Інстинкт самозбереження. Як Європа поламала союз Трампа та Путіна

Головним підсумком минулого тижня можна вважати нову роль Європи. Вона показала, що без неї домовленості Вашингтона та Москви нічого не варті

Вже не "махає хвостиком"

За два місяці Європа перетворилася для Путіна на головного лиходія. Причому він на це зовсім не очікував. Він був упевнений, що Європа махатиме хвостиком біля ніг Трампа. В інтерв'ю, яке було показано 2 лютого, Путін анонсував саме це: "Запевняю вас: Трамп з його характером, з його наполегливістю досить швидко наведе там порядок. І всі вони, ви побачите — це відбудеться швидко, скоро — всі вони стануть біля ніг господаря і ласкаво махатимуть хвостиками. Все стане на свої місця".

Сам Трамп думав так само. 10 лютого він репостнув у своїй соціальній мережі Truth Social повідомлення CNBC із заголовком "Путін заявив, що Європа "встане біля ніг пана", оскільки тарифи Трампа стривожили союзників". Обидва "найвидатніші геостратеги сучасності" були впевнені, що тарифна війна і загроза позбавити Європу американського захисту змусять європейські столиці беззаперечно слухатися Вашингтона.

Саме тому обидва вони не брали до уваги Європу, коли 12 лютого почали обговорювати завершення російсько-української війни. Але з того часу все змінилося. Виявилося, що Європа не махає хвостиком біля ніг Трампа, а натомість нахабно і безцеремонно водить Путіна за ніс. "Москва готова працювати з Європою по Україні, але ЄС поводиться непослідовно і постійно намагається "водити за ніс" Росію", — поскаржився Путін 27 березня. Фактично він визнав, що недостатньо "все вирішувати" з Трампом, потрібно ще отримати згоду Європи, а це набагато важче — всупереч його і Трампам очікуванням.

У зв'язку із цим Путін заявив про намір вести війну до переможного кінця. "Я ще недавно казав: "Ми їх дотиснемо". Є підстави вважати, що ми їх доб'ємо", — сказав він. З цього можна дійти висновку, що мирний план Трампа близький до краху. Тому зараз переговори Україна — Росія — США втрачають сенс, а головними можуть стати переговори Україна — ЄС — США.

"Не послабити, а посилити"

Путіну дуже хотілося вирішити долю України удвох із Трампом, без участі Європи. Причина проста та очевидна: участь Європи у переговорах означає посилення позицій України. І ось саме ця спроба все вирішити у трикутнику Росія — США — Україна зайшла в глухий кут, причому стараннями обох "великих геостратегів". Трамп зажадав від Києва згоди на повне припинення вогню і не дозволив висувати будь-які попередні умови. Київ погодився. Але в діалозі з Путіним Трамп опустив планку і сам погодився на часткове перемир'я в повітрі (мораторій на удари по енергетиці) та на морі (забезпечення свободи судноплавства), причому друга з них — у разі виконання кількох попередніх умов, у тому числі скасування цілої низки санкцій. Кремль на радостях зажадав, щоб ці санкції були скасовані не лише Сполученими Штатами, а й Європою, інакше перемир'я на морі не буде. І в результаті виявилось, що "золота акція" у всьому мирному процесі належить Європі.

Раніше Кремль категорично відкидав необхідність залучення Європи до переговорів щодо України. Він вважав достатнім формату Росія — США — Україна. І Європа, слід сказати, не нав'язувалась на цьому етапі, поки обговорюється алгоритм припинення вогню. Але Путін своїми попередніми умовами, які включають вимоги до Європи, зламав логіку мирного плану Трампа. І тепер "найбільший миротворець в історії людства" не знає, що робити.

Про це його стан розповів держсекретар США Марко Рубіо. "Це чимало санкцій, включаючи санкції, які не є американськими, — пояснив він журналістам у ніч на 28 березня, — тому ми не змогли б їх зняти, якби захотіли. Ми проаналізуємо, з чим повернулася наша команда. Ми представимо ці варіанти президенту. Президент ухвалить ці рішення. Ми ще не досягли цього".

Також Рубіо підтвердив, що доля гіпотетичної мирної угоди залежить від Європи. "Я не можу гарантувати вам, що угода буде досягнута через тиждень чи місяць. Я просто не можу встановити часові рамки, тому що це не залежить від нас. Це залежить від росіян та від українців. Це також залежить від наших партнерів у Європі, які мають санкції, які, як я вважаю, повинні бути взяті до уваги в рамках будь-якої остаточної угоди".

