Президентство Ніколаса Мадуро добігає кінця. Таке припущення на початку листопада зробив американський президент Дональд Трамп. При цьому він ухилився від прямої відповіді, чи розпочнуть США війну з Венесуелою. "Я в цьому маю сумнів, не думаю. Але вони дуже погано з нами поводяться, справа не тільки в наркотиках, вони випустили зі своїх в'язниць та психіатричних установ сотні тисяч небажаних нам людей до нашої країни", — заявив американський лідер в ефірі телеканалу CBS. Однак посилення американської присутності у Карибському морі з кінця серпня може свідчити, що у Вашингтоні розглядають сценарії якщо не прямого вторгнення, то потужного тиску на Мадуро з метою усунення його від влади. Як повідомляла агенція Reuters, США ввели в регіон свій найбільш технологічний авіаносець USS Gerald R. Ford. Перед цим туди спрямували вісім військових суден, атомний підводний човен та винищувачі F-35. А з початку вересня військові Сполучених Штатів завдали 10 ударів по кораблях у Карибському морі, мотивуючи свої дії знищенням наркоторговців.
За даними джерел The New York Times, американська адміністрація розробила кілька сценаріїв повалення нинішнього венесуельського режиму, але Трамп ще не ухвалив рішення щодо початку операції. Це можуть бути авіаудари по військових цілях та підрозділах, лояльних особисто Мадуро. Або висадка десанту з елітних спецпризначенців і "морських котиків" для взяття під контроль нафтових родовищ та критичної інфраструктури та/або для ліквідації Мадуро. Окрім ризику жертв серед американських військових існує ще й юридична складова — Трамп не може розпочати війну без згоди Конгресу. Якщо він звернеться по неї, ще не факт, що конгресмени погодяться. Та й буде втрачено ефект неочікуваного удару. Тож, кажуть джерела видання, міністерство юстиції шукає обхідний шлях — визнання Мадуро лідером наркокартелю Cartel de los Soles, що зробить його легітимною військовою ціллю.
За інформацією американських ЗМІ, спецоперацію відклали, оскільки поки не можуть знайти юридичного обґрунтування. Та й Трамп буцімто остерігається, що вона провалиться. У той же час, за повідомленням Reuters, у четвер Сенат заблокував резолюцію демократів, яка могла б заборонити президенту здійснювати військові удари по Венесуелі без згоди Конгресу. Тобто юридичних обмежень не побільшає.
Мадуро шукав шляхів уникнення зіткнення з американцями, пропонував їм доступ до нафтових родовищ та обіцяв обмежити контракти з китайцями, іранцями і росіянами. Коли ж це не спрацювало, почав погрожувати Трампу "багатомільйонним маршем" проти вторгнення в його країну. А за повідомленням The Washington Post, Мадуро запросив допомогу Росії у зміцненні протиповітряної оборони. Очевидно, помітної допомоги росіяни не надали, інакше б американці, які сфокусовані на всьому, що рухається до Венесуели і з неї, про це дізналися.
Причина, про яку говорять найчастіше — припинення постачання наркотиків, здебільшого кокаїну, до Сполучених Штатів. Венесуельські картелі роблять це морем. Проте ця причина радше називається для легалізації у громадській думці втручання Америки. Як і ще одна — заміна диктатора демократичним урядом. Справжньою причиною є отримання доступу до видобутку нафти та вичавлювання з Венесуели китайців і росіян. Штатами Північна і Південна Америки віддавна сприймаються як власне "геополітичне подвір’я", де інтереси американців — пріоритетні. За попередніх адміністрацій Вашингтон відступив від цієї геополітичної стратегії, що призвело до несприятливих для нього наслідків.
Зокрема, в низці країн регіону до влади прийшли ліві режими, які налагодили великий бізнес із Китаєм. Не лише Венесуела, а й, приміром, Колумбія за президентства Густаво Петро. Так американці отримали у своєму "подвір’ї" вплив стратегічного суперника за світовий гегемонізм. А Венесуела ще й стала форпостом російських інтересів у регіоні. Змінивши владу та отримавши доступ до видобутку нафти, можна повністю переписати правила гри на ринку енергоресурсів світу, вигнати росіян та торгуватися з китайцями. З огляду на можливі вигоди, спецоперація американців у Венесуелі видається майже невідворотною. Хоча, як це буває при військових діях, існує ймовірність, що все піде не за сценарієм.
Перший варіант — подібно до ударів американців по іранських ядерних центрах, авіація завдасть точкових ударів по головних військових об’єктах Венесуели, армія не чинитиме опору, а Мадуро втече до Росії, як вчинив сирійський диктатор Башар Асад. У Венесуелі досить сильна опозиція, хоча й неоднорідна, одна з лідерок якої Марія Коріна Мачадо отримала цього року Нобелівську премію миру. Вона чи хтось інший з опозиціонерів сформує тимчасовий уряд, далі — вибори з не допуском до них партії соціалістів. Себто, геппі енд.
Другий варіант — американці роблять те саме, а місцева опозиція піднімає повстання і скидає Мадуро. З одного боку, це полегшує американцям ситуацію, з іншого — не факт, що опозиціонери будуть раді майже монопольній присутності Штатів на своїх нафтових родовищах. Якщо після втручання Вашингтон отримає у Каракасі умовного Сальвадора Альєнде, результат спецоперації у перспективі виявиться слабким.
Третій варіант — спецоперація починається, але Мадуро та вірна йому частина армії і поліції тримаються, а опозиція очікує, чим усе закінчиться. Тижні, місяці війни збурюють американське суспільство і рейтинг Трампа та республіканців летить донизу. Демократи здіймають антивоєнну кампанію і набирають політичні очки. Як показали місцеві вибори у Нью-Йорку та штатах Вірджинія і Нью-Джерсі, демократи посилюють підтримку виборців і без війни. Затяжний конфлікт у Венесуелі може стати для них політичним подарунком долі.
Четвертий варіант — на допомогу Мадуро приходить Росія. Шанси на його втілення експерти оцінюють низько. Заступитися за Венесуелу, як СРСР заступився за Кубу у жовтні 1962-го, у Москви немає ні сил, ні можливостей. Російські війська максимально задіяні у війні з Україною. Відправляти до Карибського моря міфічний "Посейдон"? Чи погрожувати не менш міфічним "Буревісником"? Скоріше, російські військові, яких Росія раніше направила до Венесуели, допомагатимуть Мадуро втекти, аніж вступлять у бойові дії з американцями. Простіше кажучи, ніякої Карибської кризи 2.0 не буде.
П’ятий варіант — військова присутність американців поблизу берегів Венесуели триватиме, почастішають знищення кораблів венесуельських наркоторговців, але замість спецоперації йтимуть великі торги між Трампом і Сі Цзіньпіном навколо майбутнього Венесуели. Китайцям важливо мати присутність у цій країні, вони багато вклали в її інфраструктуру, а ще більше — дали в борг. Для Сі це понятійно зрозуміла ситуація, тому він, скоріше за все, буде готовий домовлятися.
