Горілка рятує від "СВО". Як Путін змусив росіян пиячити ще більше
Від початку так званої "СВО" російська влада ухвалила не менше 30 нових заборон і запропонувала значно більше: борцям за "скріпи" заважають іноагенти, феміністки, сатаністи, квадробери та інші "екстремісти". Але не тільки "згубний вплив Заходу" потрапив під заборони: російська влада вкотре вирішила позмагатися із "зеленим змієм". Причому нова антиалкогольна кампанія пов’язана з тією самою "СВО". Росіяни, починаючи з 2022 року, стали пити ще більше. Згідно з даними російської статистики, тільки за перше півріччя агресії Росії проти України піддані Путіна спожили горілки на 11,6% більше, аніж за аналогічний період 2021 року.
У вересні 2022 року Путін обурювався пияцтвом у вищому керівництві країни. А в жовтні 2022-го під час розмови із губернатором Магаданської області Сергієм Носовим диктатор заявив: з високим рівнем споживання алкоголю здатна впоратися "не заборона, а можливість зайнятися саморозвитком". За статистикою, Магаданська область поряд із Чукоткою, Бурятією, Ненецьким автономним округом та Єврейською автономною областю (така досі існує, хоча євреїв там майже немає) регулярно входить до п’ятірки регіонів із найвищим рівнем алкогольної залежності. Інші — не далеко втекли від "топчику". Так, минулого року до нього увірвалася Курганська область, мешканці якої до того ж стали лідерами з кількості смертей через отруєння алкоголем. Простіше кажучи, найбільше пиячать у непроглядній глибинці.
У 2023 році споживання алкогольної продукції в Росії продемонструвало рекордні показники за останні дев'ять років — 8 л чистого алкоголю на людину на рік. За перше півріччя 2024 року ці показники зросли ще на 5%. Згідно з даними Центру інформаційних комунікацій "Рейтинг" та проекту "Твереза Росія", до 3 млн осіб страждають на патологічну тягу до спиртного. Близько 70% патологічних алкашів — чоловіки. Більшість — призовного віку. Алкоголізм (будь-якої стадії) — одна із хвороб, яка дає легальну можливість "відкосити від армії". Ось і пиячать росіяни до "білочки", щоб не потрапити на війну.
Загальновідомо, що виробництво та продаж алкоголю приносять великі прибутки державі. Тільки частка міцного спиртного в загальній виручці торгових мереж Росії оцінювалась у 15%. У 2023 році, без урахування пива та сидру, росіяни купили у магазинах 229,5 млн декалітрів алкогольної продукції. Це на 4,1% більше, ніж у рекордному 2022-му (220,4 млн декалітрів). Найвище зростання показали міцні напої, а попит на слабоалкоголку підскочив на 14,5%.
Офіційної і повної статистики за минулий рік поки нема, але, скоріше за все, її прикрасять, адже за антиалкогольну кампанію взявся особисто Путін. Рівно рік тому, 14 лютого 2024-го, він підписав закон проти так званих "наливайок" у житлових будинках. Завдяки цьому закону місцева влада отримала нове джерело корупційних доходів, адже боротьба з точками продажу пива та інших слабоалкогольних напоїв — вічний двигун державного рекету. Протягом минулого року російські регіони, "змагаючись" один з одним, обмежували продаж алкоголю. І наввипередки звітувалися про свої успіхи. Хто ж після цього зважиться показати правдиву статистику? А вона, вочевидь, погіршилася. Недарма ж антиалкогольну кампанію наприкінці року, що минув, слідом за Путіним підхопив російський уряд.
1917, 1991, 2027 або 2028? Про паралелі з Миколою-"кривавим" і Михайлом-"міченим"
Урядовці під орудою прем'єра Мішустіна затвердили план скорочення споживання алкоголю в Росії до 2030 року. Результатом має стати скорочення споживання алкоголю до 7,8 літри на людину. То ж якщо поглянути на вище приведені цифри, зменшення на 0,2% — такий собі план. Серед пропонованих кроків — посилення заходів адміністративної відповідальності, обмеження на викладання алкоголю в прикасовій зоні магазинів, застосування досвіду регіонів щодо скорочення часу продажу міцного спиртного. Ще цікавий пункт — регулювання обігу самогонних апаратів та їхньої реклами. Залишилося ще сказати "фас" пропагандистам перезняти на новий лад радянські фільми з антиалкогольної тематики. Є у планах уряду Мішустіна й відверто корупціогенні пункти, як-от розвиток доступності медичної допомоги людям з алкогольною залежністю, системи медичної реабілітації, соціальної адаптації та ресоціалізації алкоголіків. На цьому можна "відмити" мільйони. І куди ж без скріп — зміцнюватимуть цінності здорового способу життя.
