Володимир Зеленський запропонував Дональду Трампу ще один компроміс. Ми готові відмовитися від вступу до НАТО в обмін на американо-європейські гарантії, які схожі на статтю 5 статуту Альянсу, повідомив він перед початком переговорів з американською делегацією в Берліні. Ця його заява містить два позитиви і два ризикиДва позитиви
Позитивом є вже сам той факт, що Зеленський оприлюднив свою пропозицію не після переговорів, а до них. Він сказав про неї під час спілкування з українськими журналістами у чаті WhatsApp, перебуваючи на борту літака, який прямував до німецької столиці.
Можна уявити, який скандал спалахнув би, якби про готовність Зеленського відмовитися від курсу на вступ до НАТО першими повідомили американські медіа після першого чи другого дня берлінських перемовин. В очах і українців, і західних спостерігачів виглядало б так, що представники президента США Джаред Кушнер і Стів Віткофф шантажували Зеленського і той під шаленим тиском погодився на їхню вимогу, яка фактично є вимогою Путіна. І тоді навряд чи хтось повірив би, що це не нам нав’язали, а ми запропонували, і запропонували ми не односторонню поступку, а компроміс, і компроміс не з Путіним, а з Трампом.
Другий позитив полягає в тому, що цією пропозицією про компроміс ми продемонстрували Трампу готовність враховувати його інтереси і сприяти йому у його миротворчих зусиллях. Простіше кажучи, Зеленський приїхав до Берліна на переговори з американцями не з порожніми руками.
І привіз він не щось дрібне, а принципово нову ідею, якої не було у спільному україно-європейському плані, надісланому до Вашингтона на розгляд увечері 10 грудня. Як повідомила 12 грудня газета New York Times з посиланням на свої джерела, у тому плані "було виключено американську вимогу, щоб Україна відмовилася від свого права вступати до НАТО, щоб зберегти, принаймні, принцип політики відкритих дверей НАТО". Тобто ще 10 грудня Зеленський був не готовий виставляти на торги з американцями наш курс до НАТО, але невдовзі зробив це.
Суть пропозиції
Перш ніж говорити про ризики, звісно, слід розглянути суть цієї ідеї. Спілкуючись з українськими журналістами у чаті WhatsApp 14 грудня, Зеленський розповів, що під час попередніх консультацій з американською владою щодо перспектив втілення мирного плану Трампа українська сторона погодилася на компромісний крок відносно вступу до НАТО. "Українське бажання — членство в НАТО. Це були реальні гарантії безпеки. Але такий напрямок деякі партнери — і США, і в Європі — не підтримали. І тому сьогодні двосторонні гарантії безпеки між Україною і США, а саме гарантії, як стаття 5 НАТО, від США для нас і гарантії безпеки від європейських колег для нас, а також інших країн: Канади, Японії тощо, ці гарантії безпеки для нас — це можливість, щоб не розпочався ще один прихід російської агресії. І це вже компроміс з нашого боку", — пояснив він, додавши, що гарантії безпеки повинні бути юридично обов’язковими.
Незабаром цю новину поширили глобальні медіа. Наприклад, агентство Reuters 14 грудня повідомило: "Перед переговорами Зеленський запропонував відмовитися від мети України вступити до НАТО в обмін на гарантії безпеки Заходу. Цей крок знаменує собою важливий зсув для України, яка боролася за вступ до НАТО як захист від російських атак і має таке прагнення, включене до своєї конституції".
Ризик невиконання зобов’язань
Звісно, ми вже маємо сумний досвід Будапештського меморандуму. Тому нас має турбувати ризик невиконання гарантами своїх зобов’язань. І цей ризик чітко бачать європейці.
Зокрема, міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус, коментуючи телеканалу ZDF згоду України відмовитися від своїх прагнень до НАТО в обмін на безпеку, нагадав, що Україна має гіркий попередній досвід покладатися на гарантії безпеки. Київ у 1994 році погодився відмовитися від свого ядерного арсеналу радянських часів в обмін на територіальні гарантії від США, Росії та Великої Британії. "Тому ще належить побачити, наскільки ця заява, яку зараз зробив Зеленський, насправді буде правдивою, і які передумови мають бути виконані", — сказав Пісторіус, додавши, що самі гарантії безпеки, особливо без значної участі США, "не мали б великої цінності".
Зеленський хоче убезпечитись від цього ризику схваленням американських гарантій безпеки Конгресом США. Про це він заявив журналістам у Києві 11 грудня. Він повідомив, що Україна отримала від США проєкт документа щодо гарантій безпеки і розпочинає роботу над ним. Ключова вимога України — документ має бути юридично зобов’язувальним і сильним. "І так само, як ми зробили з 20 пунктами [мирного плану Трампа] і з економічними пропозиціями, ми так само працюватимемо з гарантіями безпеки від США — додаючи наші ідеї, реформуючи цей наданий проєкт. Сьогодні ми поділимося нашим баченням, а потім через кілька днів ми передамо цей документ американській стороні, — розповів він. — Обидві сторони розуміють, що він має бути юридично зобов'язуючим, сильним, бо був, на жаль, цей слабкий досвід Будапештського меморандуму".
