У понеділок 7 січня Володимир Зеленський побував на Кіпрі на урочистостях у зв’язку з початком кіпрського головування в Раді ЄС. Це головування змінюється щопівроку. Торік в Раді ЄС головували Польща і Данія, цьогоріч — Кіпр (з 1 січня) і Литва (з 1 липня). Виступаючи на церемонії у столиці Кіпру Нікосії, Зеленський розповів про перебіг перемовин про завершення російсько-української війни.
"Із початком головування Кіпру мирні переговори вийшли на новий рівень інтенсивності, — повідомив він. — І є ймовірність — на що ми щиро сподіваємося, — що ця війна може закінчитися під час вашого головування".
Звісно, це доволі широкі часові рамки. У них можуть вміститися усі чотири етапи затвердження мирних домовленостей:
Перший етап може завершитися вже в січні. Наприкінці грудня Зеленський розповів, що на початку січня буде зустріч на рівні радників, після чого у січні буде "можливість зустрітися лідерам Європи, США та України — усім разом". За його словами, вже підготовлено пакет документів, які можуть бути готовими до підписання у січні, за умови політичної волі сторін. Після того настане черга другого етапу. "Я готовий до будь-якого формату зустрічі з Путіним. Я не боюся будь-якого формату нашої зустрічі. Головне, щоб росіяни не боялися", — наголосив Зеленський.
Перший етап поки що йде "за графіком". 3 січня Зеленський зустрівся у Києві з радниками з питань національної безпеки держав — членів Коаліції охочих. Під час зустрічі обговорили всі наявні напрацювання документів. Відбулося три панелі між українською переговорною командою та 18 учасниками з різних країн та інституцій. Ці панелі було присвячено, за словами Зеленського, "гарантіям безпеки, відбудові та базовій рамці для реального миру".
За підсумками цієї зустрічі Зеленський повідомив журналістам, що незабаром у Парижі пройде саміт Коаліції охочих на рівні лідерів, за участі представників США. "Після цього, я думаю, що ми будемо готуватись до зустрічі в США на рівні лідерів в широкому колі. Ми хотіли б, щоб все це сталося впродовж січня, до кінця січня", — заявив Зеленський.
Анонсований ним саміт Коаліції охочих відбувся у Парижі 6 січня, за участі двох представників Дональда Трампа: Стівена Віткоффа і Джареда Кушнера. Паралельно 6-7 січня українська делегація на чолі з секретарем РНБО Рустемом Умєровим провела три сесії перемовин із представниками Трампа. Вранці 7 січня Зеленський анонсував, що на третій сесії "будуть обговорені, зокрема, найскладніші питання з базової рамки щодо закінчення війни, а саме: питання щодо Запорізької атомної станції і територій. Також доручив команді обговорити можливі формати зустрічей на лідерському рівні між Україною, іншими державами Європи та Сполученими Штатами".
Увечері 7 січня за підсумками переговорів з Віткоффом та Кушнером Умєров підтвердив, що вони провели предметне обговорення ключових елементів базової рамки щодо закінчення війни, а також зосередилися на можливих форматах подальших контактів на рівні лідерів за участю України, європейських партнерів та Сполучених Штатів.
І зараз головна для України проблема полягає у тому, на яку формулу вирішення "найскладнішого питання — питання територій" готовий погодитися Зеленський.
"Базова рамка", про яку говорять Зеленський і Умєров, це не що інше, як "мирний план з 20 пунктів", над яким вже другий місяць працюють США, Європа і Україна. 28 грудня після зустрічі з Трампом у його маєтку в Мар-а-Лаго Зеленський розповів, що "20-пунктний мирний план узгоджений на 90%, гарантії безпеки узгоджені на 100%. Сподіваюся, що ми матимемо рішення щодо всіх документів у січні". Отже, залишилися неузгодженими 10% з 20 пунктів, тобто два пункти. Це саме ті два пункти, які Зеленський 7 січня назвав найскладнішими: щодо ЗАЕС і територій. Під питанням ЗАЕС мається на увазі формула управління станцією: Росія згодна на російсько-американське управління, Україна наполягає на своїй участі. Під питанням територій мається на увазі нерівноцінний обмін територіями: Україна відводить свої війська з контрольованої нею території Донецької області, а Росія йде з окупованих нею частин Дніпропетровщини, Харківщини та Сумщини.
На прес-конференції у Парижі 6 січня Зеленський припустив, що питання територій буде відкладено на зустріч на рівні лідерів України, Європи і США. "Є деякі питання в документі з 20 пунктів, найбільше питання, що потрібно ще попрацювати, — питання територіальне. Ми обговорили деякі ідеї, які можуть допомогти. Якщо команди не зможуть вирішити деякі питання — можна виносити це питання на рівень лідерів", — сказав він.
Отже, припустімо, що наприкінці січня відбудеться ця зустріч з метою фіналізувати спільну українсько-європейсько-американську позицію. Можна уявити два принципово різні сценарії "торгів" Зеленського і Трампа з питання територій.
Перший сценарій: Зеленський наголошує, що не підпише угоду, яка вимагатиме виведення ЗСУ з Донеччини. Разом з європейцями він пропонує Трампу натиснути усіма важелями на Путина, аби той погодився заморозити наявну лінію фронту (з можливим подальшим рівноцінним обміном територіями).
