6 січня російське посольство в Молдові висунуло нову офіційну версію Москви, чому "Газпром" припинив постачання газу до Придністров'я, хоча термін контракту з Молдовою закінчиться лише у жовтні 2026 року. Попередню офіційну версію оприлюднив сам "Газпром" 28 грудня. Він сповістив у своєму ТГ-каналі, що з восьмої години ранку 1 січня 2025 року "вводить обмеження постачання природного газу до Республіки Молдова до 0 куб. м на добу. Обмеження діятиме доти, доки ПАТ "Газпром" письмово не повідомить АТ "Молдовагаз" про інше". Своє рішення російська компанія обґрунтувала "відмовою молдавської сторони врегулювати заборгованість за постачання газу", наголосивши, що "Молдовагаз" "регулярно не виконує своїх платіжних зобов'язань за чинним контрактом".
Згідно з російськими розрахунками, борг Молдови за газ становить $709 млн, молдавська сторона визнає борг лише у $8,6 млн.
Отже, початкова офіційна версія Москви полягала в тому, що Путін заморозив Придністров'я, аби здерти з Молдови $709 млн газового боргу. Україна в повідомленні "Газпрому" взагалі не згадувалася.
Проте 6 січня російське посольство у Молдові оприлюднило геть іншу версію. У ній головним лиходієм виглядає особисто Володимир Зеленський. "Деструктивна політика кривавого режиму В.Зеленського тільки розпалює енергетичну кризу в Молдавії, — заявило посольство РФ. — У зв'язку з неодноразово і явно вираженою відмовою української сторони продовжувати газотранспортні угоди, "Газпром" був позбавлений технічної та юридичної можливості подавати з 1 січня 2025 р. газ для транзиту через територію України, у тому числі в Придністров'я. Таким чином, Київ цинічно зупинив транзит російського газу в зимовий період, щоб приректи населення Придністров'я до страждань, щоб сотні тисяч громадян залишилися без тепла та гарячої води".
Ця зміна офіційних версій Москви означає, що здерти з Молдови газовий борг — це вже другорядна мета Кремля. А головною метою стало вплинути на Євросоюз та Україну, аби Україна під тиском ЄС відновила контракт із "Газпромом" на транзит російського газу своєю газотранспортною системою.
Це, безумовно, погана новина для мешканців Придністров'я. Їх там налічується близько 460 тисяч, і всіх їх Путін вирішив принести в жертву.
Раніше влада самопроголошеної ПМР готувалася до геть іншого сценарію. З 1 січня російський газ мав надходити в обхід України — "Турецьким потоком" і далі Трансбалканським газопроводом.
Ще 1 вересня "президент ПМР" Вадим Красносельський провів прес-конференцію, на якій оголосив, що постачання газу до Придністров'я збережеться навіть у разі припинення подачі через Україну. "Нами відпрацьовано вже інший маршрут постачання газу до Придністров'я. Він діє, він працює, він уже перевірений, обсягу, перерізу труби цілком вистачає. Багато хто сумнівався, що переріз труби не підійде. Він підходить. Придністров'я може отримати газ, минаючи Україну", — наголосив Красносельський.
Утім, він визнав, що цей прекрасний план може бути зірваний "Газпромом". Цінова політика та умови газового контракту залежатимуть від переговорів між компаніями "Молдовагаз" та "Газпром", зазначив Красносельський. Але він очікував, що Кишинів виконає фінансові вимоги Москви. "Ми сподіваємося на краще. Газ потрібен усім, і Молдові теж. Тим більше, що Молдавська ДРЕС, тобто наша Дністровська ДРЕС, вона працює на цьому газі і виробляє електроенергію для Молдови. Тут все взаємопов'язане", — пояснив він свої очікування.
Наприкінці листопада після переговорів представників Молдови з головою "Газпрому" Олексієм Міллером стало відомо, що "Газпром" відмовляється постачати газ до Придністров'я "Турецьким потоком", доки Молдова не виплатить $709 млн боргу. У зв'язку з цим 11 грудня "верховна рада ПМР" затвердила указ Красносельського про запровадження надзвичайного стану в економіці на 30 днів. Документ передбачає економію газу та створення резервів енергоресурсів. Влада ПМР заявила, що сформувала запаси вугілля, якого вистачить, щоб Молдавська ДРЕС 50 днів забезпечувала електроенергією житлові будинки, соціальні установи, підприємства, які випускають продовольчі товари, та організації, які забезпечують життєдіяльність громадян.