"Нам потрібні дієві гарантії безпеки, а не щось подібне до Будапештського меморандуму. Всі це розуміють, і я вдячний Америці за це розуміння", — наголосив Зеленський. За його словами, він сказав американським переговірникам, що гарантії безпеки слід подати до Конгресу США, щоб зробити їх юридично обов'язковими. "Документ про гарантії безпеки, над яким ми працюємо, зрештою буде передано до Конгресу, — сказав він журналістам. — Нам потрібні ефективні гарантії безпеки".
Того ж дня Зеленський разом із командою в режимі відеозв’язку обговорив цей документ з американською стороною, яку представляли державний секретар Марко Рубіо, міністр війни Піт Гегсет, а також Віткофф, Кушнер та інші. Схоже, саме під час того обговорення Зеленський і висловив згоду обміняти курс до НАТО на реальні гарантії безпеки від США.
"Гарантії безпеки — одна з найголовніших речей для всіх подальших кроків. Ми вже мали негативний досвід Будапештського меморандуму. Всі памʼятають це, як і те, що Росія не раз порушувала всі інші свої зобовʼязання. Тому зараз важливо, щоб у цьому документі щодо гарантій безпеки були конкретні відповіді на те, що найбільше турбує українців: якими будуть дії партнерів, якщо Росія вирішить прийти зі своєю агресією знову", — повідомив Зеленський після цієї розмови.
А що на це сказала американська сторона? Наступного дня, 12 грудня, сайт Axios повідомив, що переговори щодо гарантій безпеки, які Україна отримає від США та Європи, досягли значного прогресу. Високопоставлений американський чиновник заявив сайту, що адміністрація Трампа готова надати Україні гарантії на основі статті 5 НАТО, які будуть схвалені Конгресом і будуть юридично обов'язковими. "Ми хочемо надати українцям гарантії безпеки, які не будуть, з одного боку, незаповненим чеком, але з іншого, будуть достатньо сильними. Ми готові надіслати їх до Конгресу на голосування", — сказав американський чиновник. "Згідно з поточною пропозицією, війна закінчиться тим, що Україна збереже суверенітет над 80% своєї території, отримає найбільшу та найсильнішу гарантію безпеки, яку вона коли-небудь отримувала, та отримає дуже значний пакет допомоги для процвітання", — додав він.
Ризик слабких зобов’язань
Тут варто застерегти від надмірної ейфорії. Особливо коли увага прикута до зворотів "схвалення Конгресом", "юридична обов’язковість". Візьмімо Будапештський меморандум: хіба він не спрацював лишень тому, що не був схвалений Конгресом? Ні, навіть якби він був схвалений Конгресом і юридично обов’язковий, він все одно нічим би нам не допоміг, оскільки він не містить жодних гарантій і жодних обов’язків з боку ядерних держав.
Звісно, це не означає, що нам не потрібне схвалення гарантій безпеки Конгресом. Але нам потрібні обидві складові: це мають бути сильні гарантії безпеки і вони мають бути схвалені Конгресом.
Поки американською стороною не буде публічно озвучено готовність направити в Україну свої війська (передусім військово-повітряні сили) у разі повторення російської агресії, слова про сильні гарантії з боку США будуть лише обманом чи самообманом (якщо їх озвучуватимуть українці). А наразі, схоже, йдеться лише про те, що американці зголосилися допомогти європейським військам, якщо ті наважаться прийти на допомогу ЗСУ.
Wall Street Journal 14 грудня повідомила, посилаючись на європейських та українських чиновників, про очікування, що гарантії безпеки для України обговорюватимуться на переговорах у Берліні. "Велика Британія, Франція та інші європейські країни розробили детальні плани щодо видів допомоги, яку вони могли б надати Україні, включаючи можливе розміщення сил підтримки в країні, та обговорили їх з американськими військовими чиновниками. Але Вашингтон ще не прийняв політичного рішення щодо допомоги, яку він надасть, за словами України та Європи", — констатувала WSJ.
І навіть якщо в гарантіях від США йтиметься про направлення в Україну американських військ у разі поновлення російської агресії, слід буде уважно подивитися, як прописано процедуру. США автоматично вступлять у війну на боці України чи це вирішуватиме на власний розсуд президент США? Якщо останнє, то це буде не більш ніж меморандум. Він не спрацює. Більше того, у Кремлі знатимуть, що він не спрацює, а тому цей документ не зможе виконати функцію запобіжника. А от нашу пильність він може приспати. Тому висновок такий: обмін курсу до НАТО на гарантії безпеки теоретично доцільний, а на практиці — спочатку слід уважно вчитатися в остаточний варіант документу.