Тим часом Європа, не соромлячись, знущається з обох геостратегів. 27 березня у Парижі відбувся черговий саміт "Коаліції охочих", тобто друзів України з Європи та інших частин світу. Там йшлося і про санкції. Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн одним із головних підсумків зустрічі назвала продовження тиску на Росію. "Було абсолютно зрозуміло, що санкції залишаються в силі. Те, чого ми хочемо, — це справедлива і міцна мирна угода", — заявила вона.

Прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер підтвердив, що "зараз не час для скасування санкцій". Він наголосив, що санкції буде не ослаблено, а посилено. За його словами, це необхідно для того, щоб допомогти Трампу реалізувати його політику "мир через силу". "Навпаки, ми обговорювали, як ми можемо посилити санкції, щоб підтримати ініціативу США щодо залучення Росії до переговорів через подальший тиск", — заявив Стармер. Президент Фінляндії Александр Стубб додав, що лідери вже працюють над наступним пакетом санкцій.

"Після досягнення мирної угоди або до цього"

Також на саміті "Коаліції охочих" продовжилося обговорення підготовки майбутнього контингенту європейських військ в Україні. Президент Франції Еммануель Макрон називає їх силами стримування, щоб акцентувати, що це не миротворчі сили, у них зовсім інші завдання.

Останніми тижнями йде великий потік новин на цю тему, і зараз ми ризикуємо опинитися в ситуації, коли за деревами не видно лісу. Тому виділимо три головні моменти, важливі для розуміння цієї ініціативи.

По-перше, європейські сили стримування, на відміну від гіпотетичних миротворців, можуть з'явитися в Україні, не чекаючи на досягнення будь-яких домовленостей між Києвом і Москвою. Агентство Bloomberg зазначає, що на саміті в Парижі обговорювалися питання, "чи мають європейські сили бути схвалені Росією і чи слід їх розгортати після досягнення мирної угоди або до того, щоб зробити її можливою". Щодо схвалення Росією Макрон каже категоричне "ні". "Не Росія вирішує, що станеться на території України", — повторив він на саміті. Нагадаємо, що саме Макрон ще в лютому минулого року перший озвучив ідею ввести в Україну європейські війська. І тоді йшлося саме про те, щоб ввести їх під час гарячої фази війни, а не під час перемир'я.

По-друге, європейські сили стримування можуть з'явитися в Україні, навіть якщо Трамп відмовить їм у підтримці. Макрон прямо заявив, що хоча він хоче американської підтримки, він також хоче підготувати сценарій без участі Вашингтона.

По-третє, європейські сили стримування це не гарантія від нового вторгнення. Як пояснив Макрон, "ці сили не призначені для того, щоб бути миротворчими силами", "силами, які є присутніми на лінії зіткнення", або "силами, які замінять українську армію". Це будуть сили, які "присутні у стратегічних точках, заздалегідь узгоджених з українцями". Вони "надаватимуть довгострокову підтримку і виступатимуть як фактор стримування потенційної російської агресії". Тому він і називає їх силами стримування.

Президент Франції зробив ще одне важливе уточнення: "Ці сили жодним чином не можуть замінити чи послабити наші зусилля на східному фланзі НАТО". Справді, європейський контингент в Україні якщо і з'явиться, то не тому, що Європа хоче нас захистити, а тому, що вона хоче захистити себе. Це сили стримування, бо Європа хоче стримати Росію в Україні та не пустити її далі.

Для появи цього бажання чимало постарався Трамп, який не на жарт злякав Європу своїми заявами про те, що не гарантує членам НАТО захист за п'ятою статтею Північноатлантичного договору. Тому вони реально перейнялися тим, як стримати Росію. Це означає, що Євросоюз та Велика Британія категорично проти намірів Путіна (навіть якщо їх підтримає Трамп) накласти будь-які обмеження на чисельність та озброєння ЗСУ та на військову допомогу Україні від інших країн.

Звісно, зараз ще зарано говорити про остаточний формат цих військ. Зарано хоча б тому, що Європа обговорюватиме їх із США. І вона розраховує на те, що її аргументи виявляться для Трампа вагомішими, ніж аргументи Путіна.

Трамп, до речі, не зовсім втратив розум. Він піддається дресируванню. Цікава деталь: газета New York Times 26 березня розповіла, що "офіційні особи Трампа приватно запевнили європейців, що президент США підтримує НАТО, збереже американську ядерну парасольку над Європою і залишиться прихильним колективній обороні". Тому Європа паралельно готуватиметься до гіршого і вестиме переговори з Трампом про краще.