Ось за цим планом вони й діяли, очікуючи, що ця проблема є короткочасною і дуже скоро Москва додавить Кишинів. Компанії "Молдовагаз" та "Енергоком" заявили, що готові допомогти "Тираспольтрансгазу" в організації закупівлі газу на будь-якому європейському майданчику на ринкових умовах. Проте 2 січня Тирасполь відмовився від допомоги. Кишинівське інформагентство IPN цитує лист, у якому "Тираспольтрансгаз" відхилив молдавську пропозицію, заявивши, що вона передбачає закупівлю газу за "вищими та нестабільними" цінами. Тирасполь також заявив, що розраховує на відновлення постачання газу російським "Газпромом" за контрактом, термін дії якого спливає у 2026 році.
Однак тепер плани Путіна змінилися. Він розраховував, що щойно припиниться постачання російського газу українською трубою до Євросоюзу, європейці замерзнуть або, як мінімум, злякаються перспективи замерзнути і почнуть істерично тиснути на Київ. Однак Угорщина перейшла на "Турецький потік" ще у 2022 році, Австрія розірвала контракт з "Газпромом" 11 грудня 2024 року, залишалася лише Словаччина, але й вона пережила припинення поставок українською трубою майже безболісно (дефіциту газу немає, але транзит газу новими маршрутами дорожче коштує).
Тому роль замерзлої жертви "київського режиму" доведеться виконувати придністровцям. І тут Путін нікого не шкодуватиме. Йому потрібна максимально моторошна картинка: бездихана економіка, десятки тисяч обмерзлих трупів, сотні тисяч замерзлих біженців, які прямують чи до Молдови, чи до України. Щоправда, погода у січні-лютому, напевно, не буде настільки морозною, як треба Путіну, але економіку ПМР він може вбити, точніше, вже вбиває.
Починаючи з 3 січня у Придністров'ї запровадили віялові відключення електроенергії, також почалися перебої з водопостачанням. З 7 січня віялові відключення електроенергії збільшилися до 8 години на добу (двічі по чотири години).
Звісно, "Газпром" має можливість будь-якої миті врятувати придністровців, давши їм газ обхідним маршрутом. Також і влада ПМР може хоч прямо зараз врятувати своє населення, скориставшись пропозиціями Кишинева. До речі, саме до цього їх закликає Євросоюз.
"Коли йдеться про Молдову та про рішення "Газпрому" зупинити постачання газу, ми розуміємо, що влада Молдови вже запропонувала енергію та гуманітарну допомогу для Придністров’я, але ця допомога не була прийнята на цей час. Ми закликаємо Тирасполь взаємодіяти із Кишиневом, щоб вирішувати цю ситуацію в інтересах місцевого населення", — заявила 6 січня в Брюсселі на брифінгу для преси представниця Єврокомісії Анітта Хіппер.
Її колега Анна-Кайса Ітконен додала, що Єврокомісія перебуває у постійному контакті з урядом Молдови, щоб допомогти їй вирішувати поточні виклики. "З 2022 року газові запаси Молдови ексклюзивно надходять з газового ринку ЄС, і це покриває її потреби у газі. Тож наші контакти із владою Молдови залишаються міцними як на політичному, так і на технічному рівнях. Ми сподіваємося знайти рішення, які охоплюватимуть всю територію Молдови, щоб не було більше "блекаутів" або необхідності оголошувати надзвичайний стан, як це відбувалося наприкінці минулого року, уникнути таких ситуацій напередодні найхолодніших місяців", — сказала Ітконен.
Але якщо Путін накаже "Газпрому" залишити Придністров'я без газу і накаже Тирасполю не брати жодної допомоги у Кишинева, тоді жителям ПМР залишиться виконувати свою роль жертви.
Цим шантажем Путін хоче домогтися від України підписання нового контракту із "Газпромом". Друга частина цього плану — викликати заворушення у Молдові. Там уже підвищили тарифи на електроенергію на 65-75% та теплову енергію на 16-38%. У період із липня по жовтень у Молдові мають відбутися парламентські вибори. І Путін, звісно, розраховує, що молдавани, обурені зростанням тарифів, проголосують за проросійські партії.
Путін сподівається, що і в Придністров'ї, і в решті Молдови люди звинувачуватимуть у всіх бідах Майю Санду та Україну, а не Красносельського та Росію. Сумнівно, щоб жителі Придністров'я змогли піднятися на бунт проти своєї влади, яка готова їх заморозити, аби не купувати газ із ЄС. Що ж до суспільних настроїв у Молдові, то вони можуть ще сильніше поляризуватися. І щоб протидіяти плану Путіна, потрібна грамотна спільна гра Єврокомісії, уряду Молдови та уряду України.