Не відстають від членів уряду і депутати Думи. У грудні 2024-го Андрій Свинцов із ЛДПР (також відомий наміром заборонити нумерологів і тарологів) вніс пропозицію: особи, які досягли 18 років, мають пройти профілактичну бесіду в спеціалізованому медичному закладі та обстежитися у нарколога, і тільки після цього їм дадуть дозвіл на купівлю алкоголю. Причому інформацію про проведену бесіду вносять до особистого кабінету людини. Це нагадало стару ідею автора і виконавця пісеньок із матюками Сергія Шнурова (він також подався у путіністи), заборонити продаж алкоголю і наркотиків особам без вищої освіти.
Багато хто провів паралелі з минулими антиалкогольними кампаніями в Росії: у 1914-му вийшов "сухий закон" царя Миколи ІІ, який навіть спочатку сподобався елітам, церкві, певній частині громадськості, проте дуже скоро радикальні заборони призвели до контрабанди та розгулу сурогатів. Саме з тих часів пішла мода на пиття одеколону. Обмеження і заборони на виробництво і споживання спиртних напоїв завдали удару по бюджету воюючої імперії. Все це в купі прискорило її сумний кінець вже через три роки після введення "сухого закону".
Друга паралель — із антиалкогольною кампанією Михайла Горбачова. Спроби обмеження на алкогольні "антидепресанти" призвели до значного невдоволення населення, появи чорного ринку спиртного, черг і зростання ненависті до влади. То ж зараз Путін із Мішустіним ходять по граблях Миколи ІІ і Горбачова, прискорюючи кінець країни-агресорки. Їй лишилося 3-4 роки?
Паралелі у даному випадку не такі очевидні. Не боротися з масштабним алкоголізмом вони не можуть з трьох причин. Перша — в царській Росії та в СРСР не було демографічних проблем, а от Росія летить у демографічну прірву внаслідок значного падіння народжуваності та загибелі сотень тисяч солдатів на війні в Україні. Друга — зниження можливостей набирати дієздатних рекрутів. І зараз, і в найближчому майбутньому. У 1914 та 1985-1987 роках не було проблеми, звідки брати солдатів. Бо "баби ще народять". Третя причина — історичні асоціації: масштабування алкоголізму було перед Першою світовою війною та з її початком, а також у період Перебудови. В обох випадках пияцтво пов’язане з тривожними очікуваннями. Які зрештою підтвердилися з розпадом Російської імперії та СРСР. Тому ані у пропозиції Путіна прикрити "наливайки", ані в програмі російського уряду немає радикалізму Миколи ІІ і Горбачова. Все більше схоже на імітацію процесу. По-перше, зі скороченням надходжень від продажу енергоресурсів Кремль не піде ще й на зниження бюджетних вливань від любителів залити за комір. По-друге, навколо цієї теми зросте кількість нових заборон, аби ще сильніше тримати суспільство у покорі. По-третє, зросте і кількість приписок, фальсифікацій зі звітністю, нецільове використання коштів на буцімто покращення медичних послуг для залежних від алкоголю. По-четверте, точно підскочить відсоток смертей та інвалідностей внаслідок вживання "бояришників". Загалом же жодних відчутних результатів досягнуто не буде, але про них розповідатиме кремлівська пропаганда.
Так за Путіна вже було. Путіна — прем’єра. У 2010 році він затвердив антиалкогольну концепцію, в рамках якої держава розраховувала до 2020 року більш ніж удвічі знизити споживання алкогольної продукції в країні і домогтися повного зникнення нелегального алкогольного ринку. Його вже не мало бути в Росії 5 років тому. Але він не просто є, а ще й виросте внаслідок чергової антиалкогольної кампанії. Що ж до зниження чисельності алкоголіків, то наведена вище статистика демонструє абсолютно протилежний результат. Путін провалив втілення антиалкогольної концепції 15 років тому, провалить і зараз.
