіним до 20 січня, йому потрібна офіційна зустріч, після якої він зміг би заявити про якісь конкретні домовленості.
Вже самою своєю заявою про готовність до зустрічі з Трампом "у будь-який час, щойно він захоче", Путін продемонстрував свою зацікавленість у заморожуванні війни та якнайшвидшому початку геополітичного торгу про умови миру. Але торгуватися він хоче з Трампом, а не з Києвом.
Відповідаючи на запитання NBC щодо готовності йти на компроміси, Путін повторив свою стандартну претензію, що Москва готова до компромісів, але не готовий Києв. "Ми завжди говорили, що ми готові і до переговорів, і до компромісів, — заявив він. — Ми готові, але потрібно, щоб та країна була готова і до переговорів, і до компромісу".
Також він повторив тезу, яку кремлівська пропаганда використовує вже півроку, про нелегітимність Зеленського. За словами Путіна, він готовий вести переговори лише з головою Верховної Ради чи з президентом, якого буде обрано на виборах.
Отже, ми не бачимо у Путіна готовності воювати до переможного кінця. Натомість ми бачимо в нього готовність сторгуватися з Трампом. Його меседж Трампу: нумо домовимось удвох і поставимо Україну та Європу перед фактом. Путін розраховує, що тоді він виглядатиме переможцем (не лише в очах росіян, а й в очах усього світу).
Суть та видимість
Можна резюмувати, що зараз усі сторони (Україна, Європа, Трамп та Путін) вже визнали бажаність заморожування війни. У цьому вся суть майбутніх домовленостей. Наразі йдуть консультації не про суть, а про видимість, тобто про те, як це все виглядатиме.
У результаті кожен може здобути своє. Путін виглядатиме переможцем. Трамп зможе зображати із себе найуспішнішого миротворця у всій історії людства. Зеленський зможе показати гарантії безпеки у вигляді європейських миротворців.
А Європа наблизиться до усвідомлення того, що війна поряд. Зовсім близько й у просторі, й у часі.
