Напевно, це не найкращий спосіб привертати до себе увагу світових медіа. Достатньо подивитися на заголовки статей: "Конфлікт навколо оборонних закупівель України може вплинути на постачання зброї" (Bloomberg), "Протистояння в українській Агенції закупівель загрожує зірвати постачання зброї" (New York Times), " Ворожнеча через закупівлю зброї в Україні може підірвати довіра Заходу, попереджає G7" (Financial Times).
Щоб розуміти, наскільки ризиковану гру зараз веде Київ, потрібно уважно прочитати заяву, з якою 27 січня виступили посли G7 в Україні: "Посли G7 рекомендують оперативно вирішити ситуацію в АОЗ та зосередитися на продовженні оборонних закупівель. Відповідність принципам належного врядування та рекомендаціям НАТО є важливим для збереження довіри громадськості та міжнародних партнерів". Наступного дня представництво НАТО повідомило, що ця заява "повністю відображає позицію НАТО". Виділимо три слова у заяві послів G7: "відповідність рекомендаціям НАТО". Ці рекомендації було ухвалено 11 липня минулого року на найвищому рівні, тобто лідерами країн НАТО на засіданні Ради Україна – НАТО після Вашингтонського саміту НАТО.
Загальна кількість цих рекомендацій — 21, і одна з них, 13-та, називається "Побудувати довіру в агенціях". Маються на увазі дві агенції у сфері Міноборони: Агенція оборонних закупівель та Державний оператор тилу. Зокрема, там наголошується на необхідності незалежних наглядових рад: "Негайне створення наглядових рад агенцій. Це забезпечить додаткове (і незалежне) управління та стратегічний нагляд за агенціями"; "Підтримка незалежної наглядової ради має вирішальне значення для реалізації цієї рекомендації".
За три місяці, 11 жовтня, міністр оборони України Рустем Умєров відзвітував про виконання цієї рекомендації. "Найважливіше — ми нарешті створили наглядові ради для Агенції оборонних закупівель (АОЗ) і Державного оператора тилу (ДОТ). Наглядові ради — важливий елемент для ефективного та прозорого управління закупівлями. Призначення їх є важливим кроком до відповідності міжнародним стандартам. Це гарантує незалежний контроль за процесами, мінімізує корупційні ризики та підвищує довіру до системи як всередині країни, так і з боку наших міжнародних партнерів", — написав він на своїй фейсбук-сторінці. До наглядової ради АОЗ увійшли п'ять осіб: три незалежні члени (Патрік Аурой, Катерина Кузнецова, Лукаш Столярськи) та два представники держави (Юрій Джигир та Тарас Чмут). 17 грудня наглядова рада провела перше засідання, де обрала своїм головою Джигиря. Один член (Патрік Аурой) не приступив до роботи і не брав участі в жодному засіданні.
З 29 січня минулого року директором АОЗ працює Марина Безрукова. З нею було укладено контракт терміном на рік. 21 січня 2025 року наглядова рада АОЗ чотирма голосами "за" прийняла рішення продовжити контракт із Безруковою на 12 місяців "шляхом укладання додаткової угоди до вказаного контракту". 23 січня наглядова рада ухвалила рішення затвердити цю додаткову угоду та уповноважити Джигиря підписати її з Безруковою. Цього разу голоси розділилися: Джигир та Чмут "за", Кузнецова та Столярськи "проти", згідно зі статутом АОЗ у таких ситуаціях є вирішальним голос голови, тобто Джигиря, який проголосував "за".
Залишимо за дужками події між двома засіданнями та ті претензії, які є до Безрукової у Банкової. Важливим є той факт, що Банкова виявилася нездатною запобігти продовженню контракту з Безруковою і вирішила "нагнути" наглядову раду АОЗ всупереч рекомендаціям НАТО. Зрозуміло, що Умєров не міг би так вчинити, якби цього не хотіла Банкова.
Отже, 24 січня Умєров оголосив на своїй фейсбук-сторінці, що він "ухвалив рішення відсторонити всіх", ким незадоволений. Згідно з його заявою, Міністерство оборони "не продовжує" контракт із Безруковою і "відкликає двох представників держави з наглядової ради" за те, що вони проігнорували "рекомендації органу управління" (тобто відмовилися виконувати вказівки Умєрова). "Перезапуск наглядової ради відбудеться найближчим часом. Директором АОЗ буде призначено Арсена Жумаділова", — оголосив Умєров. Його слова однозначно свідчать, що він має намір перетворити наглядову раду АОЗ на слухняний йому орган, який посадить у крісло директора АОЗ того, кого вкаже Умєров. Вочевидь це зовсім не те, що мали на увазі лідери країн НАТО, коли вимагали від Банкової негайного створення незалежної наглядової ради АОЗ.
Ключова небезпека полягає в тому, що цей скандал посилює недовіру до української влади з боку Вашингтона. Саме зараз нова американська адміністрація формує свою політику щодо Києва. В оточенні Дональда Трампа є різні люди, у тому числі й відверті вороги України, і люди, яким просто байдуже, що буде з Україною. Тепер українофоби та україноскептики у команді Трампа отримали з рук української влади новий аргумент, чому Трамп має зменшити чи взагалі припинити військову допомогу Україні.