Другий сценарій: Зеленський наголошує, що погодиться вивести ЗСУ з Донеччини лише в обмін на сильні гарантії безпеки і за умови, що цю угоду підтримає український народ на референдумі. Разом з європейцями він умовляє Трампа пообіцяти ратифікацію гарантій безпеки у Конгресі, щоб це було переконливим аргументом для українського суспільства.
Який сценарій вибрав Зеленський? Про це він сам чітко сказав усім, хто хотів його почути, у своєму новорічному зверненні.
"Наміри повинні стати гарантіями безпеки. А отже — бути ратифіковані. Конгресом Сполучених Штатів, європейськими парламентами, усіма партнерами. Будапештський папірець Україну не влаштує. Мінська ювелірно виписана пастка Україні не потрібна. Підписи під слабкими угодами тільки підживлюють війну. Мій підпис стоятиме під сильною угодою", — заявив він. І потім пообіцяв референдум. "Як абсолютно права Джорджа Мелоні, коли вона каже: дивіться, документи угоди повинні бути правильними, мир має бути таким, щоб українці його прийняли. Цей мир українці мають одобрити. Бо якщо все буде несправедливо, і мир крихкий, і Москва знову нападе, вона каже, я не хочу, аби тоді розчаровані люди в Україні палили на площах портрети європейських та американських лідерів", — процитував він голову ради міністрів Італії.
Звісно, Путін може відкинути цей план. А може і не відкинути. Якщо Путін скаже, що йому замало цих поступок і він хоче ще, — тоді ми матимемо продовження війни. Але зараз припустімо, що Трамп і Путін домовилися. Наприклад, Трамп пообіцяв Путіну "достиснути" Зеленського, а Путін пообіцяв Трампу у такому разі завершити війну. Що станеться далі?
Підготовка до цього "далі" вже йде. 29 грудня Центральна виборча комісія ухвалила постанову про створення автоматизованої інформаційно-комунікаційної системи "Всеукраїнський референдум" як компонента Єдиної інформаційної-аналітичної системи "Вибори".
Перед цим 26 грудня року відбулося установче засідання робочої групи з підготовки комплексних законодавчих пропозицій щодо особливостей порядку організації та проведення виборів в умовах особливого періоду та/або повоєнних виборів в Україні. Очолює цю групу перший віцеспікер парламенту, голова партії "Слуга народу" Олександр Корнієнко.
8 січня відбулося друге засідання робочої групи. Один з пунктів порядку денного сформульовано так: "Про конституційно-правові межі організації та проведення виборів та референдумів в Україні в умовах особливого періоду та/або повоєнних виборів".
Референдум планується провести спільно з президентськими виборами. Про це ще в грудні заявляв Зеленський, і це підтвердили спікер парламенту Руслан Стефанчук та голова фракції "слуг народу" Давид Арахамія на прес-конференції 3 січня після зустрічі з радниками з питань національної безпеки держав — членів Коаліції охочих.
Арахамія повідомив, що робоча група має "внутрішній бажаний дедлайн": "до кінця лютого маємо закінчити, маємо мати драфт, який ми можемо реєструвати і голосувати". За словами Арахамії, вибори та референдум можуть відбутися не раніше ніж через 90 днів після ухвалення відповідного закону та лише за умови припинення вогню.
Стефанчук наголосив, що "питання референдуму може бути тільки одне: чи підтримуєте ви мирну угоду, чи не підтримуєте". Отже, якщо угоду буде узгоджено в лютому і тоді ж буде внесено зміни в законодавство про вибори та референдум, то вже наприкінці травня чи на початку червня може пройти голосування. Якраз до завершення кіпрського головування в Раді ЄС, як і спрогнозував Зеленський.
7 січня Зеленський підтвердив лютневий дедлайн для Верховної Ради. Він заявив журналістам, що якщо в січні будуть готові мирна угода та гарантії безпеки, то лютий може стати місяцем змін до законодавства про вибори і референдум. "Все залежить від продовження перемовин і досягнення бажаних результатів передусім по 20 пунктах плану. Тому що якщо говорити про референдум, то на нього [слід] виносити тільки двадцятипунктний план. Але все одно воно розглядається в комплексі. Поруч з 20 пунктами ідуть гарантії безпеки двосторонні зі Сполученими Штатами Америки, — сказав він. — Я думаю, якщо ми все це встигнемо в січні, то, напевно, лютий може бути таким робочим місяцем щодо змін в законодавстві".
Зеленський наголосив, що народні депутати повинні продемонструвати результат щодо змін до виборчого законодавства і до закону про референдум.
Увечері 7 січня екс-нардеп Борислав Береза поділився двома цікавими чутками. По-перше, в Парижі Зеленському "не вдалося переконати партнерів погодитися на електронне голосування, яке єдине дає йому шанс намалювати собі перемогу". По-друге, "злі язики з Банкової кажуть, що влада готується вже до 1 червня провести вибори та референдум. На підставі референдуму Зеленський хоче виправдати наступні рішення і заявити, що це воля народу, а він як переобраний президент отримав мандат довіри від суспільства на підписання всього. Саме такий план озвучують нашим партнерам".
Найближчі два місяці можуть стати вирішальними в питанні війни та миру. І якщо це все ж таки станеться, то зробить українську внутрішню політику вибухонебезпечною.
