Олександр Лукашенко після зустрічі зі спецпосланцем США з питань Білорусі Джоном Коулом звільнив 123 політв'язнів. За даними правозахисників, у в'язницях перебуває понад 1100 осіб, яких вважають "політичними". Тож білоруському диктатору є ще кого "продати" американцямСпочатку "Белавіа", тепер калій. На що Лукашенко міняє опозиціонерів
Як пишуть проурядові ЗМІ Білорусі, помилування відбулося "в рамках досягнутих з президентом США Дональдом Трампом домовленостей та на його прохання у зв'язку зі скасуванням незаконних санкцій проти калійної промисловості Республіки Білорусь". Тобто 123 ворогів свого режиму Лукашенко обміняв на скасування окремих американських санкцій. Утім в офіційній версії, озвученій прес-секретаркою диктатора Наталією Ейсмонт, йдеться не про калій, а про "обмін на військовополонених росіян і білорусів". В Україні цю заяву спростували, наголосивши, що про обмін не йшлося. Отже, офіційний Мінськ вигадав пропагандистське прикриття банальній торгівлі своїми громадянами.
Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими "Хочу жить" опублікував список звільнених білорусів. Серед них опозиціонерка Марія Колесникова, лауреат Нобелівської премії миру Алєсь Бєляцький, екс-кандидат на посаду президента Білорусі Віктор Бабарико, правозахисник Валентин Стефанович та інші. 109 звільнених передали Україні, з них п’ятеро — українці, яких Лукашенко утримував фактично як заручників.
Нинішнє звільнення в’язнів — найбільше, проте білоруський диктатор не вперше виторговує собі щось в американців у такий спосіб. 21 червня після відвідин Мінська Кітом Келлогом на свободу вийшло 14 осіб, серед яких і опозиціонер Сергій Тихановський. Але серед звільнених тоді половину складали іноземні громадяни. 15 серпня Трамп заявив, що зателефонував Лукашенку. Це сталося за кілька годин до зустрічі з Путіним на Алясці. Тоді у дописі у соцмережах глава США назвав Лукашенка "шановним президентом". А вже 11 вересня цей "шановний" відпустив у Литву ще 52 в’язня, значна частина з них також іноземці. Після цього американці скасували санкції проти "Белавіа".
Трамп настільки перейнявся налагодженням стосунків із Білоруссю, що призначив для цього 78-річного адвоката Джона Коула спеціальним посланцем. Той переповідав про першу зустріч з "батькою" у травні, про те, як пив у президентському палаці горілку "Президент" і виголошував тост за Лукашенка, а той — за Трампа. За його словами, тости продовжувалися і "було весело". Після цього вийшов на свободу опозиціонер Юрій Зенкович, якому "шили" справу про спробу державного перевороту. Цікава такса: за випивку з Лукашенком — один політв’язень, за скасування санкцій проти авіаперевізника — 66, а за білоруський калій аж 123. За всіх, хто лишився у застінках, диктатор виторгує собі візит до США і червону доріжку, як для Путіна?
Кулуарна дипломатія — почерк Трампа. В нашій ситуації це Стів Віткофф та Джаред Кушнер. У Мінськ літає Джон Коул. Офіційні особи не можуть собі дозволити багато з того, що дозволяють спецпосланці. Наприклад, випивати з диктаторами, як Коул, приходити на переговори без перекладача, як Віткофф. Чи, як він же, телефоном давати поради помічнику Путіна Юрію Ушакову, як правильно поводитися з Трампом. Крім того, спецпосланці можуть без зайвих вух обговорювати теми фінансової вигоди від тих або інших рішень. З тією ж Білоруссю. Ходять чутки, що американцям дуже цікавий білоруський калій, бо вони на ньому можуть заробити. Отже, заробить і Лукашенко.
Навіщо Трампу знадобився білоруський диктатор
Втім, поки це лише припущення. Повернімося до політичної складової відносин між США та Білоруссю. Навіщо Трампу знадобився Лукашенко, який знищив державність своєї країни та сидить за пазухою у Путіна? Одну з відповідей дав спецпосланець Коул: правитель Білорусі дуже добре знає керманича Росії, тож його поради можуть бути корисними, як і вплив самого Лукашенка на Путіна. Серед іншого білоруський дикторатор, за словами Коула, "радить нам щодо того, що робити з війною між Росією та Україною". В українців не вкладається у голові, що президент країни, яка у 2022 році відкрила свій кордон з Україною для повномасштабного вторгнення, дає поради американській адміністрації. Якийсь сюрреалізм. Лукашенко для українців — такий самий військовий злочинець, як Путін. Та бачимо, що у Білому домі схильні дослухатися до диктаторів.
Але крім порад "батьки" американцям він може бути цікавий ще в кількох напрямках. Перший — бізнесовий. Ідеться не тільки про калій. В обмін на скасування санкцій американці можуть тихо заходити в інший білоруський бізнес і заробляти спільно з Лукашенком. А звільнення політв’язнів у такому випадку — ширма, щоб ніхто не здогадався. Також через посередництво Білорусі американські спецпосланці можуть налагоджувати бізнес із росіянами. Ми не знаємо, що відбувається за лаштунками зустрічей американської делегації з білоруським правителем.
Другий напрямок: з Мінськом Вашингтон заграє проти Європи. Після останньої зустрічі з Коулом Лукашенко буцімто пообіцяв не запускати більше метеорологічні кулі в Литву, через які там мусили зупиняти роботу аеропортів. Зі слів Коула, білоруський очільник хоче добрих відносин із сусідніми країнами і нібито щиро намагається врегулювати ситуацію. Що може означати така заява? По-перше, американці начебто однією розмовою свого спецпосланця вирішили проблему, яку Литва і Європа не могли вирішити кілька місяців. По-друге, слова Коула, що Лукашенко хоче мирно жити із сусідами — не просто брехня, а плювок у бік європейців. Там добре пам’ятають, як влада Білорусі влаштовувала мігрантські кризи на своїх кордонах із країнами Євросоюзу. По-третє, 10 грудня посли ЄС погодили нові санкції проти білоруського режиму за вторгнення метеокуль у повітряний простір Литви, офіційно їх мали затвердити цього тижня. Можливо, Коул, переповівши обіцянки Лукашенка, зірвав цей процес.
Третій напрямок — спроба відірвати Лукашенка від Путіна. Схоже, за океаном не розуміють, що поки при владі Лукашенко, Білорусь лишатиметься в союзній державі з Росією. Змінити ситуацію може лише його усунення від влади демократичною опозицією. З огляду на нещодавно оприлюднену стратегію безпеки, США тепер не допомагатимуть усувати диктаторів, вони з ними домовлятимуться.
Важливо також розуміти, що левова частка санкцій проти білоруського режиму — європейські. Міністерство закордонних справ Литви заявило, що Євросоюз не обговорює зняття своїх санкцій із білоруського калію після відповідного рішення США. А без цього вчинок американців мало сприятиме Мінську, бо логістичні перепони у постачанні калію залишатимуться. Тож не виключено, що наступним етапом відривання Лукашенка від Путіна буде тиск Америки на Європу щодо пом’якшення санкцій.