New York Times та Financial Times у своїх докладних статтях про конфлікт навколо АОЗ навели у повному обсязі заяву послів G7 в Україні, а також процитували американський аналітичний центр GMF (The German Marshall Fund of the United States), який зазначив, що "це найгірший час для Києва, щоб повернути час назад в історії успіху оборонної реформи. "Україні зараз потрібне додаткове фінансування озброєнь, а цинічні опоненти в Москві та у певних колах Вашингтона шукають підстав, щоб поставити під сумнів чесність українського оборонного управління", — пояснив GMF свої побоювання.
New York Times зазначає, що протистояння між міністром оборони України та керівником АОЗ "викликало розбіжності в уряді в критичний момент, коли він намагається переконати президента Трампа зберегти американську підтримку у війні з Росією". Газета констатує, що спроба звільнити Безрукову відбувається саме тоді, коли Україна "зіштовхується з ризиком втрати життєво важливих поставок зброї від свого ключового союзника, Сполучених Штатів".
Як стверджує Financial Times, західні чиновники попередили, що суперечка між міністром оборони України та керівником АОЗ "може порушити постачання зброї та підірвати довіру США до Києва". Газета наголошує, що зараз "складний момент для України" через "сумнів щодо того, як довго президент Дональд Трамп забезпечуватиме військову та фінансову підтримку США для країни". Західні дипломати "попередили, що будь-яка ознака дисфункції може зіграти на руку Росії та посилити побоювання в оточенні Трампа з приводу корупції в українському ланцюжку військових поставок", — пише FT.
Торік бюджет АОЗ становив близько 300 млрд грн. Безрукова заявила FT, що вона "отримала численні погрози від політично пов'язаних постачальників і посередників, для яких відмовилася затверджувати контракти". Річний бюджет агенції у розмірі близько $8 млрд, сформований із внутрішніх доходів України, був "дуже важливим інструментом політичного впливу", сказала Безрукова. "Я хочу зосередитися на розвитку внутрішнього виробництва зброї та покласти край людям, які лобіюють кілька конкретних українських державних збройових компаній, які мають погану репутацію через корупцію та виробництво неякісних товарів", — сказала вона FT.
Звісно, західні партнери не можуть заборонити Україні фінансувати АОЗ із українського держбюджету. Але вони можуть зупинити так звану данську модель, за якою західні гроші йдуть на закупівлю для України зброї в українських виробників. Конфлікт між міністром і керівником АОЗ "загрожує послабити організацію, яка керувала закупівлями зброї на суму понад $7 млрд минулого року і стала партнером західних союзників, які спрямовують кошти в зростаючу оборонну промисловість України — нову ініціативу, спрямовану на створення альтернативи поставкам зброї з Заходу, які скорочуються, — попереджає NYT. — Оскільки західні партнери не можуть постачати всю потрібну Україні зброю, агенція допомогла реалізувати ініціативу, яка використовує західні кошти для оплати контрактів, підписаних з місцевими виробниками зброї. Незрозуміло, чи станеться це ще раз".
Але це не єдина проблема. Наразі незрозуміло, хто є повноважним керівником АОЗ. Голова антикорупційного комітету Верховної Ради, "слуга народу" Анастасія Радіна розповіла агенції Bloomberg, що ця невизначеність "може поставити під загрозу майбутні контракти зброї та вплинути на готовність іноземних виробників зброї укладати нові угоди з Україною". Також Bloomberg цитує голову Громадської антикорупційної ради при Міноборони Юрія Гудименка, який написав на своїй фейсбук-сторінці: "Конфлікт навколо АОЗ загрожує зривами поставок і може мати трагічні наслідки".
Тим часом, українська редакція Радіо Свобода розповіла, що на роботу ходять і Безрукова, і призначений виконувати її обов'язки Жумаділов. "Марина ходить на роботу. І робить все можливе, щоб не зупинити контрактування та постачання в цей період", — сказав помічник Безрукової. Незабаром Жумаділов сказав, що також знаходиться в офісі Агенції. Він припустив, що Безрукова "опрацьовує документи, які надійшли до неї на підпис чи на погодження станом на минулу п’ятницю", а він, за його словами, працює з документами, які надходять на підписання та погодження з 27 січня.
Але він не отримав повноважень на це ані від наглядової ради, ані від Безрукової. З іншого боку, Безрукова усунута Умєровим. Тобто наразі сумнівною є легітимність підписів обох керівників АОЗ.
І ще одну деталь згадаємо для повноти картини хаосу, який створено рішеннями Умєрова. У Єдиному держреєстрі юросіб 25 січня було змінено реєстраційну інформацію про керівника АОЗ: замість Безрукової записано Жумаділова. А вранці 30 січня допитливі нардепи побачили нову заміну: замість Жумаділова записано Безрукову. "Є відчуття, що різко почав інстинкт самозбереження працювати, — поділився враженнями народний депутат Ярослав Железняк (фракція партії "Голос"). — Але це і наочний приклад повного хаосу в управлінні ОП та уряду".
Звісно, можна повернути Безруковій крісло директора (а потім звільнити її у чистіший спосіб). Набагато важче буде повернути довіру західних партнерів до наглядової ради АОЗ, яку Умєров хоче підім'яти під себе, та й до самого міністра теж.
uk 
English
German
French
Polish
Russian